Результати екзит-полу: хто і як голосував – розподіл електоратів за демографічними показниками. Вибори 2012: сподіване і несподіване. Думки експертів.

Прес-конференція

Організатор  прес-конференції — Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

Учасники:

• Ірина Бекешкіна – директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
• Михайло Міщенко  –  заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова
• Володимир Паніотто – генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології
• Володимир Фесенко - голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

 Питання до розгляду :

• Результати екзит-полу: хто і як голосував – розподіл електоратів за  демографічними  показниками.
• Подальші плани консорціуму «Національний  екзит-пол».
• Вибори 2012: сподіване і несподіване. Думки експертів.

ДАНІ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКЗИТ-ПОЛУ’2012 ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ  ВИБОРІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

       28 жовтня 2012 року, у день виборів Верховної Ради України, Консорціум, до якого входять Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провів  Національний екзит-пол’2012.

Управління проектом, його фінансовий і медійний менеджмент здійснює  Фонд «Демократичні ініціативи». Наукове керівництво проектом, розробку вибірки і координацію опитування виконує КМІС. Опитування виборців на виході з виборчих дільниць провели Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) і Центр Разумкова.

Генеральна сукупність екзит-полу – виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць). Вибірка репрезентативна  для України в цілому. Опитано 19600 респондентів на 400 виборчих дільницях. Застосовувалася методика «таємного голосування».

Під час опитування респондентам пред’являвся бюлетень з першою п’ятіркою списку партії.

Координатор проекту «Національний екзит-пол’2012» – І.Бекешкіна.

Науковий керівник проекту – Н.Харченко.

Менеджер робіт Київського міжнародного інституту соціології  – А.Грушецький.

Менеджери робіт Центру Разумкова – А.Биченко, М.Міщенко.

Консультанти  - В.Паніотто, П.Лінн.

Міжнародні спостерігачі за проведенням екзит-полу  і консультанти – Єлизавета Дюк (експерт-консультант, Левада - Центр (Росія), Олексій Левінсон (експерт-консультант, Левада – Центр (Росія),  Йоанна Конєчна – Саламатін (експерт Інституту громадських справ, працівник Інституту соціології Варшавського університету (Польща), Пітер Лінн (професор – дослідник Університету Ессекс (Велика Британія).

Національний екзит-пол здійснено за фінансової підтримки міжнародних донорів: Міжнародний Фонд «Відродження»,  програма Matra Посольства Королівства Нідерландів в Україні, Національний Фонд підтримки демократії (США),  PACT, проект UNITER, Європейський  Союз.

Виборці різних партій  у різний час ухвалювали рішення, за яку партію проголосувати.

• Значна частина виборців – 56% – були прихильниками партії, за яку проголосували, ще до початку виборчої кампанії. Найбільше такого стабільного електорату мали Партія регіонів (67%), ВО «Батьківщина» (64%), Комуністична партія (59%), ВО «Свобода» (50%). Значно менше визначеного електорату мав напередодні виборчої кампанії «УДАР» Віталія Кличка (35%) і ще менше – Партія Наталії Королевської «Україна – вперед!» (21%).
• Стабільність у визначенні, за кого голосувати, найбільше залежить  від віку виборця: серед виборців старше 60 років 68% знали, за кого голосуватимуть, до початку виборчої кампанії, а серед виборців віком до 30 років – лише 43%.

Існують відмінності електорального вибору залежно від статі, віку та рівня освіти. 

