Медіа
Перегляди: 1951
14 квітня 2014

Схід і Захід України - проти розколу країни

Не менш 32 відсотків українців вважають, що між західними і східними регіонами України існують «глибокі політичні протиріччя, мовні та культурні відмінності та економічні диспропорції», які в перспективі можуть привести до роз'єднання країни. Однак незалежності для своїх регіонів хочуть лише шість відсотків респондентів. Практично в кожному куточку України переважна більшість громадян виступає за єдину Україну. Такі результати соціологічного дослідження, які представили в Києві 11 квітня три громадські організації: фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», «Громадська варта» і «Міст Україна-ЄС».
 
«Результати дуже цікаві. Ми практично повторили дані опитування Фонду Разумкова, проведеного в грудні 2013 року, про те, що про сепаратизм у масштабному розумінні в Україні говорити не доводиться. Це дуже важливий результат», - сказала директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна, відкриваючи презентацію соціологічного дослідження «Хто і чому розриває Україну: чи справді регіонам властивий сепаратизм».
 
За словами керівника соціологічної служби «Ukrainian Sociology Service» Олександра Вишняка, дев'яносто відсотків опонентів унітарного облаштування України не мають ні найменшого уявлення про те, якими є завдання, форми і принципи декларованої ними ідеї федералізації країни.
 
Умови для федералізації
 

«Дев'яносто відсотків, - констатує Олександр Вишняк, - з тих, хто відповідав на питання про федералізацію, уявлення не мають про те, що відображає це поняття в кожному конкретному випадку. У світі існує десятки моделей федералізації, про які формі ми говоримо в даному випадку? Якщо розглядати конституцію Російської Федерації, то вона є конституцією федерації, але, наприклад, у Смоленській області Росії не більше повноважень, ніж у Харківській або Вінницької областях України».

"Дев'яносто відсотків з тих, хто відповідав
на питання про федералізацію, уявлення не мають
про те, що відображає це поняття в кожному конкретному випадку".


Вишняк підтримує висловлену експертами думку про те, що Україна могла б бути федеративною, але лише за однієї умови. «Будь ласка, я за широку федералізацію України, але тільки тоді, коли нас приймуть в Євросоюз і НАТО. <...> І якщо нас приймуть до НАТО, сусідні держави перестануть розповідати нам, як жити», - підкреслює соціолог.

Згідно з результатами соціологічного дослідження «Хто і чому розриває Україну: чи справді регіонам властивий сепаратизм?», абсолютна більшість населення України - 89 відсотків - сприймає республіку як «свою Батьківщину: від західного регіону (97% респондентів) до Донбасу (89% опитаних)».
 
У той час, 72 відсотки українців вважають, що «існують серйозні загрози для України». Протилежної точки зору дотримується менше десяти відсотків респондентів.
 
Про «страхи» українців
 
«Трьома найбільшими загрозами громадяни називають: захоплення України або частини території іншими державами (48%), розпад України на кілька частин (43%) та розвал економіки (42%). При цьому в західному регіоні більше, ніж в інших, бояться захоплення українських територій (63%), а на Сході - економічного падіння (58%), на Донбасі - втрати управління державою, хаосу (31% опитаних)», - наголошується в дослідженні.
 
Присутній на презентації дослідження лідер громадської організації «Громадська варта» Едуард Зейналов вважає, що багато з декларованих загроз мають штучне походження і нерідко привнесені в українське суспільство ззовні.
 
«Коли ми чуємо гасла про федералізацію, - підкреслює Зейналов, - вони фактично мають сепаратистський підтекст. Декларують федералізацію, від'єднуючись від України? Яким чином можна федеративно об'єднуватися, приєднуючись до іншій країні?»
 
Діяльність російської сторони в східних областях України Зейналов характеризує як провокаційну, підкреслюючи, що в наявності підбурювання громадян звертатися до свого минулого, не думаючи про те, яким виявитися їх майбутнє.
 
