Свобода слова в Україні: журналістам сказано мовчати
І. Огляд політичних подій за тиждень
ІІ. Аналітична довідка
І. Огляд політичних подій за тиждень
16 липня
Лідери опозиційних партій Арсеній Яценюк та Олександр Турчинов заявили про початок акції об'єднаної опозиції "Україна проти Януковича", у ході якої ставиться мета домогтися відставки президента. Об'єднана опозиція подає у Вищий адміністративний суд позов проти президента Віктора Януковича за узурпацію влади.
17 липня
Кабінет міністрів створив міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення публічності та відкритості під час проведення виборів 28 жовтня 2012 р.
В Україні збирають підписи проти президента Віктора Януковича. У Київській області стартувала кампанія зі збору підписів під позовом проти Януковича та за усунення його з посади. Перший заступник керівника Київського регіонального виборчого штабу об'єднаної опозиції "Батьківщина" Володимир Полочанінов повідомив, що з 17 липня стартує "наметова кампанія". Намети будуть у всіх районних центрах і всіх містах Київщини загалом наметів буде 50, у них збиратимуть підписи під позовом до суду проти Януковича.
У Конгресі США презентували текст резолюції в якій пропонується ввести санкції проти українських чиновників, причетних до порушення прав людини. Автором резолюції є конгресмен-республіканець Крістофер Сміт, який також є членом американської Гельсінської спілки.
18 липня
Незалежна медіа-профспілка і Національна спілка журналістів вимагають від президента Віктора Януковича вжити всіх заходів, щоб тиск на незалежні ЗМІ в Україні припинився. Обидві медійні організації, що є членами Міжнародної федерації журналістів, кваліфікують тиск на інтернет-видання LB.ua і телеканал ТВі як намір знищити незалежні ЗМІ в країні.
Громадські організації, які підтримали акцію голодування проти мовного закону під Українським домом, вирішили припинити голодування. Голодування припиняють 17 осіб. Водночас вони виступають за перехід акції до активної фази розширення діяльності.
19 липня
Журналісти прийшли під будівлю Генпрокуратури в знак протесту проти переслідування їхніх колег – сайту LB.ua та телеканалу TBi. Учасники акції вимагали припинити перевірки ЗМІ під час виборчої кампанії.
Представниками України і Європейської комісії парафовано текст угоди про зону вільної торгівлі. Еталонну англійську версію парафовано, далі йтиме технічна робота з перекладу її українською мовою й мовами країн Євросоюзу.
Президент Віктор Янукович доручив генпрокуророві Віктору Пшонці й голові Державної податкової служби Олександру Клименкові перевірити законність порушення кримінальних справ щодо інтернет-видання Lb.ua і телеканалу ТВi.
20 липня
Генеральна прокуратура України змінила обвинувачення екс-міністру внутрішніх справ Юрію Луценку у справі про організацію незаконного стеження під час розслідування справи про отруєння Віктора Ющенка. Захист каже, що це може дати підстави суду закрити справу за строком давності.
Організація «Дім свободи» у Вашингтоні оприлюднила Звіт під назвою "Захищаючи українську демократію-2". За висновком організації, в Україні посилюється концентрація влади в руках президента Януковича і його родини, втім, за оцінкою експертів, громадянське суспільство не послабилось, а стало більш активним.
ІІ. Аналітична довідка
- Свобода слова
СВОБОДА СЛОВА В УКРАЇНІ: ЖУРНАЛІСТАМ СКАЗАНО МОВЧАТИ
Минулий тиждень пройшов під знаком подальшого обмеження свободи слова в Україні та прямого втручання влади у роботу незалежних ЗМІ. Так, 18 липня було порушено кримінальну справу проти редакції незалежного інтернет-ресурсу «Лівий берег». Тижнем раніше, було відкрито кримінальну справу проти генерального директору телеканалу «ТВі» Миколи Княжицького. Такі дії владної машини свідчать про одне - незалежні ЗМІ владі не потрібні, особливо напередодні парламентських виборів.
Які претензії висуваються до представників ЗМІ
та чи мають вони
під собою законні підстави?
Чому сучасні події слід трактувати саме як обмеження свободи слова?
