Події
Перегляди: 1297
12 серпня 2015

У найближчі півроку протестів не очікується, хоча певне невдоволення новою владою серед українців накопичується

Такої думки дійшли експерти, обговорюючи результати опитування громадської думки під час прес-конференції «Чи зростають протестні настрої  українців у період кризи?».

Фактично всі українці  потерпають сьогодні від скрутної ситуації, яка склалася в економіці. Причому 59% громадян відчули на собі наслідки кризи дуже сильно (не відчуло їх тільки 2%). Порівняно з 2008 роком, таких було – 33%. «Судячи з результатів опитування, цілком очевидно, що ситуація для всього населення України істотно змінилась на гірше», – наголосила директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, презентуючи результати опитування, проведеного разом із Центром Разумкова.

«А от готовність людей особисто брати участь у мітингах і демонстраціях навіть стала меншою порівняно з травнем 2013 роком, – розповідає соціолог, –  у травні 2013 р. кількість готових протестувати становила 9%, у липні 2015 р. – 4%. Щоправда, очікування протестів порівняно з травнем 2013 роком  істотно не  змінилося  – тоді 26%,  а зараз – 28% опитаних не виключають можливості виникнення масових протестів в їх містах і селах».

Експерт зауважила, що різкий спалах протестних настроїв спостерігався у січні 2015 р. – тоді  різко почала падати гривня, ціна долара сягнула 23–24 грн, і саме тоді  на акції протесту готові були вийти 42% українців. А якби інтерв’юери заміряли рівень протестних настроїв,  коли долар коштував 40 грн, то рівень протестних настоїв був би ще значно вищий, вважає  Ірина Бекешкіна. «Сьогодні люди вже пристосувались до нової ситуації і рівень протестних настроїв почав падати», – каже соціолог.

Поцікавилися соціологи і ставленням людей до самосудів. «Це питання було вперше поставлено соціологами після подій у Врадіївці,  – розповідає соціолог, – коли  вперше заговорили, що єдиний спосіб домогтися правосуддя – брати суд в свої руки. І тоді майже 20% відповіли,   що  самосуд це єдиний спосіб покарати злочинців.  Це був квітень 2102 року. Але далі готовність людей  самим вершити самосуд різко пішли на спад. В грудні, коли був Майдан, таких було 9%, потім 7%, і зараз 6,5%».

Соціолог вважає, що це свідчить  лише про одне – в період силових акцій і збудженого насильства пересічні громадяни насильства бояться. На це вказують і відповіді на запитання про дозвіл вільного продажу зброї громадянам. Тут думка людей, порівняно з попередніми роками, не змінилась: травень 2014 р. – 8,5%, жовтень 2014 р. – 8%, липень 2015 р. – 7%. Отже, з приводу цього питання в країні дотримуються усталеної, стабільної громадської думки, яка не припускає вільного продажу зброї. Крім того, 10% опитаних припускають існування в недержавних збройних організацій.

Оскільки опитування проходило одразу після подій в Мукачевому, то соціологи вирішила дізнатися думку людей і щодо цього інциденту, каже Ірина Бекешкіна. «Ми  запропонували респондентам дві версії: перша – це кримінальні розбірки між двома групами, які не поділили контрабанду, і друга – «Правий сектор» намагався перешкодити місцевій мафії займатись контрабандою. Думки розійшлися: більшість населення схиляються до першої версії, третина – до другої, 17% – не змогли визначити свого ставлення, а 10% взагалі нічого не знали про цей інцидент», – констатувала Ірина Бекешкіна, прокоментувавши, що такий високий відсоток обізнаності про цей інцидент свідчить про підвищений політичний  інтерес людей до подій, що відбуваються  в Україні.

Щодо місцевих виборів, результати дуже приблизні, адже такі дослідження мають орієнтовний характер, зауважила Ірина Бекешкіна. Найвищу готовність до виборів проявили в західних регіонах, найменшу – на Донбасі. На запитання «За представника якої партії Ви проголосуєте?»  23% не визначились, 16% – принципово голосуватимуть за конкретного кандидата, незалежно від партії.

Найбільш популярними серед населення є: БПП «Солідарність», ПП «Самопоміч», Опозиційний блок, ПП «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Правий сектор» – особливо в Західному регіоні.

Ситуацію з протестними настроями прокоментував і директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, наголосивши, що  хоч   протестні настрої є реакцією суспільства на різні чинники і події, однак у більшості суспільних процесів ці настрої мають сезонність.

