Петро Бурковський: Зеленський повертає виборців Порошенку

В кожному жарті є лише частка жарту. А кожен вчинок, утятий «по приколу», претендує на те, щоб стати несмішною реальністю.

Згідно зі свіжими даними одразу двох соціологічних опитувань, лідером електоральних симпатій у січні став український шоумен, дружок олігарха Ігоря Коломойського Володимир Зеленський: в опитуванні групи «Рейтинг» Зеленський отримав підтримку 19% виборців (проти 18,2% у Тимошенко та 15,1% у Порошенка), а в спільному дослідженні Центру Разумкова, КМІСу та «Социса» – 23% (проти 16,4% у Порошенка та 15,7% у Тимошенко).

Зеленський спустився з того боку екрана телевізора в українську реальність у новорічну ніч. Телевізійний образ кебетливого героя привабив у свій клуб усіх дуже веселих і дуже «кмітливих». Нині, коментуючи феномен уже цілком реального польового злету кандидата, експерти зазначають: Володимир Зеленський, попри своє несерйозне амплуа, зумів загітувати на власну користь і електорат «проти всіх», і прибічників «нових облич», і навіть тих, хто дотепер мав українські вибори в носі.

Динаміка симпатій в опитуваннях групи "Рейтинг"

Кілька років в Україні багаторазово кпили з того, що в просунутих західних країнах обирають на високі посади профанів, коміків, очевидну політичну «шпану» – і от тепер ця течія позасистемного емоційного вибору підхопила й українську виборчу регату.

Причини злету Володимира Зеленського для Zbruc’а коментує, зокрема,  політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

Петро БУРКОВСЬКИЙ.

У порівнянні з минулорічними соціологічними опитуваннями, можна помітити поступове зменшення відсотка невизначених респондентів. Зростання рейтингів Зеленського, а також і Порошенка, означає, що люди, котрі раніше не визначились, починають визначатись.

У кого насамперед ростуть рейтинги? В тих, хто найактивніше, креативно веде кампанію. Тому я сказав би, що наразі це не показник якихось шансів на перемогу, а показник інтенсивності і креативності кампаній.

Зеленський позиціонує себе як альтернативу чинному Президентові. Він грає на полі людей, які опозиційно налаштовані до влади, і збирає їхні голоси. Окрім того, за нього висловилася велика частка людей, які раніше не ходили на вибори, переважно молодь. У 2014 році вони не ходили на вибори, бо були або надто молоді, або не мали до виборів діла.

Грудневе опитування IRI: В Зеленського – не обов'язковий виборець

Водночас, поява Зеленського серед лідерів виборчої кампанії починає мобілізовувати виборців, які підтримують курс на європейську інтеграцію, на рішучу боротьбу з Росією, але вагаються зі своїм голосом. Вони змушені схилятися на бік Президента, хоча не були готові підтримати Порошенка через низку його токсичних рішень та вчинків. Зараз, побачивши, що виникла альтернатива у вигляді позасистемної людини, артиста, сатирика, ще й відомого своїми проросійськими поглядами (а тепер виявилося, що в нього ще й бізнес у Росії є), вони починають визначатися на користь Порошенка як єдиної неросійської альтернативи іншим фаворитам.

Водночас, я не відкидаю, що до другого туру вийде двоє опозиційних кандидатів – я маю на увазі Тимошенко і Зеленського. У них дуже різні виборці, їхній електорат майже не перетинається, тому такий сценарій теж імовірний.

Нещодавно «Демократичні ініціативи» проводили дослідження на Закарпатті, під час якого вивчали, зокрема, електоральні симпатії мешканців. Коли ми подивилися на «двомірки», то виявилося, що Тимошенко більше підтримують у сільській місцевості, а Зеленського – переважно в містах, серед молоді. Цей розподіл, з моїх спостережень, також характерний і для всієї України. Базовий електорат Зеленського – це молодь у містах східних і південних областей. Їхні з Тимошенко електоральні поля практично не перетинаються.

Опитування «Рейтингу»: Електорат Зеленського найбільше перетинається з Вакарчуковим

На цьому етапі виборчої кампанії гратимуть роль уже не креативні рішення, а помилки. Йде боротьба за виборця, який вагається. Цей виборець є дуже обережним. Він буде зважувати, дивитися, обмірковувати, думати – і тут важливо не стільки його привабити, як не відштовхнути. Виходячи з цього, можна спрогнозувати, що штаби розпочнуть війну компроматів з метою збити конкурентів і вивести свого кандидата в другий тур.

Наприклад, Президент поведе боротьбу в тому руслі, що Зеленський не може бути головнокомандувачем. А якщо виникне ймовірність зустрічі в другому турі Тимошенко і Зеленського, тоді опиниться під сумнівом наша здатність протистояти Росії в безпековому сенсі. Зеленському, звичайно, нагадають і про те, що він – людина Коломойського.

На якому етапі ввімкнуться раціональні механізми вибору? Якщо подивитися на розвинуті демократії, то одним із інструментів раціоналізації вибору, або перетворення кампанії зі змагання компроматів на змагання аргументів, є дебати. Йдеться про дуже ґрунтовні дебати, які не робляться одним сеансом і про все на купу, а про цілу серію дискусій: соціальна політика, економіка, зовнішня політика. Якщо відбудуться справжні дебати, то у виборців з’явиться шанс зробити раціональний вибір. Якщо не буде дебатів, то все зведеться до того, хто витягне більше скелетів із шафи конкурента.

Підготував Володимир СЕМКІВ

Повний текст статті читайте у виданні:  Zbruc’