Журналісти про свободу слова
Напередодні ескалації відносин між владою та незалежними ЗМІ Фонд «Демократичні ініціативи» ім.І.Кучеріва оприлюднив результати опитування журналістів на тему «Вибори 2012: чого журналісти очікують від соціологів?», в межах якого блок питань було присвячено проблемі свободи слова. Так от, опитування в цілому 72 як столичних, так і регіональних журналістів показало, що стан свободи слова журналісти оцінюють в середньому на 4,5 бала з 10. Більшість опитаних журналістів в тій чи іншій мірі відчувають на собі тиск та прояви цензури. Найбільша кількість журналістів відчуває тиск і цензуру з боку представників влади, а «забороненою» темою, щодо якої і застосовується тиск та цензура, найчастіше є тема політики і критики влади. Для більшості журналістів саме позиція влади є тією перешкодою, яка заважає забезпеченню свободи слова та преси в Україні.
19 липня журналісти вийшли під стіни Генеральної прокуратури України із протестом проти утисків журналістів та свободи слова в цілому – таким чином вони засвідчили свою підтримку ТВі та LB.ua. «Репортери без кордонів» вже оприлюднили свою позицію: ситуація із цими двома ЗМІ є частиною більш широкого тиску та наступу на незалежне медіа-середовище. Організація «Дім свободи» також виступила на захист цих ЗМІ і звернулася із закликом до влади перевірити законність податкових перевірок на каналі ТВі, а також в цілому припинити вибірковий податковий тиск. «Дім свободи» офіційно говорить, що існують серйозні сумніви щодо того, що тиск на ці ресурси ніяк не пов’язаний із їхньою критикою влади.
Висновок один: свобода слова в Україні зазнає значних утисків і корінь всіх проблем, на думку самих журналістів та експертів, у діях влади та її позиції з цього питання.
Війна проти незалежних ЗМІ: відкрити справу – закрити журналістам рота
Інакше назвати сучасну політику влади по відношенню до ЗМІ не можна – це війна, яку влада мовчки розпочала проти тих, чий голос та думка їй непотрібні. 12 липня з рішенням суду на руках та задля виконання постанови слідчого представники податкової служби провели вилучення у телеканалу «ТВі» всієї фінансово – господарської документації за останні 4 роки. Персонально проти генерального директора каналу відкрито кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків на суму понад 3 млн.грн (більше за 300 тис.євро). Після цього, 18 липня було порушено кримінальну справу проти редакції іншого незалежного ЗМІ – інформаційно-аналітичного інтернет -ресурсу «Лівий берег» або LB.ua. Фігуранти справи – це шеф-редактор Соня Кошкіна, головний редактор Олег Базар та фотокореспондент Максим Левін. Редакцію звинувачують у порушенні таємниці листування державного діяча, а саме Володимира Ландика, народного депутата від Партії Регіонів, чию смс - переписку на тему кримінальної справи проти його сина зафіксував у сесійній залі парламенту фотокореспондент та виклав на сайті LB.ua. Цей інцидент стався 17 листопада 2011 р., тоді у відкритті справи Володимиру Ландику було відмовлено. І лише через 8 місяців, прокуратура вирішила повернутися до цієї справи, провела перевірку та оголосила про порушення кримінальної справи проти журналістів.
Війна проти незалежних ЗМІ: приборкання норовливих
Мета цієї статті – не правовий аналіз проблеми, наявності чи відсутності складу злочину – цим мають займатися юристи і правники. Наша задача пояснити, чому саме ці ресурси, чому саме зараз, чому саме в такий спосіб стали об’єктами подібних дій та чому виникають сумніви щодо незаангажованості податкової служби та прокуратури в питанні перевірок та порушення кримінальних справ:
Чому це більше схоже на тиск на незалежні ЗМІ, аніж законне розслідування?
