Порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях та міжнародні організації: що не так з діяльністю Червоного Хреста та Amnesty International

Аналітика
Перегляди: 730
30 січня 2023

 

Анастасія Поліщук,
студентка 4-го курсу
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка

 

Міжнародний Комітет Червоного ХрестаООНОБСЄHuman Rights WatchМіжнародна Амністія — гуманітарні та правозахисні організації, що працюють задля захисту прав та свобод людини по всьому світу. Критично важливою діяльність таких організацій стає у період воєн та збройних конфліктів, адже кількість людського горя і страждань у цей час не піддається статистиці, а позитивних зрушень у багатьох випадках неможливо досягнути лише зусиллями сторін, що воюють.

Дії російських військових мають ознаки воєнних злочинів та злочинів проти людяності — мова йде про тортури, позасудові страти, зґвалтування та насильницькі зникнення. Понад 14,5 млн українців були змушені полишити свої помешкання, тікаючи від руйнацій та насильства.  Теоретично, такі порушення норм Женевської конвенції тягнуть за собою судову відповідальність та (принаймні) розголос серед світової спільноти. Міжнародні гуманітарні організації здійснюють  як документування вчинення воєнних злочинів, так і допомогу постраждалим унаслідок збройних дій. Ці самі організації на виконання своїх обов'язків отримують кошти: благодійні, волонтерські внески та внески країн-членів.

Це все мало би допомогти постраждалим від російської агресії, як цивільним, так і військовослужбовцям, що перебувають у полоні рф. Однак, останні одинадцять місяців виявили неспроможність потужних правозахисних організацій ефективно діяти в умовах повномасштабної війни.

Словник комітету Червоного Хреста, або “конфлікт” замість війни — як заяви організації шкодять Україні

Передусім варто зазначити, що нині Міжнародний Комітет Червоного Хреста переживає репутаційну кризу внаслідок діяльності періоду російсько-української війни. Українське суспільство та члени державного апарату не раз висловлювали критику в бік найстарішої гуманітарної організації з її основоположними принципами «неупередженості, нейтральності, незалежності».

«Проти МКХЧ проводиться кампанія із дезінформації. В діяльності в Україні ми ретельно дотримуємось фундаментальних принципів нейтральності, незалежності, неупередженості», — заявляється на офіційному сайті організації.

Питання до МКЧХ стосуються багатьох тем. Перша з них — боротьба за використання правильних термінів в умовах російської збройної агресії.

За інформацією Радіо Свобода, різниця в заявах Червоного Хреста від 29 березня 2022 року англійськоюфранцузькоюукраїнською та російською мовами  принципова.

Однак цей самий текст у перекладі російською має певну відмінність, що може, на думку фахівців, поставити під сумнів принцип нейтральності.

Різниця в заявах ЧХ:

  • «П’ятий тиждень триває міжнародний збройний конфлікт в Україні»​.
  • «As the international armed conflict in Ukraine enters its fifth week».
  • «Началась пятая неделя конфликта на территории Украины».

Тож, в російському варіанті відсутня вказівка на міжнародний збройний характер конфлікту. А це формулювання – принципове. Саме воно впливає не лише на застосування міжнародного гуманітарного права, в рамках якого діє Міжнародний комітет Червоного Хреста, а й на оцінку характеру збройного конфлікту між двома державами (ст. 2 Женевських конвенцій).

У жовтні 2022 року уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час зустрічі з представниками Міжнародного комітету Червоного Хреста в Женеві ще раз наголосив на необхідності використовувати правильні терміни щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Зустріч омбудсмана з представниками МКЧХ. Світлина: Telegram

Мова йшла про "правильний словник", який не підміняє поняття: замість "української кризи" — російсько-українська війна; не "обидві сторони конфлікту", а Україна та держава-агресор рф.

Загалом з першого дня повномасштабної війни використання правильної термінології в українських та міжнародних ЗМІ, а також у заявах високопосадовців і лідерів думок стало одним із важливих напрямів інформаційного фронту. Заяви Червоного Хреста, які сприяють підміні понять та дозволяють росії трактувати війну на власну користь, значно ускладнюють процес спілкування з міжнародними партнерами щодо військової та гуманітарної допомоги Україні.

Нерішучість чи подвійна гра

Як повідомляє Укрінформ, раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини висловив переконання, що саме "м’яка" позиція МКЧХ є причиною застосування російською федерацією тортур до полонених. За його словами, Червоний Хрест мав би публічно заявляти про порушення росією його мандату й недопущення до військовополонених.

Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини. Світлина: Ukrinform

Він повідомив, що раніше представники української влади запитали у фактично всіх військових, які повернулися з російського полону, чи бачили вони представників МКЧХ під час свого перебування у полоні, – і практично всі заявили, що не бачили жодного разу міжнародних спостерігачів.

“Саме через, на мій погляд, недієвість і м’яку позицію МКЧХ, рф у тому числі застосовує тортури, бо розуміє — а яка реакція? Ну не допускають вони МКЧХ — так ті навіть нічого про це не кажуть. І не допускають — зрозуміло, що будуть застосовувати тортури, бо після тортур дуже велика кількість часу має пройти, коли всі сліди просто зникнуть”, — заявив омбудсман.

Фактично, у випадках, коли росія не допускає Червоний Хрест до українських військовополонених, відповіді від міжнародної організації немає. Як наслідок, відсутність моніторингу дає змогу рф безкарно порушувати Женевську конвенцію та застосовувати тортури у вʼязницях для полонених.

В Асоціації родин захисників Азовсталі звинуватили Червоний Хрест у бездіяльності, а також негативно висловилися про поїздку голови організації в Москву. Зокрема, членкиня асоціації Сандра Кротевич також заявила, що подібні поїздки означають те, що організація "підіграє російській стороні".

“Сам по собі візит президента МКЧХ до Російської Федерації не порушує компетенції Міжнародного комітету Червоного Хреста. Особливо враховуючи те, що в середині березня Петер Маурер побував і в Києві, – прокоментував Радіо Свобода віцепрезидент Української Асоціації міжнародного права Тимур Короткий. – Женевські конвенції про захист жертв війни визначають повноваження МКЧХ як нейтрального посередника. Але зустріч у Москві було обставлено з почестями. В інформаційному полі створювалася картинка, яка пом’якшує образ Росії як держави, що звинувачується у серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права, дискредитує керівництво МКЧХ”.

Президент МКЧХ Пітер Маурер та міністр Лавров на зустрічі. Світлина: Reuters

Інше питання стосується присутності Червоного Хреста на території рф. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук анонсувала звернення до Міжнародного комітету ЧХ. Україна, зазначила вона, вимагатиме від організації роз’яснень стосовно її рішення відкрити представництво в Ростові-на-Дону – ніби для того, щоб «допомагати українцям з російського боку».

Також Червоний Хрест України закликає партнерів з міжнародного Руху ЧХ запровадити "жорсткі заходи" щодо російського Червоного Хреста – після того, як стало відомо, що він збирає гроші для сімей мобілізованих, які воюють проти України. Російський ЧХ вкотре порушує принцип нейтральності, розпочавши підтримку політичної акції #МИВМЄСТЄ, в рамках якої передбачена допомога військовослужбовцям.

Отже, балансування на межі між “нейтральністю” та підтримкою однієї зі сторін не завжди вдається, особливо якщо мова йде про таку масштабну організацію, як Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Прагнення до посередництва у деяких випадках радше йде на користь російській стороні — тоді як українські правозахисники борються за звільнення військовополонених та надання доступу до місць їхнього перебування.

Теракт в Оленівці, заяви президента та поштовх до дій

29 липня 2022 року українські та світові ЗМІ сколихнула ще одна страшна новина — стало відомо про теракт в окупованій Оленівці на Донеччині, внаслідок якого загинуло близько 50 українських військовополонених.

За інформацією Головного Управління Розвідки, російські окупанти не мали наміру обмінювати українських полонених в Оленівці та умисно стратили їх, щоб приховати тортури та умови утримання полонених. Мінування проводили легкозаймистою речовиною, що призвело до швидкого поширення пожежі у приміщенні.

Світлина: Reuters

За інформацією організацій, місії Червоного Хреста та ООН не могли потрапити в Оленівку після загибелі та поранень там українських військовополонених. За їхніми даними, росія не надає доступу та гарантій безпеки.

Раніше в організації повідомили, що співробітники Міжнародного комітету Червоного Хреста двічі відвідували українських полонених, яких утримують в окупованій Оленівці Донецької області, однак не мали змоги поспілкуватися з ними віч-на-віч. У МКЧХ також заявляли, що підтримують контакт із полоненими з "Азовсталі", хоча інформація про візити до полонених є конфіденційною.

