Політика Трампа посилила позиції Китаю у світі – Олексій Гарань розповів деталі
Візит російського диктатора Володимира Путіна до Китаю демонструє посилення виграшної позиції Пекіна на тлі послаблення як Москви, так і Вашингтона. Попри намагання Кремля надати зустрічі статусу паритетного стратегічного партнерства, Росія через удари України по її нафтовій інфраструктурі та міжнародну ізоляцію дедалі більше потрапляє в економічну й політичну залежність від КНР.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів (з 42:10 хв.) професор політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
Він зазначив, що попри спроби російської сторони представити цю поїздку як окрему подію, приурочену до 25-річчя договору про добросусідство між Китаєм і Росією, вона все одно сприймається в контексті нещодавнього візиту Дональд Трамп до Пекіна.
Гарань зазначив, що не варто перебільшувати символізм того, що Путіна в аеропорту зустрічав міністр закордонних справ Китаю Ван Ї. За його словами, це відповідає дипломатичному протоколу, адже перші особи держав не зобов’язані особисто зустрічати іноземних лідерів. Тому це не є демонстрацією неповаги до російського президента.
"У будь-якому разі зараз провести зустріч із Путіним для Сі Цзіньпіна дуже вигідно. Це вигідно з огляду на демонстрацію світу можливостей Китаю. Трамп приїхав до Пекіна послабленим, і в цьому сенсі Китай мав виграшний вигляд. Путін зараз теж їде не в найкращій ситуації до Пекіна. Ми бачимо, що удари України ставлять під питання нафтові можливості Росії, скорочуючи виробництво нафти на десять відсотків. Це послаблює Путіна", — пояснив Олексій Гарань.
За його словами, масштабний склад російської делегації свідчить про намір Москви розв'язати конкретні економічні проблеми. Путін прагне просунути проєкт "Сила Сибіру-2" та скористатися дефіцитом нафти в КНР, що виник через кризу навколо Іран. Паралельно сторони розігрують давню політичну карту "багатополярного світу", яка знаходить відгук серед країн Глобального Півдня та підриває лідерство Сполучені Штати Америки, суттєво послаблене діями Дональда Трампа.
"Путін зацікавлений у тому, щоб реалізувати проєкт "Сила Сибіру-2", тобто експорт нафти із Сибіру до Китаю через територію Монголії, тому що йому потрібні доходи. Китай став головним імпортером російської нафти. Те, що в делегації п'ять віцепрем'єрів, вісім міністрів і ще голова Центробанку Набіуліна, свідчить про те, що обговорюватимуться конкретні питання співробітництва. У Путіна є можливість скористатися тим, що Китай страждає від обмеження постачання іранської нафти, тому він хоче цим скористатися. Очікується ухвалення спільної декларації про встановлення багатополярного світу. Ця тема давно розігрується Пекіном і Москвою і вона знаходить відгук у країнах так званого Глобального Півдня. Ці держави через історичні причини вважають США одним із ворогів, і на цьому Росія та КНР дуже вдало грають", — зазначив науковець.
На його думку, додатковим фактором посилення Китаю стала політика Дональда Трампа, яка, за словами експерта, суттєво послабила міжнародні позиції США та створила для Пекіна нові можливості у глобальному суперництві.
Політолог підкреслив, що позиції Сполучених Штатів на міжнародній арені суттєво послабилися через внутрішньополітичні чинники та ізоляціоністську риторику Трампа. Це дає Кремлю додаткові важелі для тиску за допомогою ядерного шантажу, що викликає серйозне занепокоєння серед європейських держав.
"США послаблюють свої позиції у світі через політику Трампа, який фактично ослабив їх на багатьох напрямках. Щодо Росії, Трамп просто показує, що його можна дурити, на нього можна тиснути і залякувати — саме це Росія робить своїм ядерним шантажем. Достатньо подивитися на Білорусь, де Росія і Білорусь проводять спільні маневри з відпрацюванням застосування ядерної зброї. На жаль, це впливає і на Сполучені Штати, і на багатьох представників європейських країн. У Європи інша позиція: європейці відчувають, наскільки серйозною є російська загроза, але змушені діяти без Сполучених Штатів", — зауважив фахівець.