«Колись в СРСР всі громадяни були впевнені, що Союз годує півсвіту. Але коли СРСР розвалився, ми зрозуміли, що ми бідніші половини світу. Те ж саме відбувається на Донбасі, <...> ми бачимо, що протягом останніх чотирьох років представники Партії регіонів були при владі, і стан цих регіонів значно погіршився. Люди в Харківській, Луганській і Донецькій областях вийшли на вулиці не заради того, що буде; їх протестні акції пов'язані з минулим. Їхнє обурення пояснюється поганим соціально-економічним станом регіонів», - підкреслює громадський діяч.
 
Більше позитиву на місцях
 

Зейналов підкреслює: західний Львів і східний Луганськ, з точки зору Конституції України, нічим не відрізняються один від одного. Проте Львів входить в десятку європейських міст, рекомендованих для відвідування туристами, та подорожуючих росіян там більше, ніж в Луганську. Ці відмінності на користь «західної столиці України» Едуард Зейналов пояснює не стільки гостинністю і позитивним ставленням пересічних львів'ян до іноземців, скільки бажанням місцевих політиків та громадськості розвивати своє місто.
 
За даними соціологічного дослідження, представленого 11 квітня в Києві, «ідею створення незалежної держави на основі південно-східних областей взагалі підтримують лише одинадцять відсотків населення України». Більшість тих, хто хотів би не тільки від'єднати ці регіони від України, але й увійти до складу Росії, проживає на Донбасі - 27% респондентів. У західних областях таких налічується в межах статистичної похибки - не більш піввідсотка.

"Трьома найбільшими загрозами громадяни називають захоплення України іншими державами - 48%, більшість з яких - жителі Західних регіонів, розпад держави на частини - 43% та економічний занепад - 42%, більше за все якого бояться на Сході", - додав Вадим Черниш, представник Центру з вивчення проблем безпеки та протидії відмиванню коштів.

Щоби подолати ці загрози, владі треба вживати правильні точкові дії, каже експерт. Причому щодо подолання сепаратизму низку заходів слід вживати негайно. Наприклад, це і підготовка населення до можливих військових дій, і заходи  цивільної оборони, насамперед в тих регіонах, де є загроза  вторгнення іноземних військ.

«Запровадження ефективної системи територіальної оборони – це не тільки військові заходи,– наголосив Вадим Черниш, – це цілі структури, які організують логістичне забезпечення військ, систему адміністрації, яка мала би виконувати ці функції. До речі, ми бачили у засобах масової інформації, як у Херсонській , Миколаївській областях,  коли російські війська заходили на українську територію, деякі голови районних державних адміністрацій сприяли іноземним військовим – показували дорогу … Хоча  в  такі часи цивільні мають тісно  співпрацювати з питань територіальної оборони і сприяти своїм військовими, а  не навпаки…», – зауважив експерт.


Опитування проводилося з 16 по 30 березня 2014 року в 24 областях України, автономній республіці Крим та місті Києві. Було опитано більше двох тисяч громадян країни.

Джерела: Голос Америки, "ДІ"

 

Останні новини з категорії Медіа

Ядерний шантаж чи реальна загроза: експерти про ризики застосування Росією ядерної зброї

У новому випуску "Красной лінії" про ризики застосування Росією ядерної зброї та результати експертного опитування щодо характеру російськог...
30 листопада 2025

DIF LIVE discussion — про «новий “мирний” план» Трампа, тиск на Україну та вигоду для Росії – Тарас Жовтенко та Марія Золкіна

Аналітики Фонду «Демократичні ініціативи» обговорили суперечливі «28 пунктів» нового «мирного плану» та їхній потенційний вплив на перебіг р...
27 листопада 2025

Путін відкриває другий фронт? Розбираємось в гібридних операціях Кремля проти східного флангу НАТО

Тарас Жовтенко пояснює, чому після візиту Путіна до Китаю Кремль активізував гібридні атаки проти східного флангу НАТО
13 листопада 2025

Миротворець року без Нобеля? Аналізуємо зусилля американського президента

Тарас Жовтенко аналізує миротворчі зусилля Дональда Трампа, його роль у російсько-українській війні та вплив на світову політику
30 жовтня 2025