Україна у фокусі
Перегляди: 3105
19 серпня 2013

«Торговельна війна» Росії проти України: удар по власних позиціях

І. Огляд політичних подій за тиждень.

ІІ. Аналітична довідка.

 

12 серпня

Суд постановив затримати Петра Мельника. Таке рішення прийняв Печерський районний суд міста Києва. Представник державного обвинувачення додав, що після цього рішення Мельника можуть оголосити в міжнародний розшук. Нагадаємо, колишнього депутата і ректора Національного університету державної податкової служби затримали за підозрою в отриманні хабара та помістили під домашній арешт, однак згодом йому вдалося втекти.

 

13 серпня

Петра Мельника оголосили в міжнародний розшук. Це стало результатом відповідного рішення Печерського районного суду міста Києва. Відповідні відомості внесені до баз даних та направлені до країн СНД.

 

14 серпня

Віталій Кличко пообіцяв піти в президенти. Про це він заявив у бесіді з президентом Світової боксерської ради (WBC) Хосе Сулейманом. Політик заявив, що не вийде на ринг у 2013 році через травму, а продовжуватиме займатися політикою та буде балотуватися на посаду президента в 2015 році.

Федерація роботодавців України заявила про блокування українського експорту з боку Росії. Про це повідомила прес-служба Федерації. «Це виражається у тому, що транспортні засоби, які перевозять продукцію українських товаровиробників, на кордоні Росії підлягають безпричинній суцільній перевірці, включаючи вивантаження, переваження вантажу та завантаження його назад», – сказано в повідомленні. Федерація також звернулася до Прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням посприяти вирішенню цих проблем.

 

15 серпня

Росія пов’язала проблеми українського експорту з Митним союзом. Про це заявив голова комітету Державної думи Росії у справах СНД Леонід Слуцький: «Україна, на жаль, не є поки членом Митного союзу. Хоча в нас є угода про вільну торгівлю, але для ряду товарів питання вирішуються якісно складніше, ніж вирішувалися б, якби Україна входила б до Митного союзу хоча б у форматі 3+1». При цьому він заперечив будь-який політичний підтекст ситуації, що склалася.

Микола Азаров назвав проблеми з українським експортом перебільшеними.  Про це він повідомив під час зустрічі з журналістами в Луганську. «Зараз наші ЗМІ цю тему, нібито існуючого конфлікту, перебільшують. Так, є проблеми, але не слід зараз ці проблеми штучно роздмухувати і штучно перебільшувати», – зазначив український прем’єр.

Україна вирішуватиме експортні проблеми в межах Митного союзу. Про це заявив представник України при Євразійській економічній комісії, що є регуляторним органом Митного союзу, Віктор Суслов. Він пообіцяв підняти питання про блокування українського експорту на наступному засіданні комісії, яке відбудеться 16 серпня.

Уряд отримав доручення розібратися в ситуації з блокуванням експорту. Про це повідомив уповноважений України з питань співробітництва з Російською Федерацією, державами-учасниками СНД Валерій Мунтіян. Таке доручення, за його словами, дав Прем’єр-міністр Микола Азаров.

 

16 серпня

Керівник Росспоживнагляду заявив про наявність довгого переліку претензій до українських товарів. Саме так він пояснив події, які відбуваються на російській митниці протягом останніх тижнів. «Мова йде про відповідність продукції вимогам законодавства про захист прав споживачів, про відповідність якості. Якщо це називають торговою війною, нехай це називають торговою війною», – зауважив Геннадій Онищенко.

ЄС закликав Росію й Україну оперативно вирішити торговельні проблеми. Про це заявив представник Європейської комісії з питань торгівлі Джон Клансі. За його словами, вихід із ситуації слід шукати у рамках зобов’язань, взятих обома країнами в якості членів Світової організації торгівлі.

Микола Азаров запевнив, що торговельної війни між Україною та Росією не буде. Про це український Прем’єр-міністр написав у своїй сторінці на Facebook. Він також повідомив про зустріч української урядової делегації зі своїми російськими колегами і заплановані переговори між митними службами двох країн. «Словом, здійснюється абсолютно нормальна робота з врегулювання тих питань, які потребують додаткового погодження та розгляду», – зауважив Азаров.

 

  • Міжнародні відносини

 

«ТОРГОВЕЛЬНА ВІЙНА» РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: УДАР ПО ВЛАСНИХ ПОЗИЦІЯХ

 

14 серпня Федерація роботодавців України поширила інформацію про те, що російські митні органи призупинили імпорт українських товарів на свою територію. Протягом наступних днів існування проблем з експортом своєї продукції на територію Росії підтвердила низка українських компаній, зокрема «Метінвест» Ріната Ахметова. У відповідь голова російського парламентського комітету з питань СНД Леонід Слуцький пояснив зазначені труднощі українських компаній тим, що Україна не є членом Митного Союзу (МС), до якого входять Росія, Білорусь і Казахстан. Офіційною реакцією української сторони, натомість, стала обіцянка підняти питання про проблеми з російською митницею під час засідання Євразійської економічної комісії – регуляторного органу МС.

 

Чим пояснити дії російських митних служб?

Які наслідки вони матимуть?

