Потрібні нові сенси, а не обличчя

Медіа
Перегляди: 326
13 травня 2019

Команда новообраного Володимира Зеленського випустила ролик, в якому йдеться про розпуск парламенту. Експерти обговорюють можливість дострокових виборів до Верховної Ради все частіше. Водночас Володимир Зеленський і чинний склад парламенту поки що не домовилися.

Чи хочуть українці дострокових виборів до парламенту? Хто може туди прийти? І чи виправдані надії українців на нові обличчя у Верховній Раді? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна, блогер, журналіст Сергій Іванов і харківський політолог Денис Под’ячев.
 


Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи»
 

– Маріє, чи проводить фонд «Демократичні ініціативи» заміри, скільки українців виступають за дострокові вибори до парламенту?

Марія Золкіна: Зараз свіжих даних із цього приводу немає. Станом на травень я не можу сказати, чи хочуть українці у своїй більшості дострокових виборів. Але можу спрогнозувати, що суспільство до цієї ідеї поставиться як мінімум спокійно, якщо не позитивно. Принаймні та частина, яка голосувала за новообраного президента.

– Тобто якось може корелювати 73% Володимира Зеленського із кількістю людей, які підтримують дострокові вибори?

Марія Золкіна: Абсолютно не може корелювати, тому що 73% у другому турі – це не винятково електорат Володимира Зеленського. Для того, щоб оцінювати більш-менш стійке ядро електорату, треба дивитися на результати першого туру президентських виборів.


Сергій Іванов, блогер, журналіст
 

– Сергію, Володимир Зеленський опублікував відео, де сказав, що якщо воно набере мільйон переглядів, він розгляне ідею дострокових виборів до парламенту. Як вам така технологія спілкування з виборцями?

Сергій Іванов: Я вважаю, що за будь-яких обставин, коли президент спілкується з народом, це добре. Навіть якщо це ні до чого не призводить у результаті. Адже на першому місці буде стояти політична доцільність, спроможність створити довготривалі політичні союзи й питання кадрових призначень, врешті-решт.

Але ми бачили на прикладі поки що чинного президента Петра Порошенка, як він провалював комунікації. Коли фактично закривав себе у якійсь капсулі з прихильників і лояльних людей. Зеленський поки що намагається спілкуватися з усіма. Я не знаю, наскільки у нього вистачить терпіння. Але це добре.

– Ви ведучий політичного ток-шоу «Право на владу» на телеканалі «1+1». За вашими відчуттями, політичний клас готується до цих довгострокових виборів? Чи розглядають таку можливість?

Сергій Іванов: Політичний клас наразі готовий до початку торгів.

Насправді, що таке політичний клас в Україні? У нас є люди, які вже вбудовані у певні політичні системи, певні політичні конструкції, я маю на увазі тих, хто переважно йшов за партійними списками. Але у нас ще є мажоритарники. Наразі де-факто не існує коаліції і, власне кажучи, ця Верховна Рада працює трохи нелегально, як на мене.

А перспективи Зеленського зараз отримати більшість у цій Верховній Раді так само дуже примарні, тому зараз ніхто не розглядає питання готовності або неготовності. Усі хочуть зрозуміти, що буде далі. Ручні політики олігархів так само сидять, чекають на команду, поки олігархи й впливові політичні гравці домовляються.

– Тобто зараз конкретних переговорів не ведеться? Усі чекають сигналів від новообраного президента, а сигналів немає.

Сергій Іванов: Ви ж бачили, коли Зеленський відвідував Верховну Раду й зустрічався з головами фракцій. Він каже: коли ви призначите інавгурацію? А вони кажуть: а ви розпустите Верховну раду чи ні? Тобто я не бачу тут конструктиву.

Не впевнений, що цю Раду треба розпускати, якщо вона продемонструє готовність і здатність ухвалювати рішення в інтересах держави
Сергій Іванов

Я особисто не впевнений, що цю Раду треба розпускати, якщо вона продемонструє готовність і здатність ухвалювати рішення в інтересах держави й не змінювати зовнішньополітичний і внутрішньополітичний вектор. З нею можна працювати, тому що ми не знаємо, хто прийде. Тому нехай не настільки доброчесні, як нам хотілося б, але все ж таки патріотичні, україноцентричні з високою ймовірністю залишаться за бортом цього процесу.

Я не думаю, що Зеленському вигідно розпустити парламент. Так, це йому дасть у короткостроковій перспективі кредит довіри, але що далі? За 2 місяці, коли там сидітиме 250 представників проросійських політичних сил, що він зробить?

– Маріє, завтра (14 травня – ред.) у Верховній Раді зберуться розглядати дату інавгурації Володимира Зеленського і, ймовірно, будуть продовжуватися ці торги. Розкажіть, на яких підставах президент може розпустити Верховну Раду? Чи дійсно у нього є такі важелі?

Марія Золкіна: Не найбільш очевидний інструмент – довести, що у Верховній Раді немає коаліції. Іноді судова система працює в Україні в інтересах політичних, і, можливо, той позов, який зараз розглядається в Окружному адмінсуді Києва, буде задоволений – про визнання відсутності коаліції.