• За статтю – жінки  більше  проголосували за Партію регіонів (32%) та ВО «Батьківщина» (26.5%), ніж чоловіки (відповідно, 25% і 22%). Натомість чоловіки більше підтримали «УДАР» В.Кличка (18%),   ВО «Свобода» (14%),  ніж жінки (відповідно, 13% і 11%). Підтримка КПУ чоловіками (12%) і жінками (11%) відрізнялася незначно.
• За віком – у  молоді віком до 30 років лідером є «УДАР» В. Кличка (26%). Серед виборців віком до 40 років за цю партію проголосували 21%,  40–49 років – 16%, 50–59 – 11.5%, 60 і старше – 7%.  Партія регіонів посідає перше місце у виборців усіх вікових груп, за винятком наймолодших, причому з віком підтримка Партії регіонів зростає:  до 30 років – 24%, 30–39 – 27%, 40–49 років – 29%, 50–59 – 29%, 60 років і старше – 32%.  Підтримка ВО «Батьківщина» доволі рівномірна в усіх вікових групах, за винятком наймолодших (22%, у решті вікових груп – 24–26%).  Рівномірною в усіх вікових групах є й підтримка ВО «Свобода» (11–13%). А от підтримка Комуністичної партії прямо зростає з віком: 6% серед виборців віком до 30 років, 7%  віком 30–39, 9% –  віком 40–49 років, 14% – віком 50–59 років, 17.5% – серед виборців, старших за 60 років.
• Підтримка партій залежить і від рівня освіти виборців, найбільше ця залежність стосується ВО «Свобода» та КПУ. Підтримка ВО «Свобода» істотно зростає зі зростанням рівня освіти виборців: 5% серед виборців з неповною середньою освітою, 8.5% – із загальною середньою, 11% – із середньою спеціальною, 12% – і з незакінченою вищою і 17% – серед  виборців з вищою освітою. Підтримка «УДАРу» найвища серед виборців із незакінченою вищою освітою (22%) та з вищою освітою (17%),  менша серед тих, хто має загальну середню (14.5%), та середню спеціальну освіту(14%5),  а найменша – серед  виборців з незакінченою середньою освітою (10.5%).   Натомість підтримка КПУ зі зростанням освітнього рівня виборців падає: 15% серед виборців з неповною середньою освітою, 13% серед тих, хто має загальну чи спеціальну середню освіту, 9% – серед виборців з вищою чи неповною вищою освітою. Так само і підтримка Партії регіонів  найвища серед  виборців з неповною середньою освітою – 36% і зменшується зі зростанням освітнього рівня виборців: 31% серед виборців із загальною та спеціальною середньою освітою і 24% серед виборців із повною та неповною вищою освітою. Підтримка ВО «Батьківщина» рівномірна в усіх освітніх групах (24–25%). 
• Підтримка партій залежить і від типу поселення виборців. ВО «Батьківщина» найбільшу підтримку дістала  в селах (29%) і дещо меншу – в обласних центрах (25%), і ще меншу – в інших містах (20.5%).  Партію регіонів менше підтримали в обласних центрах (22%) і більше – в інших містах (32%) та селах (30%). За Комуністичну партію найбільше голосували у містах-не обласних центрах (14%) і менше – в обласних центрах (10%) та селах (11%). А от за «Свободу» найбільше голосували в обласних центрах (18%) і значно менше – в інших містах (10%) та селах (9%). Так само й «УДАР» В.Кличка –  дещо більше підтримали в обласних центрах (19%) і менше – у інших містах (13%) і селах (14%).   

Електорати різних партій відрізняються за своєю соціально-демографічною структурою 

• За статтю серед виборців Партії регіонів явно переважають жінки (59% – жінки, 41%–- чоловіки), як і в електораті ВО «Батьківщина» (жінки – 57.5%, чоловіки – 42.5%). В електораті «УДАРу» В.Кличка переважають чоловіки (55% – чоловіки, 45% – жінки), так само як і в електораті ВО «Свобода» (54% – чоловіки, 46% – жінки). Серед симпатиків Комуністичної партії половину електорату становлять  чоловіки, половину – жінки. 
• За рівнем освіти найвищий освітній рівень – у виборців ВО «Свобода», де 48% мають вищу освіту, ще 6% –  незакінчену вищу, 30% – середню спеціальну, 12% – повну середню і 3% – неповну середню. Переважають виборці з вищою освітою і в електораті  «УДАРу»  – 38%,  9% – з незакінченою вищою (ще 31% – із середньою спеціальною освітою, 17% – із загальною середньою освітою і 5% – із незакінченою середньою).  В електораті  Партії  регіонів переважають  виборці з  середньою спеціальною освітою – 38% (із неповною середньою – 10%, загальною середньою – 19%, вищою – 38%, незакінченою вищою – 5%).   Майже такий самий за освітнім складом і електорат  ВО «Батьківщина»: 35% виборців із середньою спеціальною освітою, 33% – із вищою, 6% – із незакінченою вищою, 18% – із загальною середньою, і 8% – з незакінченою середньою.  Дещо нижчий освітній рівень у виборців Комуністичної партії: 38% мають середню спеціальну освіту,26% – вищу і 5% незакінчену вищу освіту, 21% – повну середню і 10% – неповну середню освіту.
• За віком найбільш молодий електорат  в  «УДАРу» В.Кличка (53% віком до 40 років), найстарший – у Комуністичної партії (67% старших за 50 років). А структури електоратів ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» та Партії регіонів за віковим складом подібні. 
• За типом проживання  найбільше сільських жителів у структурі електорату має ВО «Батьківщина» – 39%,  жителів обласних центрів – 33%,  і ще 28% – жителі міст-не обласних центрів.  В електораті Партії регіонів лише 25% виборців проживають у обласних центрах,   40% – жителі міст-не обласних центрів і 35% – мешканці сіл. Так само і в електораті Комуністичної партії більшість становлять жителі міст-не обласних центрів (41%), жителі сіл – 30%, обласних центрів – 28%. А от в структурі ВО «Свобода» переважають жителі обласних центрів (47.5%) і найменше мешканців села (24%), 29% – жителі міст-не обласних центрів. Переважають жителі обласних центрів і в структурі електорату «УДАРу» – 40%, але  порівняно зі «Свободою» там більше сільських виборців – 31%, і 29% – жителі міст-не обласних центрів.

