Російська агресія створила безпрецедентні виклики для регіональних систем освіти – Владислава Зновяк

Руйнування навчальних закладів, евакуація вчителів та учнів, постійна небезпека обстрілів створили серйозні виклики для регіональних систем освіти. Про це під час презентації  звіту за результатами моніторингу обстрілів навчальних закладів Сумщини та Херсонщини сказала Владислава Зновяк, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та співавторка звіту «Під прицілом – навчальні заклади Херсонщини та Сумщини», підготовленого Освітнім домом прав людини – Чернігів.

Вона розповіла, що за даними Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, на початок 2022 року в області працювало понад 19 тисяч вчителів. Однак станом на літо 2024 року ця цифра скоротилася до 17 792. Попри те, що наявні школи укомплектовані на 99,8%, гострою залишається проблема нестачі вчителів природничих наук, математики та фізики. Особливо бракує фахівців для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

«Варто пам'ятати, що статистика не враховує потреби відновлених шкіл, які повернуться до повноцінного навчання після ремонту. Це буде ще одним викликом для системи», – зазначила Владислава Зновяк.

Що стосується освітньої інфраструктури регіону, то станом на 30 липня 2024 року на Сумщині було пошкоджено 180 закладів освіти, що становить близько чверті від загальної кількості. Водночас, завдяки зусиллям місцевих громад та міжнародній допомозі, частина постраждалих закладів змогла перейти на змішане навчання або повністю відновити роботу після ремонту. Станом на сьогодні в Сумській області відновлено 65 зі 180 пошкоджених навчальних закладів.

Херсонська область зазнала більших втрат, наголосила аналітикиня. За даними місцевого департаменту освіти, кількість вчителів тут скоротилася майже вдвічі, погіршується ситуація з молодими спеціалістами.

«Окрім міграційних процесів, в області спостерігається «старіння» педагогічних кадрів, що є тривожним сигналом для регіону. Залучати молодих фахівців до роботи в освітній галузі в зоні ризику стає все складніше», – поділилася аналітик.

Картина освітньої інфраструктури на Херсонщині також драматична: 58 шкіл вщент зруйновані, 290 – пошкоджені. Близько 60% навчальних закладів області перебувають на тимчасово окупованих територіях і часто використовуються ворогом у власних цілях.

«Наслідки російської агресії для освітньої інфраструктури постраждалих областей характерні потребою у масштабних ремонтних роботах в умовах постійного ризику ракетних обстрілів, браком матеріально-технічного забезпечення та несприятливими для організації освітнього процесу безпековими умовами. Водночас ефективна реалізація дистанційної, мережевої та екстернатної форм освіти можлива лише за умови високого рівня цифровізації освітнього процесу, що потребує нових організаційних, законодавчих, методичних та інфраструктурних рішень», – наголосила Владислава Зновяк.

Вона також повідомила, що, за даними, отриманими Human Rights Watch  від Міністерства освіти і науки України, станом на червень 2024 року понад 62 тисячі дітей на окупованих територіях продовжують навчатися дистанційно в українських загальноосвітніх школах.

«Необхідність подолання освітніх прогалин, які виникли за час окупації, також виходить на перший план», – коментує аналітикиня.

Вона акцентувала, що після деокупації Херсонської та інших областей доведеться вирішувати цілий комплекс проблем.

«Після звільнення регіону основними викликами стануть повернення кваліфікованих вчителів, реінтеграція дітей в українську систему освіти, подолання наслідків російської пропаганди. Необхідно буде не лише відбудувати школи, а й забезпечити їх сучасним обладнанням, що потребуватиме значної міжнародної підтримки», – зазначила Владислава Зновяк.

За її словами, також будуть потрібні програми перепідготовки вчителів, які працювали за російськими стандартами, та психологічна допомога для всіх учасників освітнього процесу.

«Важливим буде патріотичне виховання, яке допоможе відновити довіру до української системи освіти», – зазначила аналітикиня.

Звіт за результатами моніторингу обстрілів навчальних закладів Сумщини та Херсонщини «Під прицілом – навчальні заклади Херсонщини та Сумщини». Джерело: Освітній дім прав людини – Чернігів

Російська агресія створила безпрецедентні виклики для української освіти. Це і фізичне руйнування шкіл, і нестача кадрів, і труднощі з дистанційним навчанням. Тому без чіткої стратегії на державному рівні відновлення освіти буде нерівномірним і тривалим.

«Водночас іноземні донори вже запровадили окремі ініціативи з відновлення, тривають благодійні програми з підтримки освітніх закладів у забезпеченні матеріально-технічної бази для навчального процесу. Освітні заклади Херсонщини та Сумщини продовжують  свою діяльність, демонструючи стійкість та волю до забезпечення якісної освіти в умовах війни», – підсумувала Владислава Зновяк.