Що збереже народна пам’ять про війну Росії проти України?

Коментарі
Перегляди: 1156
13 травня 2023
Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Про результати соціологічного опитування «Символи, події та особистості, які формують національну пам’ять про війну з Росією» Громадське радіо поговорило з науковим директором Фонду  «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професором політології НаУКМА Олексієм Гаранем.

Про національну пам’ять

Олексій Гарань: Знаєте, кажуть, що велике бачиться на відстані. Але якщо говорити про події цієї війни, то ми бачимо, гостро відчуваємо емоційно, і, я думаю, що оскільки все це перебуває в публічному просторі, ми бачимо відео жахливі з місць потрапляння російських ракет, бачимо людські жертви, людську радість (коли відбувається звільнення наших міст)… Тому, я думаю, що оцінка подій, які навколо нас відбуваються, вона в цілому так уже і залишиться в історії.

Ми не змінимо своє ставлення до злочинів росіян у Бучі, Маріуполі, інших містах.

Ми не змінимо ставлення до звитяги наших українських воїнів, і всього українського народу (коли йшлося про героїчний захист Києва, коли відбили Херсон, коли звільняли Харківщину, коли потопили крейсер «Москва»). Усі ті вислови, пов’язані з крейсером, залишаться в історії як крилаті.

А от коли ми говоримо про дії певних особистостей, то тут можливі зміни. Тут історія буде щось розставляти на свої місця. І, я думаю, дехто з тих людей, які потрапили в топ, можливо, відійдуть. Натомість підтягнуться справжні герої, які керували обороною, які, скажімо, зараз не дуже помітні (тому що вони займаються військовою справою), але вони, я думаю, підтягнуться в майбутньому, коли ми будемо говорити про інформаційну складову).

Що і хто сприяли провалу РФ в Україні?

Ми запитали українців, які були найважливіші чинники, які сприяли провалу російського наступу в перші місяці агресії. І тут, я дивлюся результати опитування:

  • на перше місце виходять сили оборони України (78%),
  • на друге місце — весь український народ (62%),
  • на третє місце — волонтери (46%),
  • на четвертому — центральна влада — президент і уряд (24%).

Далі йдуть партизани й рухи опору (18%).

До речі, цікаво, що на сході партизани й рух опору випередили навіть центральну владу.

На перше місце українці поставили самих себе: нашу згуртованість, силу, ми ж пам’ятаємо перші дні війни. Ніхто не чекав наказів згори, люди пішли добровільно брати зброю, тому цей порядок мене не дивує.

Те, що центральна влада набрала лише 24% — це трошки навіть несправедливо, тому що треба віддати належне владі — вона не посипалася, це те, на що не розраховував Путін.

Хто передусім відіграв важливу оборонну роль?

Друге питання вже було конкретне. Ми запитали, які політики чи громадські діячі відіграли важливу роль в обороні країни.

Результати:

До речі, це питання було відкритим. Люди самі писали. Я думаю, ці результати теж є закономірними і заслуженими.

  • Подальші позиції, це вже менше ніж 10%: Сергій Притула, Михайло Подоляк, Олексій Рєзніков, Олексій Арестович, Дмитро Кулеба.

Питання про висвітлення подій війни

А от наступне питання в мене викликало певну тривогу. Ми запитали, а хто ж найбільш об’єктивно і фахово висвітлював події під час війни? Перше місце з великим відривом займає Володимир Зеленський (57%). Справедливо.

Коли я включаю новини, мені цікаво, що скажуть військові експерти, які в цьому розуміються, і які будуть оперувати мовою фактів, а не емоцій. І ці люди — Сунгуровський, Мельник, Згурець, які для мене є авторитетами, — в кінці списку.

А далі за Зеленським — Михайло Подоляк і Олексій Арестович. Що мене глибоко засмучує.

Останні новини з категорії Коментарі

Женевські переговори: про роль військових за столом і ризики для України – Марія Золкіна

Марія Золкіна проаналізувала Женевські переговори, де за стіл перемовин сіли не лише дипломати, а й військові, і пояснила їхню логіку
18 лютого 2026

Урвати Донеччину задешево. Є ноу-хау у гарантіях безпеки для України від США – Марія Золкіна

В обмін на Донецьку область і ЗАЕС ми цілком можемо отримати красиво оформлену, невиконувану і не вимірювану обіцянку
18 лютого 2026

Ядерні амбіції Польщі та дилема для НАТО: що стоїть за заявами Кароля Навроцького, пояснив Тарас Жовтенко

Наскільки реалістичною є ідея посилення європейського ядерного стримування, розповів Тарас Жовтенко
17 лютого 2026

Референдум і вибори під час війни: інституційної спроможності для повноцінного демократичного волевиявлення сьогодні не існує – Олексій Гарань

Олексій Гарань про реалістичність проведення президентських виборів і референдуму вже у травні в умовах воєнного стану
16 лютого 2026