Рівень обізнаності громадян України щодо історії країни – експертне обговорення результатів соцдослідження

У суспільстві зберігається значний інтерес до історії, а також зростає підтримка українцями державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті. Про це свідчать дані соціологічного дослідження, яке презентував Український інститут національної пам'яті 25 жовтня в Укрінформі. Загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв’ю (САТІ) проводилось у липні — вересні 2024 року компанією «Оперативна соціологія» на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  долучився до написання рекомендаційних висновків до дослідження на тему «Рівень обізнаності громадян України щодо історії країни». 

Порівняно  з минулим роком зросла частка тих, хто повністю підтримує дії держави у цій сфері, з 31,4% (у 2023 році) до 36,1% (у 2024). Загалом же у 2024 році 89,1% респодентів цілком або частково підтримують політику держави у сфері відновлення та збереження національної пам'яті за останні 10 років.

Зацікавленість українців історією залишається високою. Хоча частка тих, у кого зріс інтерес до історії за останній рік дещо зменшилась (на 12,5% у порівнянні з минулим роком). Проте у 2024 році зафіксовано зростання ситуативної зацікавленості, тобто уваги до окремих дат та подій, на 8,6%, що свідчить про посилення фокуса на конкретних аспектах історії​.

Спостерігається зниження інтересу серед молоді (18-34 роки), що підкреслює потребу в активнішій просвітницькій роботі з цією віковою групою​.

В українському суспільстві також зростає підтримка декомунізації та деколонізації. Одним із важливих аспектів цих процесів є перейменування населених пунктів, демонтаж пам'ятників і меморіальних табличок, пов'язаних з радянським минулим або діячами російської культури.

Згідно з опитуванням, 77% респондентів позитивно ставляться до перейменування вулиць і міст, названих на честь радянських діячів, а 65,6% підтримують відмову від назв, пов'язаних з діячами російської культури.

Крім того, 55,4% українців вважають, що Україна була колонією російської імперії, що на 13,1% більше порівняно з попереднім роком. Це свідчить про зростання усвідомлення необхідності деколонізації як частини переосмислення національної історії.

Дослідження також показало, що зростає рівень негативного ставлення українців до російських історичних постатей. Зокрема, у 2023 році 18% українців повністю негативно ставилися до поета Олександра Пушкіна, а в цьому році таких вже було 37%.

Водночас у сприйнятті українських історичних постатей відбуваються досить динамічні зміни в позитивний бік, зокрема, позитивне ставлення до провідника ОУН Степана Бандери за рік зросло на 10%, зазначають соціологи.

Про історичне минуле  українці найчастіше отримують знання з перегляду документальних фільмів та  YouTube.

«Було питання про те, з яких каналів українці отримують сьогодні знання про історичне минуле. Тут перші місця традиційно займають перегляд документальних фільмів на історичну тематику та YouTube. Але хочу окремо відзначити, що третій пункт–- книжки, статті в друкованій пресі на історичну тематику. Цей канал зріс за останній рік: із 41% українців, які отримували інформацію з цих джерел, до 57%», – прокоментував дані опитування  засновник ТОВ «Оперативна соціологія» Денис Денисенко.

Він зазначив, що це може свідчити про певний ренесанс українського книгодрукування саме в історичному напрямку.

Рівень підтримки державної політики у сфері збереження національної пам'яті зріс до 89,1%, а частка тих, хто повністю підтримує дії Українського інституту національної пам’яті, досягла 36,1%​.

Впізнаваність Інституту в інформаційному просторі також зросла: на 20,7% зменшилась кількість тих, хто взагалі не знайомий з діяльністю УІНП​ в порівнянні з 2023 роком.

«Сьогодні, як ніколи, національна пам'ять є основою для збереження нашої ідентичності. Ми бачимо, що інтерес українців до історії зростає, а це означає, що ми рухаємося в правильному напрямку», – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті  Антон Дробович під час презентації.

Це дослідження, зокрема, показало, що українці досить резистентні до російської пропаганди в питаннях регіональної історії та ідентичності, і нам є чим пишатися. Про це  заявила аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Владислава Зновяк. Вона зазначила, що «Демініціативи» долучилися до підготовки рекомендаційних висновків дослідження. За словами аналітикині, українське суспільство переживає значну трансформацію в умовах війни, і місія як дослідників, зокрема Інституту національної пам'яті, так і українських медіа у цих трансформаціях  – підтримати українське суспільство, не залишити українців дезорієнтованими в інформаційному просторі, при цьому не створюючи сприятливого середовища для російської пропаганди.

«Ми дуже інтенсивно переживаємо ці зміни, тому важливо давати більше інформації, зокрема, про теми, пов'язані з протистоянням українців у радянську добу, і показувати ці причинно-наслідкові зв'язки та тяглість цієї боротьби», – зазначила Владислава  Зновяк.

За її словами, ще кілька років тому українці по-різному ставилися до певних історичних постатей, особливо на півдні та сході країни. Сьогодні переважна більшість українців розуміє, що маніпулювання історією України та викривлення подій  на користь Росії – це робота  російської імперіалістичної пропаганди. І все більше українців звертають увагу на українських діячів, на своїх національних героїв.  

«У цьому дослідженні мені було цікаво виявити, що українці цікавляться такими періодами історії, як козацтво та Гетьманщина, і намагаються зрозуміти та засвоїти цей період історії в контексті сучасних подій», – прокоментувала дослідниця.

Вона зауважила, що трансформації історичної пам'яті, які зараз переживає українське суспільство, даються дуже дорогою ціною.

«Ми повинні цінувати ті здобутки, яких досягнули  під час війни, зокрема, зміни у світогляді українців, їхньому відчутті самоцінності, їхніх колективних практиках вшанування, зокрема, захисників і захисниць України у російсько-українській війні. Це все історичні та культурні здобутки, які ми маємо визнати і вшанувати, щоб ця нова культура і світогляд були збережені і мали позитивний вплив на повоєнне відновлення України», – підсумувала Владислава Зновяк.

Джерела: Район.Історія,  Укрінформ, «Демініціативи»