Що думають українці про проблеми в секторі оборони та війську

Аналітика
Перегляди: 7954
4 серпня 2023
Петро Бурковський

Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Оригінал статті на —  NV

Вчора президент України Володимир Зеленський заявив про те, що у «військкоматах мають працювати люди, які бачили війну, пройшли її». Ці слова мов підсумували зливу повідомлень про затримання співробітників ТЦК за зловживання повноваженнями та незаконне збагачення за рахунок чоловіків, які бажали ухилитися від служби.

Дуже важливо, щоб рішучість Верховного головнокомандувача не зводилася просто до випускання пари народного гніву. Оскільки дослідження громадської думки показують, що це не вирішить ні комунікаційних, ні репутаційних, ні тим більше реальних проблем у секторі безпеки і оборони.

Про те, що в секторі оборони накопичуються і загострюються питання неефективного управління і корупції, медіа, незалежні експерти та самі військовослужбовців почали говорити ще рік тому.

У липні Фонд «Демократичні ініціативи» та Київський міжнародний інститут соціології за підтримки Празького центру громадянського суспільства провели загальнонаціональне соціологічне дослідження присвячене питанням адаптації українців до життя в умовах війни, в тому числі, сприйняття ситуації з діями уряду щодо зміцнення обороноздатності.

Спочатку ми заміряли загальний фон стурбованості громадян про становище.

На запитання «Як часто ви стикаєтеся з повідомленнями чи новинами про проблеми у Збройних силах, які заважають військовим ефективно воювати з ворогом?», майже 30% відповіли «дуже часто», ще 31% - «часто». Звісно, найкраще про проблеми у війську знають самі військові. У нашому опитуванні дійсних військовослужбовців серед усіх опитаних було всього 2,6%.

Це не патерналістські очікування — це жорстка вимога суспільства

Проте число в 61% українців, яких непокоїть здатність армії ефективно давати відсіч ворогу через внутрішні державні проблеми, має привернути увагу всього військово-політичного керівництва країни.

Далі, ми попросили респондентів з переліку різних проблем обрати ті, які, на їхню думку, «найбільше шкодять здатності України чинити опір та перемагати Росію» (респонденти могли обрати усі варіанти, які вважали за потрібне). У результаті, ми отримали такий перелік:

— Корупція при закупівлях для потреб армії 61.7%

— Брак боєприпасів 58.3%

— Брак критичного обладнання (безпілотників, систем зв’язку) для підрозділів на передовій 54%

— Корупція й некомпетентність у військкоматах 53.8%

— Нестача броньованої техніки на передовій 51.7%

— Некомпетентне керівництво на низовому рівні 27.3%

— Незадовільний рівень тренування і підготовки мобілізованих 22.1%

— Некомпетентне керівництво на найвищому рівні 20.6%

— Незадовільна організація евакуації поранених 20.5%

— Інше 0.4

— Проблем немає / Нічого не шкодить 0.4

— Важко відповісти 7.9

Як можна прокоментувати ці дані, щоб не робити поспішних висновків? На мою думку, найвища позиція, по суті «презумпція вини» уряду в корупції стала відображенням зовсім іншого явища — недовіри громадян до достатності зусиль держави у сфері оборони.

Це дуже добре видно на прикладі двох інших питань, яке ми поставили співгромадянам.

Хто, на вашу думку, зараз відіграє ключову роль у забезпеченні військових на фронті всім необхідним? (респонденти могли обрати усі варіанти, які вважали за потрібне).

— Рядові волонтери 59.8%

— Великі волонтерські фонди 53.1%

— Іноземні держави — союзники України 48.1%

— Самі солдати за рахунок власних коштів 42.8%

— Уряд 25%

— Бізнес 14.4%

— Інше 1.3%

— Важко відповісти 4.1%

Дуже показово, що не лише рядові волонтери і великі волонтерські фонди випередили уряд як суб'єкти забезпечення військ усім необхідним. Люди вважають, що українська влада для Збройних сил робить набагато менше, ніж іноземні уряди та самі солдати, які купують обладнання за власний рахунок!

І показник у 25% різко контрастує з 92% відповідей тих, хто вважає, що саме уряд повинен «у першу чергу повинен забезпечувати військових на фронті всім необхідним».

Це не патерналістські очікування — це жорстка вимога суспільства до чинної влади налагодити ефективну систему управління тилом, оборонною промисловістю, командуванням медичних сил і міністерством оборони. В усякому разі, оцінка дій українського уряду на 17 місяці війни і надалі не повинна поступатися оцінці зусиль наших іноземних партнерів.

