Росія воєнним чином тисне на Україну, щоб вона погодилася на ще більші компроміси
У зоні бойових дій на Донбасі 18 лютого бойовики 22 рази порушили режим припинення вогню. Один український військовий загинув, четверо дістали поранення та ще двоє — бойове ураження.
Бойовики стріляли з заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм та 122 мм, мінометів калібру 120 мм та 82 мм, озброєння танку, а також з озброєння БМП, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.
Президент України Володимир Зеленський і радник секретаря РНБО Сергій Сивохо назвали цей наступ «провокацією».
Як можна оцінити такі заяви, Громадське радіо запитало в політичної аналітикині Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марії Золкіної.
– Із моєї точки зору, було б правильно виступити з серйозним закликом до лідерів Нормандської четвірки про те, що ситуація у Золотому змінює переговорний ландшафт, і що це не просто провокація, яка заважає мирному врегулюванню, що ми почули від президента, а що це підтвердження відсутності безпекового підґрунтя для розмов про політичне врегулювання.
Проте такої різкої заяви ми не почуємо, тому що тактика чинної української переговорної команди полягає у тому, щоб показувати налаштованість на мир, але водночас, звичайно, це певним чином підіграє Російській Федерації, тому що вона може тиснути на політичні важелі і говорити все-таки про вибори, навіть на тлі такої ескалації на фронті.
На нормандську зустріч Золоте кардинально не впливатиме, тому що Україна і надалі буде зацікавлена в тому, щоб Нормандська зустріч відбулася. А російська сторона буде створювати всі умови для того, щоб Україна була ще більш договороздатною на цій нормандській зустрічі, якщо вона таки буде організована. І Золоте — це не провокація, це типова тактика Російської Федерації, коли вони воєнним чином тиснуть на Україну, щоб та погодилася на більші компроміси по відношенню до Росії. Тому, навіть якщо нормандська зустріч і відбудеться, Росія робитиме все, щоб на ній заплющили очі на відсутність режиму тиші, на відсутність планів по роззброєнню, по демілітаризації, виведенню військ і все-таки перейшли до розмов про політичні пункти Мінську.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
