Стратегію визначає війна. Як Сумщина тримає економічний фронт

Аналітика
Перегляди: 1231
24 січня 2024

 

Сергій Ханін,
журналіст, Суми

Ані перебування, хай і недовге, під окупацією, ані щоденні обстріли  прикордонної зони не змусили перебратися підприємства Сумщини подалі від лінії вогню. Жодне з них не було повністю релоковане з початку війни, хоча  продовжувати виготовляти продукцію за таких умов стало великою проблемою, а деякі виробництва взагалі не працюють. Задля відновлення своєї довоєнної потужності вони псподіваються на інвесторів,  міжнародну грантову допомогу, бюджетні кошти, і зовсім небагато підприємств покладаються на  власні кошти.

А потім прийшли росіяни…

До початку повномасштабних бойових дій промисловий комплекс Сумщини робив вагомий внесок у розвиток регіону. Станом на 2021 рік він налічував понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. У промисловості було задіяно 50,3 тис. осіб  або 27,8% від загальної чисельності працівників. Загалом, за даними Сумської ОВА, в області внаслідок російської агресії понад 20 підприємств зазнали збитків (руйнувань) на суму понад 13 млрд гривень.

Чи не найдужче серед них постраждала одна з найбільш технологічно розвинених і знаних далеко за межами Сумщини  фабрика кондитерського гіганта Mondelez у місті Тростянець, на якій працювало 900 осіб. Зокрема,  у другій половині березня  2022 року, під час тимчасової окупації  Тростянця військами російської федерації, на шоколадній фабриці сталося кілька пожеж. Відповідно до інформації підприємства, там вигоріло приміщення   корпусу виробництва печива на площі  близько 13 тис. кв. м,  тентованого складу (900 м2), а також заготівельної дільниці (262 м2). Росіяни не допускали рятувальників на територію фабрики для гасіння пожежі, на об’єктах вогонь вирував більше доби.

Те,  що залишилосявід  фабрики кондитерського гіганта Mondelez у місті Тростянець. Фото зі  сторінки у Facebook президента Торговельної палати США в Україні Енді Хандера

«Коли кілька років тому я відвідав фабрику у Тростянці, вона працювала 24 години на добу, 7 днів на тиждень, експортуючи печиво Oreo в 47 країн світу. Потім прийшли росіяни. Це те, що залишилося», — прокоментував після звільнення Тростянця побачене Президент Торговельної палати США в Україні Енді Хандер (Андрій Гундер),  поділившись світлинами тодішнього стану фабрики на своїй сторінці у Facebook.

Резонансним став і  обстріл у березні 2022 року з ворожої артилерії території ТОВ «ВП «Полісан» в одній із промислових зон Сум. Внаслідок цього відбулося загоряння складів з лакофарбовими матеріалами, що призвело до забруднення атмосферного повітря токсичними продуктами горіння. Величезну хмару  диму тоді можна було побачити далеко за межами обласного центру.

Фото Державної екологічної інспекції у Сумській області

Крім цього, руйнувань зазнали також ПАТ «Сумихімпром», де внаслідок ворожого удару по аміакосховищу було пошкоджено трубопровід підприємства, що спричинило витік аміаку, та АТ «СМНВО-Інжиніринг», що призвело, в тому числі, до виходу з ладу сучасного високоточного обладнання.  «Погосподарювали» окупанти й на елеваторі в Ромнах, птахофабриці у селі Вільшани Роменського району,  низці інших підприємств області, завдавши їм значних збитків.

Дуже постраждав від війни й агропромисловий комплекс Сумщини. На значній частині сільськогосподарських земель стало неможливим проведення сільськогосподарської діяльності, оскільки вони або перебувають під постійними обстрілами або заміновані. За словами директора обласного департаменту агропромислового розвитку Олександра Маслака, саме через  вибухонебезпечне забруднення 54 000 гектарів землі в області не були засіяні минулого року.

Посадовець також відзначив, що торік було розміновано понад дві тисячі гектарів ріллі. Однак це лише невеликий відсоток тієї площі, яка підлягає ретельному огляду.

«Зокрема, на площах 20 км від державного кордону з Україною потребує обстеження 120 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь»,зазначив О. Маслак.

Релокації – ні!

Та попри те, що значна частина території області перебуває в зоні, де тривають або можливі  бойові дії (на початок осені 2023 року вона охоплювала 17 прикордонних громад у 4 із 5 її районів), жодне з підприємств не погодилося на повну релокацію в безпечніші місця. Про це, зокрема, ще на 5-му місяці війни відзначив заступник керівника Сумської ОВА Тарас Савченко.