Саме цей велетенський розрив пояснює, чому українці радше хапаються за поверхові пояснення про «корупцію в закупівлях». Бо дуже важко інакше для непоінформованої людини пояснити собі, чому бійцям на передову постачають неякісні китайські турнікети та фальшиві кровоспинні бинти; чому бійці скидаються із зарплат і просять усіх друзів та знайомих закуповувати безпілотники, рації та прилади нічного бачення.

Поширений аргумент про те, що «влада не встигає скрізь» не працює після 16 місяців війни і більше вже не зіграє роль індульгенції для зловживань, байдужості та некомпетентності осіб, які обрали і призначили саме для того, щоб вони «все і скрізь» встигали робити, користуючись повноваженнями, тим більше розширеними в умовах воєнного стану.

Зволікання з рішеннями проблем, які підважують віру людей у перемогу, буде бити і по самому президенту. Опитування показало, що на думку 77,6% громадян «президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях».

Тобто, саме посадовці, які не виконують свої обов’язки, є не менш небезпечним ворогом на даному етапі, ніж Росія. І громадяни очікують на рішучість Володимира Зеленського усувати таких осіб від влади, прислухатися і просувати виконавців, які чесно вказують на проблеми та компетентно пропонують їх розв’язання.

Тому вичищання ТЦК від «безцінних кадрів» має бути початком відліку, а не крапкою у процесі змін в секторі оборони. В даному разі, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обгрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати таку «просту ідею», як «переведення воєнкомів-порушників на передову». Однак чи можна довіряти зброю і життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби? Навряд чи таке рішення підтримають у бойових частинах.

А от пропозиція про заміщення корумпованих корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві. Про це добре свідчить наше липневе дослідження (респонденти могли обрати усі варіанти, які вважали за потрібне):

— Яке рішення стосовно поранених військовослужбовців Ви особисто підтримуєте?

— Звільнення з лав Збройних сил із виплатою всіх належних компенсацій на лікування та реабілітацію 72.9%

— Переведення за бажанням на посади у військкомати замість нинішніх працівників 46.3%

— Переведення на номінальні посади з мінімальною зарплатою до кінця війни 23.2%

— Обов'язкове повернення до лав бойових частин після лікування та відновлення 6.0%

— Інше 1.0%

— Важко відповісти 6.4%

По інших важких питаннях — брак боєприпасів, брак критичного обладнання, нестача техніки, незадовільна організація евакуації поранених, треба провести аудит ухвалити рішення, які вже тривалий час просуваються волонтерами, командирами і медиками, щоб урятувати життя бійців і завдати поразки ворогу.

Головне — не соромитися виправляти кадрові та політичні помилки і не зволікати.

Всеукраїнське опитування «Суспільно-політичні настрої населення України» проводилося Київським міжнародним інститутом соціології у липні 2023 року на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва. У перебігу дослідження вивчалися погляди дорослих жителів України (у віці 18 років і старше) з різних суспільно-політичних питань. Опитування здійснювалося методом особистих інтерв'ю з використанням планшета. З вибірки одразу були виключені Донецька і Луганська області через безпекові питання. Херсонська область спочатку була включена для розрахунків (див. нижче), проте через проблеми з безпекою завдання для Херсонської області було реалізоване у сусідній Миколаївській області.

Загалом в рамках дослідження було проведено 2011 інтерв'ю з респондентами, які проживають у 135 населених пунктах України. За звичайних обставин статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує: 3.3% для показників, близьких до 50%, 2.8% для показників, близьких до 25 або 75%, 2.0% для показників, близьких до 12 або 88%, 1.4% для показників, близьких до 5 або 95%, 0.7% для показників, близьких до 1 або 99%.
_______________________

Ця  аналітична записка підготовлена в рамках проєкту Програми MATRA, що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні. Оцінки та висновки авторів не слід розглядати як офіційну позицію Посольства.

 

Останні новини з категорії Аналітика

Як група Вагнера експортує правління в стилі Путіна в Африку

Омар Ашур зазначає, що група Вагнера застосовує авторитарні методи в Африці для встановлення режимів у стилі Путіна і підриву демократичних...
2 лютого 2024

Стратегію визначає війна. Як Сумщина тримає економічний фронт

Економічні збитки в Сумській області внаслідок російської агресії та стратегію відновлення виробничих потужностей в регіоні проаналізував Се...
24 січня 2024

По той бік океану буде гаряче

Виборча кампанія в США, складні відносини між Аргентиною й Бразилією та непопулярний уряд у Канаді примусять дипломатів працювати 24/7, вваж...
14 січня 2024

2024 рік стане визначальним. Про ілюзії та реальність для України

Про те, який вигляд матиме поствоєнна архітектура безпеки навколо України — Марія Золкіна для NV
9 січня 2024