Якщо ухвалять розпуск Верховної Ради й дострокові вибори, у будь-якому форматі це буде викликати питання
Марія Золкіна

​Але тут постає питання, що треба дати Верховній Раді шанс на формування нової коаліції. Я не юрист, але можу сказати, що будь-яке рішення, якщо буде ухвалено на користь розпуску Верховної Ради й проведення дострокових виборів, у будь-якому форматі буде викликати питання.

Якщо не буде надано цих 30 днів, виникне підстава оскаржувати це рішення. Найбільша проблема, мені здається, у домовленостях між основними фракціями в парламенті й командою новообраного президента.

Якщо говорити про керівництво певних політичних сил, наприклад, «БПП», можливо, Петру Порошенкові й вигідно було б зараз проведення дострокових виборів.

– Він може збільшити кількість у парламенті?

Марія Золкіна: Він точно не збільшить. Але принаймні його переконаний і мотивований електорат, який голосував за нього, як мінімум у першому турі, можна зафіксувати. Бо що буде восени – невідомо.

З іншого боку, якщо говорити про рядових депутатів, то вже у жодної, можливо, за винятком «Батьківщини», політичної сили, яка представлена фракцією в парламенті, немає бажання йти на дострокові вибори. Тому що більшість списочників не пройдуть по списках. Тому їм потрібен час, щоб знайти собі місце у новому місці або знайти округ.

Мажоритарникам тим паче треба довше готувати свою виборчу кампанію. Плюс, можливо, команда Зеленского виставить якісь альтернативні кандидатури на місцях і з’являться нові гравці.

Але «БПП» зараз почне розвалюватися до виборів, незалежно від того, чи вони відбудуться у достроковому режимі влітку, чи в жовтні.

– Денисе, пішли чутки, що мер Харкова Геннадій Кернес готується стати політиком всеукраїнського масштабу. Наскільки це відповідає дійсності?

Денис Под’ячев: Амбіції Кернеса проглядалися завжди, він у політиці тривалий час. Тепер, як я пояснюю, ця людина поводиться як маленький Путін. Якщо вона відчує слабину опонентів, починає наступати.

– Ходять чутки, що він хоче очолити партію «Відродження» за підтримки Ігоря Коломойського. Це так?

Денис Под’ячев: Він ще у 2015 році заходив з неї на місцевих виборах. Коли зробив для неї значний рейтинг, забезпечив перетікання від «Опоблоку». «Відродження» посіло місце провідних фракцій у наших місцевих радах. А в сенсі парламентського напрямку я думаю, що Коломойський від Кернеса може отримати більше, бо у них давній тандем з економічних питань.

– Денисе, Геннадій Кернес і партія «Відродження», найімовірніше, будуть претендувати на проросійський фланг. Навіщо туди лізти, якщо там вже є Бойко і Вілкул?

Денис Под’ячев: Найімовірніше, вони будуть маркувати особистий фан-клуб Кернеса. Підтримка Кернеса вдвічі, якщо не втричі, переважає згаданий вами проросійський фланг.

– Сергію, на ваш погляд, Кернес, Вілкул і Бойко популярні серед народу і зможуть сформувати велику фракцію у парламенті?

Коло прихильників проросійської політики дуже широке, але йому властиві ті ж хвороби, якими хворіє наш демократичний прошарок політиків
Сергій Іванов

Сергій Іванов: Я не думаю, що вони домовляться. Навіть на прикладі партії «За життя». Льовочкін – один центр впливу, Бойко – інший. Рабінович з Медведчуком вже посварилися. Мураєв вже десь у маргінесі.

Я думаю, коло прихильників проросійської політики в Україні дуже широке, але, на наше щастя, цьому колу властиві всі ті ж хвороби, якими хворіє наш демократичний прошарок політиків. Вони не монолітні.

– Маріє, люди, які хочуть бачити нову Верховну Раду, хотіли б бачили нові обличчя в парламенті? Чи бачите ви для цього потенціал?

Марія Золкіна: Запит на нові обличчя не з’явився вчора, а стабільно фіксувався нами в багатьох опитуваннях з 2015 року. Запит об’єднував абсолютно усі регіони України. З 2015-го до кінця 2018 року було понад 60% тих людей, які хочуть бачити нових політиків.

З 2015-го до кінця 2018 року було понад 60% людей хочуть бачити нових політиків, але не бачать нікого потенційно нового
Марія Золкіна

Інша справа, що при такому поширеному запиті люди не бачать нікого потенційно нового. І здебільшого по декілька відсотків набирали в різний час різні медійно відомі персонажі.

– Сергію, запит на нові обличчя може дійсно привести нові обличчя? Якою може бути ця Верховна Рада?

Сергій Іванов: Сам феномен нових облич, а які нові обличчя? Їх нема. Бо за 28 років політичні еліти передавали владу зазвичай у спосіб «договорняку». Навіть в оточенні Зеленського хто нові обличчя? Данилюк або Апаршин? Це складно назвати «новими обличчями». Вакарчук так само був народним депутатом.

Головне, щоб були нові сенси, нові розуми й нові підходи. Бо людина може бути новою, але якщо вона гратиме за тими правилами, за якими вони всі грають, нічого не зміниться. І немає значення, які партії потраплять до наступного складу Верховної Ради. Це деталі.

 Оригінал: Радіо Свобода

 

 

Top