«Традиційно літо є періодом, коли протестні настрої є меншими. Люди через кліматичні умови розслаблені, у багатьох відпустки, витрати на основні потреби є нижчими. Шорти коштують дешевше, ніж шуба, їжа або дешевша, або сама росте, і її треба лише збирати», – пояснює свою думку соціолог. Але за нинішніх обставин   є  ще й інші специфічні чинники, які  запобігають протестам. Насамперед, це збройний конфлікт,  а також прийдешні місцеві вибори. «Війна на Сході є природним запобіжником протестів, адже більшість людей розуміє, що влаштовуючи протести, вони послаблюють країну. Другим чинником, який не сприяє і не допустить цих протестів, є місцеві вибори, тому що будь-які вибори завжди є віддушино… Коли вибори відбуваються, це спускає певне незадоволення суспільства. І це незадоволення реалізується не в протестах, а у результатах виборів».

Прокоментував Андрій Биченко і ставлення громадян до подій у Мукачевому. На його думку,  такий відсоток  (31%) тих, хто певен, що «Правий  сектор» намагався  перешкодити місцевій мафії займатися контрабандою, насправді є  успіхом для цієї партії, адже результат Яроша на президентських виборах був  порівняно з цією цифрою низький. «Якби там фігурувала політична партія – скандал був би більшим, а «Правий сектор» (ПС) не є такою», – вважає експерт.  

Водночас для держави це невтішні цифри, каже Андрій Биченко: «…Але це не є успіхом для держави.  Більше того, на мою думку, в даному випадку влада вчинила дуже поквапливо. Ми бачимо, що зразу поміняли губернатора і зразу почали боротися з контрабандою. Причому цей же губернатор заявляє, що він вже більше 10 років знає всі канали цієї контрабанди. Тобто виникає питання, якби «Правий сектор» не вчинив цієї стрілянини, то усі б знали про контрабанду, але з нею ніхто не боровся би?». Експерт наголосив, що  «Правий сектор» в даному разі просто привернув загальну увагу спільноти.

За словами Андрія Биченка,  30% населення на сьогодні – це прихильники продовження революції, натомість інші 70% втомились від війни і протестів. Отже, спираючись на такі дані є вірогідність того, що на місцевих виборах перемагатимуть прихильники стабілізації. Водночас соціолог додав, що дані громадської думки стосовно місцевих виборів  ілюструють  лише  настрої населення щодо  політичних партій.  «За результатами місцевих виборів  не можна буде скласти всеукраїнської картини, – каже знавець. – Якщо середня картинка по Україні буде схожою, то ситуація  в різних регіонах буде зовсім різною, і там буде дуже різний вплив. З одного боку,  будуть відігравати роль місцеві партії, про які ми тут – у центрі – нічого не знаємо, і які  скоріше за все пройдуть до обласних рад і ,  можливо, десь сформують більшість.  Я скажу більше, в Києві є партії, про які ми зараз нічого не знаємо, але  вони пройдуть як мінімум до Київської міської ради. Місцеві партії  матимуть дуже велике значення на цих виборах, а результати місцевих виборів в першу чергу серйозно  відчуватимуться  місцевою громадою. Тобто, ми тут, в Києві, досить слабко відчуватимемо результати виборів в тому ж Миколаєві і, навпаки, миколаївці досить слабо відчуватимуть результати виборів в Києві, незважаючи на те, що Київ є столицею», – резюмував Андрій Биченко.  

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко також вважає, що ситуація з протестними настроями в Україні не така проста і лінійна, як здається на перший погляд. Він звернув увагу на «парадокси» українців, коли протестні настрої не завжди призводять до акцій протесту.

«Парадокс перший: протестні настрої не завжди ведуть до масових протестів. І навпаки: серйозні протестні акції у нас мають місце тоді, коли рівень протестних настроїв не дуже високий. Тобто тут немає прямого зв’язку. І в принципі моніторинг протестних настроїв нам потрібен для того, щоб відчувати температуру в суспільстві і щоб влада якось реагувала на це», – зазначив Фесенко.

Самі протести відбуваються не за принципом переходу кількості в якість, а швидше коли виникають дуже вагомі причини для протестів. «І тут ми підходимо до другого парадоксу: в Україні найпотужнішими і впливовими є політичні протести, а не протести соціально-економічних мотивів. При цьому, якщо згадати або події у Врадіївці, або останній Майдан, то питання гідності стає емоційним чинником. Йдеться не просто про незадоволення владою, а коли представники влади переходять певну межу, коли уривається терпець, коли громадяни не визнають дій влади», – каже експерт.

