Переговори зі США вестиме людина, яку там не хотіли бачити українським послом… – Олексій Гарань
Оригінал – Високий Замок
Іван Фаріон
У понеділок, 3 серпня, президент Володимир Зеленський провів чергову кадрову ротацію. І вкотре своїми рішеннями шокував загал. Мова зараз не про два десятки дипломатів, які покинули і очолили наші закордонні представництва (хоча і там без скандалу не обійшлося)
Фото ОПУ
А про одного з так званих ефективних менеджерів в оточенні глави держави, якого, попри його одіозність, підвищений інтерес з боку антикорупційних органів, брак професіоналізму обдарували новою високою посадою, цілим букетом повноважень, впливом на важливі сфери нашого життя. «Іменинником» став колишній глава Фонду держмайна, ексміністр оборони, екссекретар РНБОУ Рустем Умєров, який фігурує на «плівках Міндіча». Тепер він — керівник Служби зовнішньої розвідки (СЗР). Свої люди президента не можуть бути без портфелів?
Анонсуючи це призначення, Зеленський зазначив, що Умєров координуватиме із нашими союзниками українсько-європейську антибалістичну програму «Фрея» і укладення нових дронових угод (хіба це функція СЗР?). А також одночасно займатиметься дипломатією (?), обороною (?), процесами перемовин зі Сполученими Штатами та іншими партнерами (?), перемовинами щодо закінчення війни (?)… Чи не підмінятиме це роль Міністерства оборони, зовнішньополітичного відомства, інших органів? Чи не підминатиме їх Умєров під себе?
Зрештою, чи має моральне право чиновник, який засвітився у резонансній історії з неякісними ізраїльськими бронежилетами, який відомий своїми таємними походами до майстра корупційних оборудок Міндіча, обговоренням оборонних контрактів, брати участь у нових матеріально-фінансових операціях із західними партнерами? Чи можна допускати до них Умєрова? У цивілізованих країнах політик, який має схожий «бекґраунд», стає «збитим льотчиком». З ним не хочуть мати справи! А у нас, бачте, таких піднімають на нові висоти. І цим компрометують державу.
Видання «Дзеркало тижня», посилаючись на свої джерела, зазначає, що до нового призначення Умєрова дотичний колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який теж перебуває на гачку НАБУ і САП, відвідує слідчих і суддів. Тобто колишні - скомпрометовані, токсичні - і далі втручаються у систему державного управління! Звідки ж тоді взятися її ефективності? Які мотиви керували першою особою країни, яка і далі прислухається до тих, кому було вказано на двері?
Президент сказав, що Умєрову доручать наші перемовини з американцями. Але ж, за даними того ж «Дзеркала тижня», у Держдепартаменті США не хотіли бачити його послом України у Вашингтоні (таке призначення планував зробити Зеленський) — і двічі просили Київ не надсилати аґреман про призначення Умєрова. Як після цього сідатиме за один стіл із заокеанськими партнерами?
Є питання і до морального обличчя деяких наших послів…
Думками про нове призначення Банкової ділиться професор кафедри політології Києво-Могилянської академії, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
— Чи може непрофесіонал, людина з підмоченою репутацією очолювати таку серйозну структуру, як Служба зовнішньої розвідки?
— Із якихось причин президент дуже довіряє Умєрову. Його нове призначення можна порівняти з кар'єрним ростом Єрмака… Володимир Зеленський долучає Рустема Умєрова до важких неофіційних міжнародних переговорів, де треба обговорювати непрозорі речі. Йдеться, зокрема, про американський напрямок, на який чомусь наших дипломатів раніше не допускали…
Так, до Умєрова є дуже багато запитань. Зустрічався з Міндічем, вони контактували. Роботу у Міністерстві оборони завалив. Дивним було його призначення у РНБОУ. Думаю, Зеленський дав Умєрову нову посаду, щоб у нього був якийсь статус, щоб пояснити загалу, чому, в якій якості той бере участь у важливих перемовинах.
Служба зовнішньої розвідки не є суто військовою структурою, радше — військово-політичною. Але, попри це, — в Умєрова немає досвіду такої роботи!
Напрошувалися питання вже тоді, коли Умєров почав часто з’являтися на переговорах з представниками Трампа — Кушнером і Віткоффом. Сім'я Умєрова живе у Штатах. Це завжди накладає певні обмеження, певним чином робить таку людину залежною від позиції державних структур США. До слова, під час однієї з поїздок за океан Умєров зустрічався із керівництвом ФБР. З чого б це раптом?