По-перше, дії Податкової служби щодо каналу ТВі суперечать рішенню самої Державної податкової служби, голова якої 30 березня підписав доручення скасувати всі перевірки ЗМІ вже з другого кварталу (з 1 квітня), аби убезпечити ЗМІ від тиску та створити умови та неупередженого висвітлення ними виборчої кампанії. Перевірка ТВі була здійснена в квітні. По-друге, претензії до ТВі висуваються щодо сплати податків протягом останніх 4-років, але до нині та ж сама Податкова служба не виявляла таких проблем під час перевірок та приймала всі податкові звіти каналу. По-третє, інтернет – ресурс «Лівий берег» або LB.ua звинувачується нібито справедливо: було порушено таємницю листування державного посадовця і цей факт дійсно мав місце. Але в роботі журналіста, на жаль чи на щастя, але практично неможливо провести межу між професійним аналізом та втручанням у сферу приватного того, про кого журналіст пише, особливо, якщо це політична тематика, та ще й в Україні, де більшість політиків так чи інакше причетні до корупції, зловживання своїми посадовими можливостями та мають можливості уникнути належного за це покарання. Ніхто не звернув увагу на те, що замість роботи в сесійній залі депутати часто займаються своїми, більш, вочевидь, важливими за парламентські, справами. Цей інцидент – приклад «продуктивності» роботи українських депутатів. Є в оприлюдненні цієї переписки склад злочину чи немає – справа юристів, але загалом видається, що це просто привід розібратися із непідконтрольним владі ЗМІ.
Чому саме ТВі та LB.ua?
Для будь-якого більш менш обізнаного українця абсолютно не секрет – це одні з найбільш опозиційно налаштованих по відношенню до нинішньої влади засоби масової інформації. І вже це може бути більш ніж достатнім приводом для «приборкання» саме цих ЗМІ. Контент сайту LB.ua, а також наповнення ефіру на телеканалі ТВі – це матеріали про викриття корупції та абсолютне ігнорування законів у вищих ешелонах влади, журналістські розслідування, які викривають злочинність дій тих чи інших представників влади або наближеного до неї кола осіб. Сказати, що це опозиційні до влади ЗМІ – це нічого не сказати, адже бажання викрити владу в антизаконних діях та донести до суспільства інформацію про реальний стан справ – одна з основних задач цих ЗМІ. Такі неконтрольовані джерела інформації, які працюють дуже ефективно, перед виборами є проблемою для влади, яка на всіх телеканалах у своїх виборчих відеороликах транслює головний месседж: в країні панує стабільність, економічна криза зусиллями уряду подолана, попереду – тільки підвищення добробуту населення.
Чому влада обирає саме такий спосіб – кримінальне переслідування журналістів?
Причин тому є дві: по-перше, все виглядає більш-менш законно – висуваються претензії відповідно до чинного законодавства, яке представники ЗМІ нібито порушили, а відтак у влади руки чисті, вона може апелювати до незаангажованої роботи правоохоронних органів, які прагнуть з’ясувати, хто винний і яке має бути покарання; по-друге, в такий спосіб можна резонансно, але опосередковано дати всі іншим ЗМІ зрозуміти – краще вдатися до САМОцензури, аніж потім мати подібні проблеми. Сьогодні формула «немає людини – немає проблеми» більше не спрацює. Журналістів в країні чимало, більшість з них вже звикла працювати в умовах свободи слова, яка стала чи не найбільшим надбанням Помаранчевої революції. Якщо фізично розібратися з одним журналістом, то обов’язково знайдеться хтось інший, хто протиставить себе владі у своїх сюжетах чи статтях. А так все оптимально: всі розуміють, чому були порушені ці карні справи, всі розуміють, в чому головна претензія до цих ЗМІ і всі наочно бачать, що може статися з ними вже завтра, якщо вони будуть такими ж «нахабами», аби писати і говорити про владу те, що думають, а не те, що хоче чути і бачити влада.
Висновки
Ситуація із порушенням кримінальних справ проти журналістів напередодні офіційного старту виборчої кампанії є надзвичайно тривожним сигналом внутрішньополітичної ситуації в Україні. Тиск саме в такий спосіб, саме на незалежні ЗМІ, які є відкрито опозиційними щодо нинішньої влади, саме зараз – напередодні найгарячішого політичного періоду року – виборчої кампанії, дає більш ніж серйозні підстави говорити про зазіхання на обмеження свободи слова в українському суспільстві. Це новий спосіб розібратися із непідконтрольними владі, але впливовими загалом у суспільстві суб’єктами. І цей маховик кримінальних справ розкручується владою дедалі більше.
«Україна у фокусі» – щотижневий інформаційно-аналітичний бюлетень Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (http://dif.org.ua).
Аналітики фонду «ДІ»:
Ірина Бекешкіна
Марія Золкіна
Юлія Ільчук
Олексій Сидорчук
Головний редактор випуску: Ірина Філіпчук