У Нідерландах обговорили шляхи досягнення миру на Донбасі

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі.

Посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов підкреслив, що така дискусія була дуже своєчасною, адже Київ саме зробив односторонні кроки щодо дотримання Мінських угод, ситуації на Донбасі, але Москва відмовилася від визнання своєї ролі у конфлікті.

“Тому час для міжнародної громади знову відреагувати”, - сказав Ченцов.

Його грузинський колега Георгій Шарвашидзе наголосив, “альтернативи для України та Грузії не існує”.

Професор  Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань поставив питання, до якого результату призведе новий підхід президента Володимира Зеленського щодо припинення війни.

"Люди в Україні мали великі сподівання, коли обрали його, і його перші дії були цілком правильні. Він почав з невеликих кроків, таких, як налагодження спілкування між людьми з обох сторін. Але тепер питання полягає в тому, чи ці маленькі кроки перетворяться на більш широкі переговори", - зазначив Гарань.

За його словами, Україна грає в дипломатичну гру, кажучи "ми пішли на компроміс, тепер Росія має йти на компроміс".

Він також зазначив, що ситуація досить складна через зовнішні фактори, зокрема, "Північний потік-2". А повернення Росії в Парламентську асамблею Ради Європи стало справжнім ударом для України.

У свою чергу Маріке Дрогсма, координатор програми ПАКС для Східної Європи та Євразії (Нідерланди) наголосила, що мир на Заході часто сприймається як належне, але насправді це важка праця.

“Потрібно розробити культуру діалогу, процес, в якому люди висловлюють свої думки, а також прагнуть почути іншу сторону в безпечному просторі”, - сказала Дрогсма.

За її словами, саме з тематики культури діалогу ПАКС наразі реалізовує проєкти в Україні, тренуючи спеціалістів бути "інженерами миру".

Миротворча робота потребує різних навичок та прийомів.

"Іноді нашим інженерам досить просто бути там і слухати, бо часто люди просто хочуть, щоб їх почули", - зазначила Дрогсма.

Вона наголосила, що це також сприяє зміцненню соціальної згуртованості, що робить людей більш стійкими до дезінформації.

Олексій Стародубов із Кримського експертного центру звернув увагу на ситуацію в окупованому Криму, який, за його словами, фактично перетворився на "чорну діру".

“Ситуація з правами людини є драматичною, вони постійно порушуються. Особливо для кримських татар, які щодня борються за свої права”, - наголосив він.

Він також зазначив, що громадянське суспільство півострову слід розвивати, допускаючи міжнародні організації всередину для моніторингу стану освіти, культури, прав людини тощо.

Заступник директора Політичного департаменту МЗС Грузії Кетеван Чумбадзе також підкреслила, що РФ продовжує тактику щоденних провокацій у Південній Осетії та Абхазії та намагається ізолювати регіони у гуманітарному сенсі.

Голова Центру UPEACE у Гаазі і перший посол Нідерландів, який був уже у незалежній Україні в 1992-1996 рр. Роберт Серрі зазначив, що потужні держави за межами Європейського Союзу використовують силу. І якщо НАТО впаде, то ЄС доведеться захищатись.

"В ЄС ми досягли відсутності війни, тоді як за його межами це не так. За межами ЄС все інакше”, - наголосив він.

Колишній член уряду Нідерландів Йоріс Фоорхуве зазначив, що “ЄС є споживачем безпеки, а не її творцем. Ризики війни зростають, включаючи ядерну війну”.

Він також підкреслив, що в ЄС реагували на агресію Росії в Грузії та Україна, але ніколи не діяли на випередження.

J