Події
Перегляди: 2397
14 березня 2017

Про російську агресію та холодні обійми Євросоюзу – дискусія у Валенсії

 

6–7 березня директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна, науковий директор Фонду та професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань і політичний аналітик Фонду Олексій Сидорчук здійснили візит до Валенсії, аби представити результати останніх досліджень Фонду та обговорити ключові внутрішньополітичні та зовнішньополітичні виклики України.

6 березня в приміщенні Католицького університету Валенсії відбувся круглий стіл «Міжнародне становище України: від російської агресії до холодних обіймів Європейського Союзу».

Захід відкрила Генеральний консул України в Барселоні Оксана Драмарецька, привітавши його учасників і наголосивши на важливості подібних публічних дискусій. Модератором заходу виступив професор Рафаель Ріпой Наваро.

Контекст дискусії окреслив президент організації «Paneuropa Juventud» Карлос Уріарте Санчес, який у своєму виступі дав коротку характеристику історії відносин України та ЄС. Він наголосив на важливості Угоди про асоціацію України з ЄС, відмова підписувати яку стала тригером до початку Євромайдану. Експерт також висловив переконання, що вирішення українсько-російського конфлікту можливе тільки завдяки повному виконанню Мінських домовленостей.

Ірина Бекешкіна почала свій виступ із докорінних змін в ідентичності українців, які відбулися після Євромайдану та початку російської агресії: зростання відчуття патріотизму, переважання національної ідентичності над регіональною. Бекешкіна також наголосила на серйозний змінах зовнішньополітичних орієнтацій, навівши дані щодо різкого падіння популярності приєднання до Євразійського економічного союзу, а також драматичного зростання кількості прихильників приєднання до НАТО.

У свою чергу, Олексій Гарань зосередив свою увагу на перспективах вирішення конфлікту на Донбасі. Він зауважив, що українці не готові до будь-яких компромісів заради встановлення миру на Донбасу чи збереження санкцій проти Росії. Водночас, на думку фахівця, ймовірність врегулювання конфлікту на Донбасі великою мірою залежатиме від майбутніх виборів у ключових державах ЄС – Німеччині, Франції, Нідерландах – які визначать, чи готові вони обстоювати жорстку позицію щодо російської агресії.

Виступи доповідачів викликали жвавий інтерес публіки. Зокрема, присутній Консул Литви у Валенсії звернув увагу на те, що Україна може не лише очікувати допомоги від об’єднаної Європи, а й запропонувати їй конкретні кроки заради протидії російській загрозі.

Обговорення також викликала висловлена теза про те, що в період серйозних проблем всередині ЄС «українське питання» здатне стати ще однією лінією розколу поміж його країнами-членами. В якості контртези учасники круглого столу висловили переконання, що необхідність протидіяти різним формам гібридної війни з боку Росії може якраз стати консолідуючим чинником для держав ЄС.

7 березня представники Фонду взяли участь у круглому столі «Політична ситуація в Україні: політична культура, політичні партії, державні політики», що відбувся в приміщенні Університету Валенсії.

 Захід розпочався з виступу професора Карлоса Флореса Хуберіаса, який представив власне бачення відносин України та Росії після розпаду Радянського Союзу та поставив конфлікт на Донбасі в європейський контекст. Науковець також окреслив ключові реформи, які, на його думку, зараз намагаються впроваджувати в Україні: конституційну реформу, побудову плюралістичної багатопартійної системи, децентралізацію та декомунізацію.

Олексій Гарань у своєму виступі детально зупинився на причинах відмінностей політичної культури в Україні та Росії: на його думку, бажання сильного лідера і прихильність до авторитарних методів управління набагато більш виражені саме в Росії. Експерт також розповів про значення Євромайдану для формування нового українського суспільства. Зрештою, професор політології проаналізував наслідки конституційної реформи 2014 р., яка обмежила повноваження президента. Згідно з його оцінками, вона призвела до посилення політичної конкуренції та попередила загрозу монополізації влади.

У своєму виступі Олексій Сидорчук зупинився на поточній політичній обстановці в Україні та результатах ключових реформ. Аналітик зазначив, що в нинішніх умовах уряд і президент мають змогу діяти тандемом, однак їм бракує підтримки з боку парламенту. Досягнення у сфері реформ, на думку Сидорчука, неоднозначні. Антикорупційні зусилля влади призвели до ухвалення прогресивних законів і створення нових антикорупційних органів, однак результатів боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади поки обмаль. Реформи правоохоронних органів також проходять важко: президент, уряд і парламент намагаються зберегти свій вплив на ці органи попри позитивні законодавчі зміни.

Питання реформ у своїй доповіді торкнулась й Ірина Бекешкіна. Зокрема, вона вказала на високі очікування громадян щодо низки реформ та їхнє неоднозначне ставлення до багатьох владних інститутів – у тому числі президента й уряду – яких вони вважають одночасно двигунами і перешкодами реформ. Бекешкіна також навела результати експертного опитування щодо ключових успішних і неуспішних реформ в Україні. Торкнулась експерт і питання зміни ідентичності українців після Євромайдану.

Посткомуністичний період розвитку України викликав у присутніх студентів питання щодо можливості його порівняння з періодом демократичного переходу в Іспанії після смерті Франсіско Франко, а також можливих паралелей між декомунізацією в Україні та усуненням пам’яток і назв режиму Франко в Іспанії. Зацікавленість викликали також останні події довкола конфлікту на Донбасі, зокрема причини та ймовірні наслідки рішення Росії визнати паспорти «Донецької Народної Республіки» та «Луганської Народної Республіки». На думку Гараня, цей крок став ще одним елементом тиску Росії на міжнародних партнерів України з метою посилити власну позицію під час переговорів.

Команда Фонду «Демократичні ініціативи» висловлює подяку Генеральному консулу України в Барселоні Оксані Драмарецькій та координатору українсько-іспанського товариства в Університеті Валенсії “Acció UV-Ucraïna” Андрію Якубуву за сприяння в організації візиту та проведення круглих столів.

Заходи  здійснено в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів», яку реалізує Міжнародний Фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Останні новини з категорії Події

Українське суспільство демонструє прагматизм у питаннях переговорів і своєї безпеки та готове до непростих рішень – експертне обговорення

Експерти обговорили результати опитування «Підсумки 2024 року: в очікуванні справедливого миру?»
26 грудня 2024

Чи варто Україні претендувати на частку радянської спадщини в країнах Глобального Півдня

Олексій Гарань взяв участь у панельній дискусії «Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претенд...
30 листопада 2024

Зараз нам потрібно зробити складний вибір, якого Європа уникала весь цей час – Марія Золкіна під час брифінгу «Вплив президентських виборів у США на європейську безпеку»

Марія Золкіна поділилася думкою про те, як зміна адміністрації США потенційно вплине на підтримку України та російсько-українську війну заг...
22 листопада 2024

Українській національній ідентичності загрожує російська імперіалістична асиміляція – експерти

Тези круглого столу "Як українці повертаються до своєї ідентичності"
17 листопада 2024