Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 1160
26 листопада 2024

США, РФ, Китай: ядерний потенціал країн світу оцінив Тарас Жовтенко

В учасників ядерного клубу є різні ядерні потенціали та різна кількість ядерних боєголовок загалом, які вироблені, та тих, що розгорнуті на бойовому чергуванні. Деякі держави, що мають певні геополітичні амбіції, намагаються не просто займатися модернізацією ядерного озброєння, а й суттєво нарощують кількість ракет. Про це в ефірі телеканалу FREEДОМ розповів в.о. виконавчого директора  Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, безпековий аналітик Тарас Жовтенко.

За його словами, США не виробляють нових ядерних боєприпасів.

“Їхні кількісні показники залишаються в тих межах, які регулювалися ще тими стратегічними договорами, підписаними після закінчення холодної війни. Інші країни це просто або ігнорують, або не були учасниками цієї системи. Наприклад, Китай, який зараз займається тим, що активно нарощує саме кількісні показники ядерних боєголовок, які вони виробляють. І насправді Китай у цьому випадку має стратегічну мету наздогнати військово-технічний ядерний потенціал таких країн, як Сполучені Штати Америки та Російську Федерацію, у яких більш ніж 1,5 тис. ядерних бойових головок розгорнуто на бойовому чергуванні, і в цілому близько 3 тис. весь запас ядерної зброї. У Китаю ці показники набагато скромніші — від 860 до 1000 ядерних боєголовок”, — повідомив Жовтенко.

Він висловив думку, що Китай збільшує кількість ядерних боєприпасів для того, щоб вийти в паритет із США та взяти безпосередню участь у системі глобального регулювання ядерних арсеналів.

“Є рівень міжнародного регулювання, який впливає зокрема на гонку озброєнь у сфері ядерної зброї, яка, наприклад, вже на сьогодні повністю зруйнована. Я маю на увазі договір, наприклад, про ракети середньої та малої дальності, який Російська Федерація почала на практиці порушувати ще в середині 2000-х років, запускаючи цілу низку ракетних проєктів, які за своїми тактико-технічними характеристиками дуже прямо та неоднозначно виходили з тих меж, які ДРСМД (Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, — ред.) визначав, що ракети середньої та малої дальності не просто можуть бути розгорнуті на бойовому чергуванні, а договір забороняв розробку та виробництво таких ракет. Але Росія із середини 2000-х років цим почала активно займатися. І такі ракети як, наприклад, “Калібр”, такі ракети, як балістика та, яку використовує Росія проти України зараз у цій війні, насправді це все продукти тих військових програм, які Росія запустила, порушуючи цю систему договорів”, — звернув увагу експерт.

Тарас Жовтенко нагадав, що у відповідь на розгортання Росією ракет малої та середньої дальності США вийшли з договору про ліквідацію цих видів озброєння.

“Та історія зі спробами росіян на коліні створити проєкти типу “Орешника”, коли з міжконтинентальної балістики зробили балістику середнього радіуса дії та просто вирізали звідти кілька розгінних блоків і зменшили таким чином дальність польоту — це свідчення того, що гонка озброєнь у сфері ядерної зброї продовжується, і вона вже виходить з-під контролю. Тому що це перша заявлена офіційно балістична ракета середньої дальності, яких у Європі не було з середини 1980-х років, коли почалася система цього ДРСМД, що обмежувала такі види озброєнь. Це одна з ключових загроз не просто для європейської безпеки, але в тому числі навіть для глобальної міжнародної безпеки”, — констатував він.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Дрони-снайпери та «Дискомбобулятор» – Тарас Жовтенко про «новітню» зброю як інструмент політичного тиску

Тарас Жовтенко про китайські дрони-снайпери та американський «Дискомбобулятор»: де реальні військові технології, а де радше піар
27 січня 2026

Війна зруйнувала тези про «дві» чи «три» України. Україна є, і це одна країна! – Олексій Гарань

Олексій Гарань пояснив, як війна прискорила переосмислення української ідентичності в культурі, мові та суспільстві
26 січня 2026

Додана вартість попередніх посад досі спрацьовує – Тарас Жовтенко про рейтинги довіри та нову роль Буданова

Про нові рейтингои довіри та версії щодо мотивів призначення Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента – розмова з Тарасом Жовтенком...
23 січня 2026

Об’єднання Молдови й Румунії: політичний сигнал чи реальний сценарій? – коментар Маріанна Присяжнюк

Чи готова Молдова до сценарію об'єднання з Румунієї, пояснила Маріанна Присяжнюк
22 січня 2026