 

Гра м’язами

Можна говорити, що різного роду економічні санкції, які російські державні органи запроваджують проти українських товарів, вже стали звичною справою. Останнім украй показовим випадком стала російська заборона імпорту продукції української кондитерської фірми «Roshen». При цьому експертизи, проведені іншими країнами МС, а також Молдовою, на підставі рішення російської сторони, не виявили в продуктах «Roshen» жодних шкідливих речовин, що дозволило говорити про політичний характер заборони. Крім того, історія подібних заборон по відношенню не лише до України, а й до інших сусідів Росії лишала мало сумнівів у тому, що вони є елементом російської зовнішньої політики, передусім – засобом політичного й економічного тиску на інші держави.

Блокування імпорту українських товарів, відповідно, стало наступним, куди більш серйозним інструментом впливу на позицію української влади. Озвучена прив’язка митних проблем українських компаній до неприєднання України до МС дала зрозуміти, що дії митних служб Росії не були самостійною ініціативою, а стали наслідком вказівки з верхніх ешелонів влади. Крім того, практично не залишилося сумнівів і з приводу основної мети такої поведінки – тиск на українське керівництво з метою змусити його приєднатися до МС. Перехід російської сторони в більш активний наступ саме зараз можна, натомість, пояснити наближенням Вільнюського саміту Європейського Союзу (ЄС), який відбудеться в листопаді цього року і на якому Україна має шанс підписати з ЄС Угоду про асоціацію. Попри те, що для досягнення цієї мети українська сторона все ще має докласти відчутних зусиль, сама вірогідність офіційно оформленого зближення України з ЄС лякає Росію перспективою випадання свого південного сусіда з власної орбіти впливу.

 

Ефект бумерангу

Втім, цього разу політика демонстрації сили з боку Росії може зазнати помітного фіаско. Вочевидь, «торгівельна війна» стала спробою дещо змінити суб’єкти впливу. Якщо раніше президент Росії Володимир Путін намагався різними засобами переконати приєднатися до МС свого українського колегу Віктора Януковича, то тепер російське керівництво, скоріше за все, вирішило піти в обхід і вдарити по позиціях найбільших українських олігархів, зокрема Ріната Ахметова та Дмитра Фірташа (який очолює Федерацію роботодавців). Однак навіть сам факт публічної реакції останнього, озвученої через ЗМІ, навряд чи входив у плани Росії. Попри те, що поки рано говорити про те, чи призведе тиск Росії до будь-яких кулуарних домовленостей керівників двох держав, розголос, якого набула ситуація на митниці, вже вдарив по позиціях Росії.

Можливо, навіть більш важливим є те, що тиск Росії може натомість викликали зворотну реакцію як з боку України, так і з боку ЄС. Для українського керівництва це може стати сигналом того, що підписання Угоди про асоціацію є єдиним ефективним способом убезпечити себе від подібних економічних санкцій у майбутньому і тому необхідно докласти додаткових зусиль у цьому напрямі. Представники ЄС, у свою чергу, можуть іще раз переконатися у реальності російської загрози для економічного й політичного становища України, у результаті чого кількість прихильників укладення угоди серед них може зрости. Головне, аби українська сторона не переоцінила важливість останнього фактору й не дійшла висновку, що угода з ЄС уже «в кишені», адже це може мати прямо протилежні від очікуваних результати.

Крім того, традиційне здивування викликала поведінка українського керівництва: протягом днів, що минули, його представники не спромоглися висловити чітку позицію з приводу експортних проблем. У той час як президент Віктор Янукович узагалі не дав жодного коментарю з цього питання, прем’єр-міністр Микола Азаров спочатку заперечував системний характер проблеми, а згодом доручив уряду розібратися в ситуації. Таке вкрай повільне реагування на ситуацію доповнило небажання вживати дієвих заходів заради її виправлення. Зокрема, українська сторона досі не звернулася в Світову організацію торгівлі, що могло б стати найбільш ефективним кроком у цьому випадку, а замість цього вирішила розв’язати проблеми з Росією в межах її ж інтеграційного утворення – МС. Подібне небажання відмовлятися від зовнішньої «багатовекторності» вже неодноразово демонструвало свою неефективність для економічного розвитку країни, тому доцільність продовження цієї лінії зараз викликає багато сумнівів.

 

Висновки

Таким чином, блокування українського імпорту з боку російських митних служб, вочевидь, стало наступним, більш масштабним етапом «торгівельної війни» Росії проти України, в якій російська сторона вдається до економічних інструментів тиску для коригування зовнішньополітичних пріоритетів України. Цього разу, втім, задум Росії може обернутися проти неї, спонукавши і Україну, і ЄС більш активно шукати шляхи до підписання Угоди про асоціацію в листопаді цього року. Водночас багато залежатиме від поведінки самої української влади та її готовності відмовитися від надмірної політичної й економічної залежності від свого північного сусіда.

 

«Україна у фокусі»  – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» (http://dif.org.ua).

Аналітики фонду «ДІ»:

Ірина Бекешкіна

Марія Золкіна

Юлія Ільчук

Олексій Сидорчук

Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук

Підписатись на щотижневий аналітичніий огляд подій "Україна у фокусі"