Правильно реалізований контрнаступ або серія наступальних операцій з боку ЗСУ створять умови політичного тиску на російський режим – Тарас Жовтенко

На сьогодні продовжують озвучуватися різні сценарії зі звільнення українських територій: від найоптимістичніших, до гіршого. Про це безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва  Тарас Жовтенко сказав в інтерв’ю  Radio NV. Це свідчить  про те, що наші союзники адекватно оцінюють ситуацію і не мають певних ілюзій, зазначив він.

«Можливо, нам було б приємно чути, як американці говорять, що як тільки Україна почине контрнаступ, то  вийде на кордони 1991 року. Це було б приємно чути.  Але уявімо собі, що американці вважають це єдиним сценарієм, але так не відбудеться. І тоді в практичній площині фінал для нас буде набагато гірший, ніж можливо, якби наші союзники оцінювали ситуацію більш реалістично», – навів приклад аналітик.

Він запевнив, що навіть після того, як ми звільнимо наші території до кордонів 1991 року, це абсолютно не дає гарантії,  що Росія зникне як гравець, як політична одиниця, як держава.

«Це не гарантує, що в  Росії зміниться режим на 180° і вона розверне  свою політику щодо України.  Це не означає, що Росія перестане воювати з нами.  Навіть після звільнення українських територій ми маємо бути готові до того, що війна буде продовжуватися.  Але вона скоріше за все після цього перейде у певну фазу заморозки», – прогнозує  Тарас Жовтенко.

Після того, як росіяни почнуть зазнавати поразок на території України, вони  змушені  будуть через певні політичні домовленості  «відповзати». Це, на думку аналітика,  теж один зі сценаріїв, на який робить ставку Захід.  Не максимально повний і тотальний розгром російських військ на території України, тому що це дуже дорого і для Заходу, і для України, зважаючи на можливі втрати військових, цивільного населення, техніки й  інфраструктури, а головний розрахунок  йде на те, що контрнаступ або серія наступальних операцій з боку ЗСУ, якщо будуть правильно прораховані в часі та правильно реалізовані,  можуть створити умови політичного тиску на  російський режим.

«Тоді можна Кремль поставити перед фактом – або ви б'єтеся до останнього свого солдата, залишаєтеся без армії, з  дискредитованим режимом та  зруйнованою державою, або ви йдете на політичне врегулювання цього конфлікту – забираєте свої війська, пояснюєте це як хочете своєму населенню,  і робіть собі, що хочете,  сидіть, умовно кажучи, як Північна Корея», – пояснив Тарас Жовтенко.

Таким чином, Захід, на думку аналітика,  не хоче битися лише військовим інструментарієм. Він хоче показати, що армія для цивілізованого світу – це не єдиний інструмент, яким можна вирішувати конфлікти, а  інструмент,  яким можна підштовхнути дипломатів, посилити політичний інструментарій та засоби розв'язання конфліктів.

Експерт також назвав, що зміниться, якщо Україні вдасться розірвати сполучення Росії з Кримом залізницею.

«Насамперед зміниться логістика постачання тих російських військ, які розміщені на півострові. Взагалі удари ЗСУ по цій логістиці – це одна з фінальних підготовок до контрнаступу, з іншого боку, це така стратегічна підготовка до того, щоб у принципі деокупувати Крим.

Навіть якщо ми в результаті наступу  “розрізаємо” угруповання росіян на півдні навпіл, виходимо до кордону з Кримом, це не означає, що ми вже готові туди зайти. Щоб зайти до Криму, нам треба ще 4-5 місяців завдавати системних ударів по логістиці росіян у Криму, по їхніх військових об'єктах. По суті це план дій, що треба знищити максимально», – додав експерт Тарас Жовтенко.

А ще в розмові з безпековим аналітиком йшлося про те, як швидко Україна може отримати західні винищувачі, чи зможе Європа зібрати для України необхідну кількість F-16, чому США зволікають з визнанням рф країною-терористкою та ін.