«Починаючи з першої декади квітня, до нас зверталися підприємства, зокрема легкої промисловості, які хотіли переїхати, з проханням допомогти з релокацією. Ми з ними зустрічалися, розмовляли, допомагали вирішити конкретні проблеми, переключали на них замовлення від військових. Наприклад, щодо  одного  з підприємств не тільки було знято питання переміщення, воно взагалі стало одним із ключових у сфері легкої промисловості в нашому регіоні. Щодо машинобудівників – ми знаємо про ситуації, коли були вивезені кілька станків або лінія. Наприклад, коли були прямі прильоти в ті чи інші виробничі приміщення, а станки ЧПУ в поточних умовах неможливо відновити. Тому таке обладнання вивозять за кордон і відновлюють. Частина виробничих процесів все одно залишається на території регіону, і ми працюємо з підприємствами, шукаємо для них фінансову, організаційну мотивацію, щоб відновлене обладнання повернулося в наш регіон і далі працювало тут», – розповів посадовець.  

За словами Т. Савченка, були випадки переїзду мікро- і малих підприємств, але він висловив упевненість, що вони повернуться.

«Нам не відомий жодний факт середнього чи великого підприємства, яке б повністю переїхало. А ті, що виїхали частково – по нашим відчуттям, більше 90% з них повернуться», переконаний Т. Савченко.

Відновлення промисловості розпочалася одразу після деокупації області. В одних місцях, залежно від масштабів завданої ворогом шкоди,  цей процес йшов швидше, в інших – повільніше.  За інформацією Департаменту економічного розвитку і торгівлі Сумської ОВА, станом на кінець грудня 2022 року 56% основних підприємств області повністю відновили роботу, 33% — частково, і лише  11%  не відродили виробничий процес. На той час  майже 90% підприємств області працювало із загальною завантаженістю від 30 до 70%.  

Зрозуміло, що за рік після цього ситуація на економічному фронті регіону покращилася,  до бою, якщо висловлюватися військовою термінологію, долучилися «важкі сили». Зокрема, у лютому 2023 року про відновлення випуску продукції повідомив  «Сумихімпром», а в квітні 2023 року  ожили потужності шоколадної фабрики «Монделіс Україна».

І не оптимісти, і не песимісти

Варто зазначити, що цей процес проходить  в рамках розробленої   після деокупації регіону Стратегії економічного відновлення та розвитку Сумської області на 2022–2024 роки  – усіченого варіанту більш масштабної стратегії розвитку Сумщини  на період 2021–2027 років, плани якої звелися нанівець внаслідок  військової агресії росії. Тому постало питання актуалізації стратегії у реаліях війни, враховуючи географічне розташування області – сусідство з країною-агресором.

Вона, зокрема,   передбачає розірвання історичних зв'язків місцевого бізнесу з російськими та білоруськими активами, особами та бізнесом. Планується створення нових видів діяльності, розробка нової логістики та вихід на нові ринки, у тому числі європейські та світові. 

У документі визначено 5 пріоритетних напрямків: «Безпековий регіон», «Промисловий комплекс», «Аграрний сектор», «Людський потенціал», «Економічні новації». Кожен з них покликаний підвищити безпеку територій, відновити та розвинути економіку регіону у воєнний та післявоєнний періоди. Зокрема, ця стратегія спрямована на відновлення та розвиток транспортної, промислової, соціальної, енергетичної та комунікаційної інфраструктури, подолання безробіття, забезпечення гідного рівня життя населення регіону.

Особливістю окресленого плану дій є те, що він містить каталог антикризових проєктних ідей. Наразі їх налічується 47, на реалізацію яких необхідно близько 85 млрд гривень.

Як зазначив під час презентації цього документа вищезгаданий перший заступник голови Сумської ОВА Тарас Савченко,  стратегія  розрахована на три цільові аудиторії. Перша – це активна частина громадян Сумщини, які мислять суспільними інтересами, думають про реалізацію тих чи інших проєктів і хто готовий долучитися до їх виконання. Друга – центральні органи виконавчої влади. І третя цільова аудиторія – іноземні інвестори та партнери.

«Ми – Сумщина, у нас є енергетичний потенціал. У нас є воля, у нас є бачення. Незважаючи на надскладні обставини, які зараз існують, ми хочемо змінювати свої території і формувати майбутнє. Ми проти того, щоб Сумщину з центрального рівня трактували як буферну зону між країною-агресором і регіонами Центральної і Західної України», – наголосив посадовець.