Остаточні дані Національного екзит-полу’2012 щодо результатів голосування виборців України 28 жовтня 2012 року:

Коли саме Ви вирішили, за кого будете голосувати?

За яку політичну партію Ви тільки що проголосували на виборах до Верховної Ради України? (розподіл за статтю)

За яку політичну партію Ви тільки що проголосували на виборах до Верховної Ради України? (розподіл за віком)

За яку політичну партію Ви тільки що проголосували на виборах до Верховної Ради України? (розподіл за освітою)

Структура електоратів партій за статтю

Структура електоратів партій за освітою

Структура електоратів партій за віком 

Експертне  опитування «Вибори-2012: сподіване і несподіване»

Фонд  «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва з 31 жовтня по 5 листопада 2012 р. провів експертне опитування. Всього було опитано 18 експертів.

Опитування проведено за фінансової підтримки Національного Фонду підтримки демократії (США).

• Результат Партії регіонів на виборах-2012 не можна однозначно вважати ані перемогою, ані поразкою – такої думки дотримується більшість опитаних експертів. Основною причиною стабільної підтримки Партії регіонів майже третиною виборців більшість експертів вбачає у   відсутності  альтернативної політичної сили, яка б задовольняла виборців Сходу і Півдня України.
• Серед експертів немає одностайності щодо оцінки результатів ВО «Батьківщина»: майже однакову підтримку в експертів дістали варіанти «поразка», «перемога»  або ж «ані поразка, ані перемога». Причинами  більш високих результатів, які «Батьківщина» отримала на виборах порівняно з передвиборними рейтингами, експерти вбачають у прорахунках виборчої кампанії «УДАРу», а також у відмові партії «УДАР» чітко засвідчити свою приналежність до опозиції,  тоді як «Батьківщина» однозначно визначилася як опозиційна сила.
• Значний результат партії «УДАР» на виборах-2012 обумовлений головним чином запитом на нові політичні сили, нові обличчя в політиці, а також харизматичністю лідера. Втримати той рівень підтримки виборців, який було зафіксовано соціологами за місяць до виборів, партії «УДАР» завадило передовсім, на думку експертів,  недостатньо чітке позиціонування  цієї політсили стосовно як влади, так і опозиції.
• Результат Комуністичної партії України  свідчить не про відродження комуністичних ідей, а про зростання протестних настроїв в середовищі електорату Сходу України, вважає більшість експертів. Зростання підтримки КПУ  було зумовлено розчаруванням прихильників Партії регіонів в її політиці, а також вдало проведеній виборчій кампанії КПУ.
• Думки експертів розділилися  навпіл щодо  оцінки того, чи означає  підтримка «Свободи» істотне збільшення кількості прихильників  ідеології цієї партії: одні експерти  вважають, що голосування за ВО «Свобода» є насамперед виявом протесту проти дій влади, інші –   що це свідчить передовсім про  запит  на більш радикальні та активні дії  опозиції.
• Неочікуване зростання  рейтингу «Свободи» було спричинено, по-перше, наявністю прихованих прихильників партії, позиція яких не була відображена в соціологічних дослідженнях; по-друге , зростанням попиту на більш високу радикальність  опозиції, по-третє; успішною мобілізаційною кампанією стосовно електорату.
• Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» змогла стрімко набрати рейтинг на початку виборчої кампанії передовсім завдяки інтенсивній рекламній кампанії, що стартувала задовго до офіційного початку виборчих перегонів.  Зменшення рейтингу і поразку партії експерти пов’язують з відсутністю якісного змістовного наповнення кампанії (браком ідеологічної складової, зосередженні на рекламі, непереконливості лідерів та повідомлень) і, як наслідок, усвідомленням електоратом технологічного характеру проекту.
• Більшість експертів назвали основною причиною провалу партії «Наша Україна» на виборах-2012 особу самого Ющенка та відсутність електорального ресурсу. Експерти майже одностайні, що шансів повернутися у вищу лігу політики у цієї партії немає. Лише декілька експертів вказали, що  це можливо за умови кардинального оновлення облич   партії та копіткої роботи з партійного будівництва.
• Основними відмінностями виборів 2012 року  порівняно з 2007 роком було визначено: зміну виборчої системи, більші масштаби застосування адміністративного ресурсу та високий рівень підкупу виборців, а також  фальсифікації результатів голосування.
• Експерти прогнозують, що новообрана Верховна Рада відрізнятиметься від Верховної Ради попереднього скликання більш високим рівнем конфліктності та нижчим рівнем керованості.

