Марія Золкіна
політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Медіа
Перегляди: 306
11 червня 2018

Рік безвізового режиму з ЄС: що змінилося для українців

Петро Порошенко обіцяв, що українці отримають право безвізових поїздок до ЄС ще в 2016 році.Із запізненням на рік, але президент дотримав слова – українцям дозволили подорожувати до країн Євросоюзу та Шенгену без візи. 11 червня 2017 року безвізовий режим України з ЄС офіційно набув чинності. У перший день безвізового режиму кордон перетнули трохи більш ніж 1400 наших громадян. 73% з них – в автомобільних пунктах пропуску, 27% – у авіаційних. У Державній прикордонній службі розповіли, що за рік українці скористалися безвізом 517 тисяч разів.

До першої річниці «Слово і Діло» з’ясувало, яким виявися на практиці безвізовий режим, чи змінилося щось для українців та які проблеми досі є тривожним дзвіночком у питанні безвізу.

Політичний аналітик Марія Золкіна фонду "Демократичні ініціативи" наголосила, що не справдилися негативні очікування, які були з приводу міграції.

Міграція українців

Вона уточнила, що такої хвилі, яка була, наприклад, у Балканських країнах, коли їм відкрили Шенген, не було.

«Підвищення міграційних потоків має свої особливості. В першу чергу це робочі поїздки. Звичайно, безвіз для них полегшив такі поїздки, але це сезонна міграція. Це не впливає на відносини України з ЄС у міграційному плані, тому що за останній рік не було жодних критичних показників щодо порушення українцями правил перебування на території Шенгену», – зазначила Золкіна.

Тим, хто хоче виїжджати та працювати до ЄС, безвіз полегшив життя, але це не впливає на оцінку ЄС безвізового режиму з Україною як такого, додала експерт.

«Міграція не має нелегального характеру, адже люди, які виїжджають на кілька місяців, при цьому країна з найбільшою кількістю в’їздів з усієї Шенгенської зони – це Польща, всі вони все одно перебувають на легальних підставах, навіть у рамках такої сезонної міграції, й виконують вимоги візового законодавства», – пояснила Золкіна.

Відкат реформ

Експерт нагадала, що Україна наприкінці 2017 року була антигероєм звіту Єврокомісії в питаннях виконання безвізу, тому що в нас почався регрес та згортання антикорупційної політики.

«Всі ці історії з намаганнями обрати аудитора НАБУ, історії з Антикорупційним судом вплинули на формування негативних оцінок, які були. Загрози були доволі серйозними», – підкреслила аналітик.

За її словами, ухвалення закону про Антикорупційний суд, процедури обрання суддів Україні буде зараховане як плюсик.

«Це зарахують в актив, але проблема не зникає, тому що ЄС продовжить моніторити виконання вимог безвізового режиму, контролювати, щоб не було згортання реформ», – додала експерт.

На її переконання, в інших сферах, як у випадку з боротьбою з корупцією, нівелювання здобутків безвізу не було. Наразі в ЄС контролюватимуть і дивитимуться, наскільки прозоро відбуватиметься запуск Антикорупційного суду, добір суддів.

«Контроль з боку ЄС не зникне», – наголосила Золкіна.

Європа без кордонів

На її думку, цей рік показав, що подорожувати українцям дійсно стало легше, ніж раніше.

Вона уточнила, що не справдилися побоювання з приводу того, що купу документів все одно доведеться показувати прикордонникам.

«По-перше, ми отримали величезну економію коштів за відсутності необхідності звертатися окремо за візою. Перевірки на кордонах також не стали жорсткішими, ніж ті, які були за час дії візового режиму. Можливо, перевірки стали частішими, але точно не жорсткішими. Жодних кабальних умов немає», – пояснила фахівець.

Вона підкреслила, що випадки завертань на кордонах трапляються не часто й лише в крайньому разі.

«Випадків завертань у нас менше, ніж у Грузії за результатами грузинського безвізу. Це означає, що перевірку на кордонах люди проходять не так жорстко, як лякали українців рік тому, напередодні запровадження безвізу», – резюмувала Марія Золкіна.

Top