Ставлення населення України до надання воякам УПА статусу учасників національно-визвольних змагань
На сьогодні вже менше половини громадян України (46,1%) виступає проти надання воякам Української повстанської армії (ОУН-УПА) статусу учасника національно-визвольних змагань та відповідних пільг. 36,7% тією чи іншою мірою підтримують цю ідею: 21% – цілковито підтримують, решта – за умови, що держава не нав’язуватиме своєї позиції громадянам, і кожен вирішуватиме сам, вшановувати йому вояків УПА чи ні (18% людей не визначилися зі своїм ставленням до цієї проблеми).
Такі дані були отримані під час соціологічного опитування, проведеного з 5 по 18 грудня 2007 року Фондом „Демократичні ініціативи” та фірмою „Юкрейніан соцілоджі сервіс”. Методом інтерв’ю опитано 1800 респондентів, віком від 18 років із усіх областей країни. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
На Заході України 73,7% повністю або з застереженням підтримують надання пільг і статусу воякам ОУН-УПА. У Центрі і на Північному Сході цей показник становить 37,9%, рівно стільки ж і противників. На Півдні та Південному Сході надання спеціального статусу вояка УПА підтримує 21,9%, і навіть в Донбасі та Криму – 13,4%.
Найбільше людей, які не визначилися щодо питання надання статусу воякам УПА, – у Центрі та на Північному Сході (25%), а також на Півдні та Південному Сході (20,3%). Несприйняття ж цієї пропозиції, навпаки, знижується зі Сходу на Захід: від 77% на Донбасі та в Криму до 13% на Заході.
Залежно від політичних орієнтацій пропозицію щодо надання статусу учасників національно-визвольних змагань воякам УПА підтримує переважна більшість виборців НУНС (70%) та БЮТ (57%), не сприймають – виборці Блоку Литвина (50%), ПР (70%) та КПУ – 90%.
Дослідження виявило певну динаміку громадської думки у ставленні до надання воякам УПА відповідного статусу: рік тому, у грудні 2006 року, з цією пропозицією були не згодні 52% населення, а сьогодні 46%. Очевидно, що для формування у громадській думці об’єктивного ставлення до ролі визвольної боротьби вояків УПА, яке б ґрунтувалося не на радянських стереотипах, а на історичній правді, суспільство потребує неупередженої інформації (на кшталт, скажімо, фільму „Собор на крові”, показаного на телеканалі „1+1”), тим більше, що значна частина суспільства певного визначеного ставлення до цих питань ще не має.
Прес-служба „ДІ”