Анкета

1. Партія регіонів набирала на виборах 2006 р. 32.14%, 2007 р. – 34.4%, а на виборах 2012 р. – близько 30% голосів.
   1. Як Ви вважаєте, результат Партії регіонів на виборах-2012  – це поразка чи перемога?

1.2 У чому причина того, що Партія регіонів стабільно має підтримку майже третини виборців?

2. БЮТ набрав на виборах 2006 р. 22.3%, 2007 – 30.7%, ВО «Батьківщина» у 2012р. – майже 25.5%.
   1. Як Ви вважаєте, результат ВО «Батьківщина»  на виборах-2012  – це поразка чи перемога?

1. За місяць до виборів рейтинги ВО «Батьківщина» та партії «УДАР» зрівнялися, а у деяких соціологічних дослідженнях «УДАР» навіть мав перевагу.  Як Ви вважаєте, що саме допомогло ВО «Батьківщина»  поліпшити свій результат та істотно випередити УДАР?

3. Партія «УДАР» Віталія Кличка вперше бере участь у загальнонаціональних виборах і набрала майже 14%.
   1.  Як Ви вважаєте, у чому причина отримання такого значного результату партією-новачком? 

1. Соціологічні опитування, що були проведені за місяць до дня виборів, засвідчили вищий рейтинг «УДАРу», ніж він реально отримав на виборах. Що завадило цій партії зберегти той рівень, який за місяць до виборів зафіксували  соціологи? 

4. Комуністична партія на виборах 2006 р. ледь здолала виборчий бар’єр, набравши 3.66%, у 2007 р. – 5.39%, а на виборах-2012 – понад 13%.
   1.   Чи є отриманий КПУ результат свідченням того, що в Україні відроджуються комуністичні ідеї?

1. Що, на Вашу думку, спричинило істотне зростання підтримки КПУ на виборах-2012?

5. ВО «Свобода» на виборах 2006 р. отримала 0.36% голосів, у 2007 – 0.76%, а на виборах 2012 – понад 10%. 

5.1   Чи можна вважати, що у суспільстві істотно зросла кількість прихильників ідеології, яку сповідує ВО «Свобода»?

5.2. Соціологічні заміри в останній місяць до виборів засвідчили рейтинг «Свободи» на рівні 5–6%, найбільш «сміливі» прогнози «давали» партії 7–8%. Що, на Вашу думку,  спричинило різке і неочікуване  зростання рейтингу «Свободи»?

6. Партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» отримала на виборах близько 1.6% голосів.  

6.1. На початку виборчої кампанії партія «Україна – Вперед!» досить швидко набрала 4.5–4.7%. Чим, на Вашу думку, можна пояснити, що ця нова  партія так  стрімко набрала рейтинг?

6.2. Втім, із середини виборчої кампанії рейтинг партії «Україна – Вперед!» почав падати до 2–2.5% і, врешті-решт, упав ще нижче.  Як Ви вважаєте, у чому основні причини поразки партії?

6.3. Чи має ця партія майбутнє, чи зможе вона претендувати на місце у вищій лізі української політики?

1. Блок «Наша Україна» у 2002 році посів перше місце на виборах, набравши 23.6%, у 2006 р. – 13.95% голосів, у 2007 – 14.1% А на виборах-2012 партія «Наша Україна» на чолі з Віктором Ющенком (1-й тур президентських виборів 2004 р. – 39.9%, 2010 – 5.45%)  набрала трохи більше 1%.   Що стало головними чинниками провалу партії «Наша Україна» на виборах-2012?

1. Чи зможе партія повернутися у вищу лігу української політики? Якщо «так» – то за яких умов? 

8.  Чим, на Вашу думку,  парламентські вибори-2012 відрізняються від виборів-2007 року? (Зазначте три основні відмінності)

9. Чим, на Вашу думку, діяльність новообраної Верховної Ради відрізнятиметься від діяльності Верховної Ради попереднього скликання (Зазначте три основні відмінності)

Список опитаних експертів:

1. Березовець Тарас
2. Биченко Андрій
3. Бондаренко Кость
4. Вишняк Олександр
5. Гарань Олексій
6. Когут Ігор
7. Конончук Світлана
8. Копатько Євген
9. Кіпень Володимир
10. Міщенко Михайло
11. Павленко Ростислав
12. Резнік Олександр
13. Рибаченко Віктор
14. Стегній Олександр
15. Стоякін Василь
16. Тищенко Юлія
17. Хмелько Валерій
18. Фесенко Володимир
19. Фролов Павло