Марія Золкіна

Голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів", дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук 

Там, де є польський інтерес, історичні суперечки відходять на другий план – Марія Золкіна про безпекове партнерство з Україною

Попри окремі періоди напруження, Польща залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Водночас підтримка Києва дедалі більше залежить не лише від спільних стратегічних інтересів, а й від внутрішньополітичних процесів у самій Польщі. Посилення правих сил, історичні суперечки, суспільні настрої та російські інформаційні кампанії створюють нові виклики, які можуть впливати на двосторонні відносини країн. Ці тенденції проаналізувала голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна в етері 5 каналу.

Одним із найгостріших питань сьогодні залишається посилення української протиповітряної оборони. За словами експертки, Україна гостро потребує ракет для Patriot, однак проблема полягає не лише у політичній готовності союзників допомагати.

«Збільшення активності я точно бачу по лінії Європи, тому що Європа не тільки взялася за ініціативу розробки власної системи або покращення наявних систем протиповітряної оборони, але й за розробку своїх балістичних можливостей. Але проблема в тому, що ті 300 ракет для Patriot, про які говорить Володимир Зеленський, – це справді виклик. І проблема не тільки в політичному бажанні. Просто спроможностей продавати чи купувати це у європейських партнерів та й у Сполучених Штатів особливо немає. Темпи виробництва Patriot збільшилися, але вони досі становлять лише 700–800 ракет на рік. Росія виробляє приблизно стільки ж балістичних ракет, тому елементарна математика зараз не на нашу користь», – розповіла аналітикиня.

На цьому тлі особливої ваги набуває позиція Польщі. Нещодавній інцидент із російською ракетою, яка залетіла на польську територію, лише нагадав, наскільки безпосередньою стала загроза для східного флангу НАТО. Водночас, як наголошує Марія Золкіна, цей випадок не став переломним – Польща вже давно готується до можливого загострення безпекової ситуації.

«Я не думаю, що щось критично зміниться прямо внаслідок зальоту цієї ракети. Останні декілька місяців, навіть пів року, Польща готується до можливого нападу Росії. Укріплюється кордон, проводяться навчання, відпрацьовуються різні сценарії реагування. Кожного разу, коли Росія здійснює масштабну повітряну атаку на Україну, польські повітряні сили приводяться у стан бойової готовності. Тобто це не початок нової політики, а продовження вже існуючої», – зауважила вона.

Натомість значно більший вплив на українсько-польські відносини, на думку експертки, мають внутрішні політичні процеси у Польщі. Саме вони дедалі більше визначають, наскільки комфортно польському уряду ухвалювати рішення на підтримку України.

«На урядовому рівні в питанні постачання Україні озброєння великого спротиву немає. Навпаки, є розуміння, що краще, щоб ці ракети були на озброєнні України. Але будь-які пакети допомоги Україні стали достатньо політично токсичною темою для польських політиків. Вони будуть зважувати ризики не лише з точки зору безпеки, а й з точки зору того, як це буде використано правими політичними силами і як це сприймуть виборці», – наголосила експертка.

Саме тому, зазначає Марія Золкіна, нинішні суперечки між Києвом і Варшавою не можна пояснювати лише окремими дипломатичними конфліктами. Вони є частиною значно ширших політичних процесів, які сьогодні охоплюють усю Європу.

«Правішання політичного поля в Польщі суголосне з багатьма іншими країнами Європи. Але в Польщі воно накладається на попередній болючий досвід польсько-українських відносин, на історичні суперечки, які після 2015–2016 років вибухнули з новою силою, а також на очікування польського аграрного сектору щодо української інтеграції до Європейського Союзу», – нагадала вона.

Експертка переконана, що саме ці внутрішні процеси Росія намагатиметься максимально використати у власних інтересах. При цьому Кремль не створює більшість конфліктів із нуля, а працює з уже наявними проблемами.

«Росія робитиме ставку на медійні дезінформаційні кампанії. Вона або створює, або роздмухує вже наявні лінії напруги між польською і українською позиціями. Росія часто не створює, а використовує вже наявні слабкі місця в польсько-українських відносинах. Тому спочатку потрібно дивитися на самі польсько-українські відносини, а вже потім аналізувати, як Росія це використовує проти Польщі та України», – пояснила аналітикиня.

На думку Марії Золкіної, відповіддю на такі виклики має бути не взаємне загострення риторики, а посилення двосторонньої співпраці там, де інтереси двох держав збігаються. Насамперед – у сфері оборонної промисловості та безпеки.

«Там, де є польський інтерес, політичні й історичні суперечки відходять на другий план. Польща вже заявила про готовність виробляти на своїй території за американською ліцензією ракети для української протиповітряної оборони. Коли йдеться про дуже чіткий і зрозумілий інтерес, Польща готова ставати частиною ширшого оборонно-виробничого циклу», – підсумувала Марія Золкіна.

Останні новини з категорії Коментарі

Переговори зі США вестиме людина, яку там не хотіли бачити українським послом… – Олексій Гарань

Олексій Гарань поділився думками про нове призначення Банкової
4 серпня 2026

Там, де є польський інтерес, історичні суперечки відходять на другий план – Марія Золкіна про безпекове партнерство з Україною

Марія Золкіна проаналізувала, як безпекові виклики, внутрішня політика Польщі та російська дезінформація впливають на українсько-польські ві...
4 серпня 2026

Чому Трамп знову вагається з ліцензією на виробництво перехоплювачів до систем Patriot – коментар Тараса Жовтенка

Тарас Жовтенко пояснює, чому питання ліцензії на виробництво ракет до Patriot дедалі більше перетворюється на інструмент політичного й еконо...
3 серпня 2026

Вікно можливостей для України: коли Трамп зрозумів, що Росія перетворюється на слабку сторону, він змінив свій підхід – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко прокоментував, як зміна балансу сил у російсько-українській війні посилила позиції України та вплинула на зміну підходу адмін...
30 липня 2026