Тож «найсильніші» протести – Майдани – відбувалися саме з політичних причин, зауважив Володимир Фесенко: «А от коли країна переживала серйозні економічні кризи, політологи очікували нових революцій або соціальних бунтів, проте нічого подібного не сталося. Але водночас відбувалися серйозні політичні події, які були наслідком накопичення невдоволення народу існуючою владою, як нелегітимною. Тоді мали місце такі по суті політичні революції, які не всіма визнані повною мірою на відміну від того ж Майдану».

Експерт не прогнозує  масових виявів невдоволення українців цієї осені, але впевнений, що проблеми для влади можуть виникнути, якщо на  економічну  кризу одночасно припаде й поразка  на фронті. «Осінь буде гаряча, але якщо не буде якихось форс-мажорних подій на фронті, або з економікою, я не очікую якихось потрясінь. На мою думку, проблеми для влади можуть виникнути, якщо поєднаються два чинники: поразка на фронті і одночасна економічна криза, наприклад, різке падіння курсу валюти, бо це одразу впливає на ціни і рівень доходів населення. Владі не варто повторювати те, що було у лютому - на початку березня з курсом», – акцентував Володимир Фесенко, застерігши, що конфлікт на Сході призводить до появи нового явища в українському суспільстві  – не так протестних, як агресивних настроїв. «Чим більше людей, які отримали досвід війни і фронту, а деякі із них повертаються зі зброєю, тим більше не просто протестних настроїв, а носіїв агресивних настроїв у суспільстві. І це є більшою небезпекою, ніж просто протестні настрої», – резюмував  Володимир Фесенко.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос  також зауважив, що війна створює цілий прошак людей з високим рівнем  толерантності до насильства. Суспільство звикає до людей зі зброєю, вважає експерт, але, з іншого боку,  воно  не готове віддавати монополію держави комусь іншому, про що свідчать цифри несприйняття  існування у державі недержавних озброєних організацій, відзначає Ігор Семиволос.

Експерт описав своє бачення протестів на Сході України, наголосивши, що більшість людей,  які готові там до протестних настроїв, це люди, що  займають  проукраїнську позицію. «Вони  проводять  масові акції протесту  у цих регіонах, намагаючись вплинути на місцеві орган влади, яка  тут практично не змінилася, – пояснює Ігор Семиволос, – Інша ж частина населення, яка свого часу виходила на акції Антимайдану, а від початку військових дій втратила свою політичну активність, сидить по домівках. Ця частина зараз не готова до будь-яких протестних акцій, бо відчуває небезпеку від проведення їх».

Ігор Семиволос погодився з колегами, що найбільш потужні протестні настрої мають політичне забарвлення. Але на сьогодні напротивагу тій владі, яка  в очах більшості є легітимною, не існує потужної політичної групи, яка б могла запропонувати іншу альтернативу. Тому, зважаючи на формування нового соціального порядку, трендами якого є рівні права, боротьба проти привілеїв, справедливий доступ до ресурсів –  ключових завдань української революції, – в цьому  сенсі експерт не  прогнозує якихось радикальних змін на осінь. «В разі якщо  Україні вдасться уникнути серйозних бойових дій і провалів на фронти і стабілізувати економічну ситуацію, то в цілому країна зможе пережити цей складний період», – підсумував Ігор Семиволос.

Ірина Філіпчук

 

Останні новини з категорії Події

Експерти порадили, як інформаційно бити по російській пропаганді

Звідки українці отримують інформацію про війну та які інформаційні виклики долають - експертне обговорення результатів соцопитування
19 квітня 2024

Більшість українців не підтримує прихід до влади після війни жодної з чинних партій

Експертне обговорення результатів опитування соціологічної служби Центру Разумкоа "Оцінка ситуації в країні, довіра до соціальних інститутів...
12 квітня 2024

«Молодь і люди середнього віку стануть рушійною силою нашого відновлення»

Презентація загальнонаціонального соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи», проведеного на замовлення мережі «Вікно Відновл...
29 березня 2024

Більшість українців вірять: Україна відновить свій довоєнний соціально-економічний потенціал

Експертне обговорення результатів загальнонаціонального опитування щодо проблем відновлення України та медіаспоживання громадян, проведеного...
19 березня 2024