Тарас Жовтенко

В.о. виконавчого директора, безпековий аналітик


Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 1313
26 листопада 2024

США, РФ, Китай: ядерний потенціал країн світу оцінив Тарас Жовтенко

В учасників ядерного клубу є різні ядерні потенціали та різна кількість ядерних боєголовок загалом, які вироблені, та тих, що розгорнуті на бойовому чергуванні. Деякі держави, що мають певні геополітичні амбіції, намагаються не просто займатися модернізацією ядерного озброєння, а й суттєво нарощують кількість ракет. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів в.о. виконавчого директора  Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, безпековий аналітик Тарас Жовтенко.

За його словами, США не виробляють нових ядерних боєприпасів.

“Їхні кількісні показники залишаються в тих межах, які регулювалися ще тими стратегічними договорами, підписаними після закінчення холодної війни. Інші країни це просто або ігнорують, або не були учасниками цієї системи. Наприклад, Китай, який зараз займається тим, що активно нарощує саме кількісні показники ядерних боєголовок, які вони виробляють. І насправді Китай у цьому випадку має стратегічну мету наздогнати військово-технічний ядерний потенціал таких країн, як Сполучені Штати Америки та Російську Федерацію, у яких більш ніж 1,5 тис. ядерних бойових головок розгорнуто на бойовому чергуванні, і в цілому близько 3 тис. весь запас ядерної зброї. У Китаю ці показники набагато скромніші — від 860 до 1000 ядерних боєголовок”, — повідомив Жовтенко.

Він висловив думку, що Китай збільшує кількість ядерних боєприпасів для того, щоб вийти в паритет із США та взяти безпосередню участь у системі глобального регулювання ядерних арсеналів.

“Є рівень міжнародного регулювання, який впливає зокрема на гонку озброєнь у сфері ядерної зброї, яка, наприклад, вже на сьогодні повністю зруйнована. Я маю на увазі договір, наприклад, про ракети середньої та малої дальності, який Російська Федерація почала на практиці порушувати ще в середині 2000-х років, запускаючи цілу низку ракетних проєктів, які за своїми тактико-технічними характеристиками дуже прямо та неоднозначно виходили з тих меж, які ДРСМД (Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, — ред.) визначав, що ракети середньої та малої дальності не просто можуть бути розгорнуті на бойовому чергуванні, а договір забороняв розробку та виробництво таких ракет. Але Росія із середини 2000-х років цим почала активно займатися. І такі ракети як, наприклад, “Калібр”, такі ракети, як балістика та, яку використовує Росія проти України зараз у цій війні, насправді це все продукти тих військових програм, які Росія запустила, порушуючи цю систему договорів”, — звернув увагу експерт.

Тарас Жовтенко нагадав, що у відповідь на розгортання Росією ракет малої та середньої дальності США вийшли з договору про ліквідацію цих видів озброєння.

“Та історія зі спробами росіян на коліні створити проєкти типу “Орешника”, коли з міжконтинентальної балістики зробили балістику середнього радіуса дії та просто вирізали звідти кілька розгінних блоків і зменшили таким чином дальність польоту — це свідчення того, що гонка озброєнь у сфері ядерної зброї продовжується, і вона вже виходить з-під контролю. Тому що це перша заявлена офіційно балістична ракета середньої дальності, яких у Європі не було з середини 1980-х років, коли почалася система цього ДРСМД, що обмежувала такі види озброєнь. Це одна з ключових загроз не просто для європейської безпеки, але в тому числі навіть для глобальної міжнародної безпеки”, — констатував він.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Історія показує, що лише війна змушує Європу діяти – Тарас Жовтенко

Експерти про можливе формування нового оборонного союзу в Європі та роль України в ньому йшлося в етері телеканалу FREEДOM
23 квітня 2026

Хронополітика Ормузької протоки: як Іран перетворює час на зброю – Володимир Лакомов

Для Тегерана Ормузька протока — не територія, а «глобальний вимикач»: інструмент контролю нафтового трафіку й тиску на Захід, вважає Володим...
22 квітня 2026

Теракт у Києві, мовчання Банкової про вбивство військових, парламентська криза та рейтинги як загроза – Олексій Гарань про головне

Олексій Гарань у розмові з Бориславом Березою – про виклики для влади і країни
21 квітня 2026

Не маркувала б Радева другим Орбаном чи другом Путіна – Маріанна Присяжнюк про парламентські вибори у Болгарії

Маріанна Присяжнюк проаналізувала результати виборів у Болгарії, зазначивши, що поява парламентської більшості дасть країні шанс на інститу...
21 квітня 2026