У жовтні 2022 року президент Володимир Зеленський висловився стосовно ситуації з діяльністю Червоного Хреста в Україні. Це стало поштовхом до нових заяв МКЧХ стосовно Оленівки та пояснення відсутності намагань бути присутніми на місці трагедії.

"Вважаю, що Міжнародний комітет Червоного Хреста – це не клуб із привілеями, де отримують зарплати й насолоджуються життям. Червоний Хрест має зобов'язання, передусім морального характеру. Мандат Червоного Хреста має виконуватися. Потрібно негайно робити те, що цілком логічно для Червоного Хреста. Є Оленівка. Фактично концтабір, у якому утримують наших полонених. Потрібен доступ до них, як це й обумовлювалося. Червоний Хрест може це здійснити. Але потрібно намагатися це здійснити. Україна готова сприяти цьому", — заявив президент Володимир Зеленський.

Водночас Президент відзначив, що Червоний Хрест не має доступу до полонених всі вісім років війни.

"Напевно, у них (представників МКЧХ - ред.) є такі намагання, але ми щоденно не чуємо в медіа, що Червоний Хрест поїхав, стояв на кордонах (межі з тимчасово окупованою територією - ред.) з української сторони і його не пустили, я їх не бачу на тимчасових кордонах — я не бачу в медіа їхніх постійних виступів, виступів на Генасамблеї ООН, не бачу медійного, інформаційного тиску на росію", — зазначив глава держави.

Колонія в Оленівці. Світлина: Reuters

Після критики їхньої роботи з боку Володимира Зеленського Міжнародний комітет Червоного Хреста закликав забезпечити негайний доступ до всіх військовополонених. Згодом у МКЧХ заявили, що «поділяють розчарування щодо відсутності доступу до всіх військовополонених, які утримуються в рамках міжнародного збройного конфлікту між росією та Україною».

Зрештою, представники Міжнародного Комітету Червоного Хреста відвідали українських полонених, яких утримує російська сторона. Однак у повідомленні на офіційному сайті МКЧХ від 8 грудня 2022 року не зазначалося, у які саме в'язниці пустили Червоний Хрест.

На жаль, на Червоному Хресті розгляд цього питання не закінчується. Хоча рідні українських військовополонених не отримали жодних відповідей на запитання про стан полонених та терміни їхнього звільнення, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш розпустив місію зі встановлення фактів щодо вибуху в Оленівській в’язниці.

Своє рішення пан Гутерреш пояснив відсутністю умов, необхідних для розгортання місії на місці. Генеральний секретар висловив вдячність генералові Карлосу душ Сантушу Крузу, який був призначений керівником місії, та іншим її представникам «за їхню готовність виконати це завдання». Зрозуміло, що на етапі формування місії робота ООН з вивчення теракту в Оленівці була припиненена.

Світлина: icrc.org

"Вкотре, на жаль, ми побачили посередницько-нейтральну позицію ООН. Жодного слова засудження російської сторони, яка і зробила все, щоб не допустити туди цю міжнародну місію", — заявив омбудсман Дмитро Лубінець.

Міжнародна Амністія

Ситуація з правозахисною організацією Міжнародна Амністія – ще більш неоднозначна. 4 серпня було оприлюднено звіт, у якому стверджувалось, що українські військові наражають на небезпеку цивільне населення, адже, мовляв, створюють бази у житлових районах, лікарнях, школах та поблизу зерносховищ.

Звіт Amnesty International яскраво змальовує так звані “звірства” Збройних Сил України:

"Українські війська поставили під загрозу цивільне населення, створивши бази та розмістивши системи озброєння в населених житлових районах, зокрема в школах і лікарнях, під час відбиття російського вторгнення, яке почалося в лютому. Така тактика порушує міжнародне гуманітарне право та ставить під загрозу цивільне населення, оскільки перетворює цивільні об'єкти на військові цілі".

Міжнародна Амністія. Світлина: amnesty.org

Наприкінці документа Amnesty International зауважує, що агресор застосовує невибіркову зброю, включно з забороненими на міжнародному рівні касетними боєприпасами. Висновок організації такий: «Практика українських військових щодо розміщення військових об'єктів у населених пунктах жодним чином не виправдовує невибіркових атак Росії».

