Україна у фокусі
Перегляди: 5143
23 серпня 2020

Повернення до Європи: патріотизм та інклюзивність

«Українські основи»  — міркування провідних українських інтелектуалів про засади української політичної нації, держави і суспільства.  Це новий спільний проєкт провідних українських інтелектуалів та «Нового времени», який об’єднує авторів у їхній відданості Україні та спільній тривозі щодо її майбутнього.

Оригінал статті: Новое время

Майдан визначив українську національну ідею — демократична, європейська Україна. Або ж: європейська держава української політичної нації

А ще Україна — місце зустрічі цивілізацій: православного Сходу, католицького Заходу, мусульманського Півдня. З Україною пов’язані історія і культура росіян, поляків, євреїв, кримських татар, німців, угорців та інших (мені цікавіше було подорожувати не у Туреччині, а в Криму — розмаїтті цивілізацій, конфесій, етносів, що включають такі феномени як караїми та кримчаки, а ще історичну спадщину готської держави Феодоро, що існувала аж до ХV ст.).

Політична українська нація почала формуватися ще під час мирного руху до незалежності. На тлі кривавих міжетнічних конфліктів на пострадянському просторі Україна могла пишатися збереженням миру — доки не почалася агресія Кремля.
Події на Майдані легітимізували і червоно-чорний прапор, і бандерівські «Героям — слава!» і навіть «Слава нації - смерть ворогам!» Але важливішим на Майдані стала поява мемів «кацапо- і жидо-бандерівець». Прапори, що майоріли на Майдані, спільні молитви представників різних конфесій і є уособленням української політичної нації.

Агресія Путіна ще раз довела: не важливі твої етнічна належність, мова, конфесія. Українські бійці з Донбасу кажуть: «Мы воюем против Путина — за украинский Донбасс». На передовій зустрів бійця «Правого сектора» на псевдо «Мойсей», бо він — єврей, який ще й проповідує.

А ще Україна — місце зустрічі цивілізацій

 

Попри стереотипи про «розкол», після 2014 р. мовні дискусії все менш і менш роз'єднують. Говорити українською — відтепер престижно і модно. Особливо цінуємо, коли представники інших етносів пропагують українську. Але не варто казати простим людям, що російська — «мова агресора». Моя «крамольна» думка: для російської мови у старшій школі потрібні такі ж умови, як для угорців, поляків, румунів, тобто можливість викладання частину предметів рідною мовою. Для чого заборони? Російськомовні своїх дітей і так переважно віддають до українських шкіл. Тому ще одна «крамола»: коли станемо успішною країною, членом ЄС і НАТО, коли домінуючою у всіх сферах життя стане українська, зможемо надати офіційний статус і російській. А частина вірян і в майбутньому залишиться прихожанами Московського патріархату.

Нарешті відбулися «ленінопад» і декомунізація. Тоталітаризм має бути названий злочином, агресор — агресором. Тут нема місця неоднозначності. Та при цьому в історії і політиці багато різних тонів. І серед націоналістів були злочинці, а серед комуністів — патріоти (як боротьбисти чи Хвильовий). Історію ж непростих стосунків із нашими сусідами слід віддати історикам, а не політикам. Краще згадувати спільну боротьбу «за нашу і вашу свободу». Своїм студентам завжди нагадую про генерала Григоренка, який виступив на захист кримських татар, а Семен Глузман — на захист ув’язненого Григоренка.

В Україні жодна сила не здатна монополізувати владу. І тому нам притаманна консенсусна, а не мажоритарна демократія. Можна йти і на компроміси, і на прощення! Але відкидаємо небезпечні #какая разница і «мир за будь-яку ціну», як це відкинули наші герої, віддаючи життя у війні проти агресора.

Майбутнє залежить і від еліт, і від населення. Поки що виграє голий популізм, програють ліберальні проєкти. На часі - створення програмових партій. З іншого боку, нинішня ситуація відновлює завдання для широкого руху на захист демократії і незалежності.

Чи зможе Україна стати лідером в своєму регіоні? Вийде — чудово, але стати «нормальною» європейською країною — теж гідна мета. Не певен, коли станемо членом ЄС і НАТО, але ця мета вже сприяє нашій внутрішній трансформації. І вона не перешкоджає стосункам з іншими регіонами світу. А завдяки кримським татарам розвивати стосунки з мусульманським світом (у тому числі Організацією Ісламського Співробітництва) сам Бог (Аллах) велів. А для цього треба вчити «екзотичні» мови. Бо без справжніх професіоналів нічого не буде.

Створюймо простір свободи і європейськості навколо себе: не беремо хабарів, платимо податки, носимо маски під час епідемії. А досвід Могилянки з 1992 р. (!) у подоланні корупції показав, що це можливо навіть у корумпованому середовищі.

У світі Україна часто асоціюється із словами «війна, корупція, Чорнобиль». Тож маємо нагадувати, як Євромайдан переріс у Революцію Гідності, як українці гинули під прапорами Європейського Союзу. І тому мій слоган для світу: «Україна — європейська нація, що бореться за демократію із імперською Росією заради повернення до Європи».

Підписатись на щотижневий аналітичніий огляд подій "Україна у фокусі"