Медіа
Перегляди: 1118
10 червня 2016

У Путіна піаритимуть резолюцію Сенату Франції наче перемогу на Євро, — Гарань

Російські лобісти у багатьох країнах активно працюють на «інформаційну копілку», яку потім спробують використати у боротьбі за зняття санкцій. Саме це відбулося й у Сенаті Франції

Олексій Гарань // «Громадське радіо»Олексій Гарань

Авторські права: 

Хоча резолюція, ухвалена верхньою палатою французького парламенту, є тривожним сигналом для України, проте практичних наслідків це голосування не матиме, вважає професор НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

Євген Павлюковський: Чи матимуть події у французькому Сенаті політичні наслідки для України?

Олексій Гарань: Я думаю, що якщо говорити про той саміт, що наближається, на якому прийматимуть рішення щодо продовження санкцій — на нього рішення це не вплине, бо все-таки зовнішньою політикою керує президент Франції, який має чітку думку, що санкції прив’язані до Мінських домовленостей.

Але безумовно, це тривожний дзвіночок, який вкладається у загальну картину зусиль російських лобістів. Створюється несприятливе інформаційне тло, але практичних наслідків це не матиме.

Євген Павлюковський: Так само говорили про референдум у Нідерландах, але наслідки настають. Не буде чогось подібного і тут?

Олексій Гарань: Щодо Голландії — референдум теж має рекомендаційний характер, і дослухатися чи ні — це право уряду. Оскільки незабаром вибори, то партії змушені маневрувати і врахувати негативну думку.

Голландський референдум не зупинив дію угоди про асоціацію. З юридичної точки зору, ця угода діє на тимчасовій основі. А зона вільної торгівлі продовжує діяти і не пов’язана з голосуваннями окремих країн.

Рішення французького парламенту — це питання санкцій. Резолюція Сенату говорить про поступове зняття санкцій, що залишає широке поле для тлумачень.

Основні рішення приймає нижня палата парламенту — Національна асамблея, і вона також прийняла негативне для нас рішення, але там більшість депутатів це голосування проігнорувала. Очевидно, вага цього питання у діяльності парламенту не є високою.

Євген Павлюковський: Але це є викликом для централізованої європейської політики. Може, в цьому й полягає позиція російський лобістів — готувати підґрунтя, щоб далі частіше піднімати питання санкцій?

Олексій Гарань: Звичайно. Їм треба створювати негативне тло. І референдум у Нідерландах має більше символічне значення, хоча певні неприємності вони створили, бо Брюссель мусить шукати, як виходити з такої ситуації з юридичної точки зору.

Рішення Сенату — це теж в «інформаційну копілку» боротьби за зняття санкцій. Російське телебачення буде святкувати це так, як перемогу національної збірної на Чемпіонаті світу.

Анастасія Багаліка: Наскільки Франція є сприятливим полем для російської пропаганди?

Олексій Гарань: Парадокс полягає у тому, що в усіх країнах, де є двопалатний парламент, друга палата має або рівні, або й менші повноваження, ніж нижня. У нижній палаті ці дебати були проігноровані, що свідчить про те, що парламент — це не основне місце, де вирішуються ці питання.

Путін розраховує на те, що в результаті виборів наступного року до влади можуть прийти політики, які менш негативно ставляться до Росії. Зокрема, у Німеччині він хотів би поразки Меркель.

А у Франції голлісти займають більш прихильну до Росії позицію, зокрема колишній президент Саркозі. Якщо його висунуть на кандидата в президента, це матиме для нас певні негативні наслідки.

 

Останні новини з категорії Медіа

Ядерний шантаж чи реальна загроза: експерти про ризики застосування Росією ядерної зброї

У новому випуску "Красной лінії" про ризики застосування Росією ядерної зброї та результати експертного опитування щодо характеру російськог...
30 листопада 2025

DIF LIVE discussion — про «новий “мирний” план» Трампа, тиск на Україну та вигоду для Росії – Тарас Жовтенко та Марія Золкіна

Аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» обговорили суперечливі «28 пунктів» нового «мирного плану» та їхній потенційний вплив на перебіг р...
27 листопада 2025

Путін відкриває другий фронт? Розбираємось в гібридних операціях Кремля проти східного флангу НАТО

Тарас Жовтенко пояснює, чому після візиту Путіна до Китаю Кремль активізував гібридні атаки проти східного флангу НАТО
13 листопада 2025

Миротворець року без Нобеля? Аналізуємо зусилля американського президента

Тарас Жовтенко аналізує миротворчі зусилля Дональда Трампа, його роль у російсько-українській війні та вплив на світову політику
30 жовтня 2025