Протягом тижня після публікації звіту в центральному офісі організації відкидали будь-яку критику, обмежившись формальними вибаченнями через “завдані страждання”. Однак через певний час Міжнародна Амністія визнала, що скандальний звіт було опубліковано “без достатнього контексту”, а висновкам бракувало “делікатності та точності”.

Звіт прогнозовано викликав шквал критики. На маніпуляції вказали міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба,  міністр оборони Олексій Резніков, а президент Володимир Зеленський записав відеозвернення.

Реакція суспільства

Українці масово закликають припинити підтримувати Міжнародний комітет Червоного Хреста та не надсилати пожертви організації. Такі заклики почали лунати вже у березні 2022 року.

Показовою стала також реакція Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ/ Червоний Хрест України) на заяви МКЧХ та зустріч Пітера Маурера з Лавровим. В ТЧХУ наголосили, що їхнє товариство та Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) — це різні організації.

Про це Товариство Червоного Хреста України заявляє на своїй офіційній сторінці:

"Червоний Хрест України має виключно національний мандат — працює тільки на території України.

МКЧХ має міжнародний мандат — виступає в ролі нейтрального та неупередженого посередника між усіма сторонами збройного конфлікту для вирішення гуманітарних проблем.

Тому хочемо наголосити, що Червоний Хрест України не має жодного відношення до офіційного візиту МКЧХ до Російської Федерації, не має жодного відношення до відкриття офісів чи гуманітарних пунктів у Ростові-на-Дону".

Всі ці факти, разом з офіційними заявами українських лідерів та правозахисників, зображають чергову кризу в історії Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Висновки

Вагому роль у відновленні справедливості, збиранні доказів воєнних злочинів та злочинів проти людяності відіграють саме міжнародні неурядові правозахисні організації, які мають досвід фіксування доказів міжнародно-правових злочинів для подання в Міжнародний кримінальний суд.

Основними напрямами цієї діяльності є:

  1. Поширення інформації у ЗМІ про стан біженців, які постраждали внаслідок злочинів російських військових, документування історій свідків таких правопорушень.
  2. Надання консультативної допомоги щодо якісного фіксування епізодів злочинних дій для визнання таких доказів належними. Так, НУО Witness навчає громадян коректного відеознімання, щоб уникнути звинувачень у фальшуванні та підвищити довіру з боку ЗМІ й слідчих до такого матеріалу.
  3. Мирні зібрання та протести громадських організацій, активної громадськості проти воєнних злочинів росії в Україні  має важливе значення для визнання їхньої жорсткості та масовості світовою спільнотою. Наприклад, акції біля посольств рф у багатьох країнах світу привертають увагу до масового характеру мародерства та зґвалтувань українських жінок окупантами, а Марші матерів ушановують пам’ять загиблих через російську агресію дітей.

Саме світове визнання воєнних злочинів рф створює можливості для успішного ініціювання Міжнародного трибуналу або інших судових форматів. Міжнародні організації на кшталт МКЧХ, ООН та Міжнародної Амністії є основним майданчиком для розголосу проблем порушення прав людини, а також кваліфікованого та правильного документування вчинених злочинів.

Заяви високопоставлених членів гуманітарних товариств та їхні звіти формують сприйняття російсько-української війни у світі. Зрештою, такі організації мають величезний потенціал бути основним фактором утвердження повоєнної справедливості та допомоги постраждалим унаслідок збройних дій. Проблема постає тоді, коли інституції, створені для допомоги знедоленим, не лише не полегшують наслідки вчиненої жорстокості, а й ускладнюють шлях до встановлення миру

Останні новини з категорії Аналітика

Як відновлюються села Новобасанської громади на Чернігівщині

Як відновлюються села Чернігівщини впродовж двох років після деокупації – фоторепортаж Дмитра Шолоха у співавторстві з Романом Коржовим
15 квітня 2024

Голос України в Одесі: переорієнтація одеського медіапростору у воєнний час

Сучасний прогрес українізації одеського медіапростору аналізує Станіслава Воронкіна
8 квітня 2024

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації

Президент Бразилії Луїз Інасіу Лула да Сілва відновив міжнародну репутацію країни, але його провокативні жести ускладнюють досягнення основн...
4 квітня 2024

Етноспільноти Одещини на зламі воєнного часу: зберегти культуру та допомогти країні

Про вплив війни на життя етноспільнот Одещини, виклики та пріоритети в діяльності представників етнічних громад міста та Одеської області...
3 квітня 2024