Цей репутаційний шлейф дуже шкодить особі на високій посаді. Відповідні питання ставлять наші зарубіжні партнери — хто саме представляє Україну? Наскільки прозорі ці люди? Чи можна їм довіряти? І чи можливо на цих людей здійснювати тиск, використовуючи певні факти їхнього життя і роботи? НовиниУкраїни
— Подейкують, американцям не подобається, що Умєров має надто тісні зв’язки із Туреччиною…
— А тут я не був би таким категоричним. Кримські татари (а Умєров представляє цей народ) мають велику діаспору в Туреччині, досить впливові у цій країні. Якщо справді через кримських татар можемо розширити наші стосунки з Туреччиною — то чому ні? До речі, українським послом у цій країні став кримський татарин Наріман Джелялов.
— Колись Умєрова по службовій драбині активно просував Єрмак. Чи не зробив йому протекцію і цього разу?
— Тут можна тільки гадати. За час присутності Єрмака в ОПУ будь-які призначення не могли відбуватися без його відома. Єрмак хотів бачити у всіх структурах людей, лояльних до себе, на яких міг впливати.
— Про призначення Умєрова повідомили на щорічній нараді президента з послами. Вас не дивує, що ось уже який тиждень в Україні немає ні глави МЗС, ні міністра оборони? Увагу приділяють менш значущим посадам. У чому тут причина?
— Тут справді є над чим задуматися — чому керівник ключового міністерства отримав статус «в.о.»? Пожинаємо наслідки непродуманого рішення про відставку міністра оборони Михайла Федорова. Щоправда, щодо особи Андрія Сибіги сумнівів у мене немає: рано чи пізно його, дочекавшись повернення до роботи народних депутатів, затвердять главою МЗС. Раніше Сибігу не перепризначали, бо на Банковій хотіли це зробити в одному пакеті з міністром оборони, кандидатура якого (йдеться про «свіжоспеченого» секретаря РНБОУ Ігоря Клименка. — І. Ф.) раптом відпала.
— Ще про кадри. Призначено два десятки нових послів. Чи стали дипломатами фахові люди, а не випадкові, як було це вже не раз?
— Список непоганий, у ньому багато кадрових дипломатів, які поїдуть у ключові для нас країни. Скажімо, у Бразилію, Індонезію. Нарешті буде призначено посла в Ефіопію, де не було нашого представника із 2009 року. А у цій країні перебуває штаб-квартира Африканського союзу! Посли всіх країн в Ефіопії мали право відвідувати штаб-квартиру АС, його засідання. У нас в Ефіопії був лише тимчасовий повірений, який такого права не мав.
Його туди не пускали. Тоді про яку активізацію відносин із країнами африканського континенту можна говорити? Добре, що це питання нарешті буде вирішено.
Із новопризначених послів України претензії виникають до посла у Південній Кореї Андрія Ніколаєнка. Так, має дипломатичну освіту, працював дипломатом, вчився у Південній Кореї, добре знає цю країну. Але пам’ятаємо, що був членом партії регіонів, працював там на високих посадах.
Покинув цю партію лише 22 лютого 2014 року, після падіння режиму Януковича, що теж показово. На останніх парламентських виборах став депутатом від «Батьківщини». Торік голосував за горезвісний закон проти НАБУ і САП. У 2023 році Ніколаєнко перевищив швидкість, збив людину, яка померла. Суд сказав, що не може встановити причинно-наслідкового зв’язку між перевищенням швидкості і смертю пішохода. Прокуратура оскаржила цей вирок! З’ясувалося, що винуватця цієї ДТП патрульна поліція систематично притягала до адмінвідповідальності за перевищення швидкості. Лише протягом 2022−2023 років щодо Ніколаєнка було винесено 22 адмінпостанови.
Шкода, що на посаду посла у Південній Кореї не знайшлося фахової і водночас порядної людини…
До слова, добре, що нарешті відкликали з Оману нашу послиню Ольгу Селих, до якої теж виникали питання зі сфери етики (йдеться про невдалу, викличну форму одягу, яку наша дипломатка обрала на офіційний прийом у цій мусульманській країні. — І. Ф.) Але у Болгарії послом залишається працювати людина, призначення якої викликало негативний резонанс (Олеся Ілащук, яка колись хизувалася досвідом роботи сексологині. — І. Ф.). Не до кінця зрозуміла також історія із призначенням/звільненням нашого посла у США. Про що думали на Банковій, коли призначали і так швидко звільняли пані Стефанішину?