Фото Сумської ОВА

Стратегія  має три сценарії розвитку: оптимістичний, реалістичний і песимістичний, залежно від тривалості війни в Україні.

Оскільки оптимістичний сценарій передбачав завершення бойових дій до кінця 2023 року, він не спрацював. Так само не містить стратегія і песимістичного бачення розвитку регіону, за яким війна триватиме і після 2024 року, тобто по завершенню дії цього документа.  Тож робочим залишається «реалістичний сценарій», згідно з яким війна закінчиться до кінця 2024 року.

Його реалізація характеризується високими безпековими ризиками до вказаного періоду, і у таких умовах, зазначається у документі, регіональна економіка відновлюватиметься повільними темпами. Пришвидшення цього процесу очікується наприкінці 2024 року, проте суттєвий негативний вплив на нього справлятиме тривалий період бойових дій.

Втілення зазначеного сценарію розробники стратегії умовно поділили на 3 етапи. На першому з них зусилля спрямовуватимуться на відновлення зруйнованих об’єктів соціальної та критичної інфраструктури. Після завершення активної фази бойових відбудеться максимально точне оцінювання збитків і затвердження проєктно-кошторисних документацій. Ключовим у цьому процесі стане реалізація комплексного плану відновлення та розвитку Сумщини.

За цим сценарієм очікується поступове відновлення промислового сектору, зокрема машинобудування та хімічної промисловості. Планується налагодження нових логістичних зв’язків у постачанні та просуванні продукції, виробленої підприємствами Сумщини. Водночас підприємства зосереджуватимуться на збереженні поточної виробничої діяльності та чисельності персоналу, а не на розширенні.

Прогнозуючи темпи відновлення, автори стратегії вказують на головні перешкоди, які треба буде долати на цьому шляху. Йдеться, зокрема,  про порушення логістичних шляхів, насамперед обмежене функціонування морських портів (у разі дії лише зернового коридору), через що не слід очікувати динамічного відновлення показників експортоорієнтованих видів економічної діяльності; внутрішньорегіональну міграцію населення через постійні обстріли прикордоння; зростання площ забруднених та засмічених вибухонебезпечними предметами земель; скорочення посівних площ внаслідок будівництва фортифікаційних споруд, консервація земель у прикордонних територіях області; утримування високих тарифів та цін на енергоносії; зниження цін на основні види продукції рослинництва.

Висновки і перспективи
Зрозуміло, що  подальший економічний прогрес України загалом і Сумщини зокрема та прогноз розвитку її економіки справді визначатимуться перебігом та інтенсивністю війни проти російської агресії. І цілком ймовірно, що відновлення області в майбутньому відбуватиметься за ненаписаним поки що песимістичним сценарієм, і за ним вона матиме значно гірші вихідні позиції. Поки що ж звертає на себе увагу той факт, що в каталозі з 47 проєктних ідей у «реалістичному» прогнозі половина графи «Джерела та обсяги фінансування» містить кошти міжнародних донорів і більшість – гроші державного бюджету. Оскільки для реалізації всіх напрацьованих ідей, нагадаємо, треба 85 мільярдів гривень, або  понад 2 мільярди доларів, обсяг залучених коштів має бути дуже значним. Зрештою, саме від того, наскільки успішною виявиться обласна влада у забезпеченні своїх цілком гарних намірів економічного відродження грошима, залежатиме життєздатність як цієї стратегії, так і напрацьованих на її основі решти регіональних проєктів.

 

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Туристичний сезон 2024: Одеса перед викликами третього літа повномасштабної війни

Про особливості цьогорічного туристичного сезону в Одесі, його принади, проблеми та зусилля їх подолати – в статті Михайла Шабанова
5 липня 2024

Вплив російської пропаганди на дипломатію в спорті в умовах підготовки Олімпійських ігор-2024

Вплив російських ІПСО та пропаганди на спортивну дипломатію аналізує Дмитро Теплов
3 липня 2024

Бізнес Чернігівщини через два роки після звільнення: проблеми і перспективи

Про стан бізнесу у Чернігівській області за два роки після від звільнення регіону від російських окупантів - у статті Миколи Кірєєва та Лари...
27 червня 2024

Нова політична епоха в ПАР: чи стане вона проукраїнською?

Про новий політичний розклад у ПАР, позиції основних партій та чи зміниться позиція ПАР щодо України - аналізує Дзвінка Качур
25 червня 2024