Марія Золкіна

Голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів", дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук 

Коментарі
Перегляди: 2652
20 вересня 2023

Риторика про ядерну війну набагато більш поширена на Заході, ніж в українському внутрішньому просторі – Марія Золкіна

Напередодні Генасамблеї ООН і виступу там Володимира Зеленського доволі неоднозначну заяву в інтервʼю The New York Times зробив президент Фінляндії Саулі Нійністе.

По-перше, він став на захист доволі обережної політики США та Німеччини щодо надання Україні певних потужніших видів озброєння, якими можна завдавати ударів по окупованому Росією Криму.

По-друге, Нійністе вважає, що існує величезний ризик застосування ядерної зброї.

Як українцям розуміти цю заяву президента Фінляндії? Насправді те, що озвучив Нійністе, не є чимось новим. Усі ці страхи, які Захід зробив власними штучними червоними лініями, існують від самого початку російського повномасштабного вторгнення. Ядерний шантаж Кремля дуже вдало працює. Причому на Заході вважають, що початок звільнення Україною Криму з високою долею вірогідності може призвести до застосування Путіним ядерної зброї. Звідси й ненадання Україні далекобійних американських і німецьких ракет ATACMS і TAURUS (за інформацією західних ЗМІ, ні Байден, ні Шольц не оголосять про їхнє надання під час візиту Зеленського до США – ред.), а також відтермінування початку навчань українських пілотів на F-16, що, власне, посуває в часі отримання Києвом цих літаків.

У коментарі ТСН  очільниця напряму "Регіональна безпека й дослідження конфліктів" Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки та політичних наук Марія Золкіна зазначила, що, на жаль, ця риторика про ядерну війну на Заході зустрічається значно частіше, ніж в українському внутрішньому просторі. На Заході страхи щодо ймовірності застосування Росією ядерної зброї є, і тут не треба бути в рожевих окулярах. На Заході цього досі бояться.

Дослідниця наголошує, якщо для українського військового, політичного й експертного середовища ймовірність застосування Росією ядерної зброї не є аргументом проти продовження бойових дій, то на Заході це зустрічається практично в кожній дискусії. Наразі ми спостерігаємо поворотний момент, як і торік, коли українська контрнаступальна кампанія лише розроблялася, а Заходу треба було ухвалювати рішення щодо танків, збільшення запасів артилерійських снарядів, далекобійних ракет тощо. Тоді теж говорили про ризик ядерної ескалації й ледь не війну НАТО з Росією.

"Зараз ми у схожому проміжному пункті, коли Заходу треба вирішувати. Або ви додаєте Україні спроможностей, яких нам не вистачає для ефективного завершення принаймні цьогорічної контрнаступальної операції… А це ATACMS і перспектива застосування наприкінці зими чи наступної весни F-16. І тоді, відповідно, вся контрнаступальна компанія України, хай би якою тривалою вона  була, але з військової точки зору вона матиме інші перспективи і, очевидно, інакший вигляд, ніж зараз. Тому зараз ми знову на цьому роздоріжжі. Тобто або ви ухвалюєте рішення про додаткові можливості, або продовжуєте тупцювати на місці, побоюючись, що Росія, розуміючи цей поворотний момент, застосує раніше не застосовану зброю. Найбільше про ядерку говорять на Заході", – коментує ТСН.ua Марія Золкіна.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Між Трампом і Європою – Марія Золкіна про те, як Україна маневрує заради безпеки та членства в ЄС

Марія Золкіна аналізує перспективи прямих переговорів України з Росією та значення членства України в Європейському Союзі як елементу довгос...
29 січня 2026

Дрони-снайпери та «Дискомбобулятор» – Тарас Жовтенко про «новітню» зброю як інструмент політичного тиску

Тарас Жовтенко про китайські дрони-снайпери та американський «Дискомбобулятор»: де реальні військові технології, а де радше піар
27 січня 2026

Війна зруйнувала тези про «дві» чи «три» України. Україна є, і це одна країна! – Олексій Гарань

Олексій Гарань пояснив, як війна прискорила переосмислення української ідентичності в культурі, мові та суспільстві
26 січня 2026

Додана вартість попередніх посад досі спрацьовує – Тарас Жовтенко про рейтинги довіри та нову роль Буданова

Про нові рейтингои довіри та версії щодо мотивів призначення Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента – розмова з Тарасом Жовтенком...
23 січня 2026