Парламентські вибори в Румунії: всі готувалися до найгіршого сценарію, але ситуація очікується збалансованою – Маріанна Присяжнюк
Соціал-демократична партія (PSD) прем'єр-міністр Румунії Марчеля Чолаку лідирує на парламентських виборах, які відбулися в Румунії у неділю, 1 грудня. Друге місце посів «Альянс за об'єднання румунів» (AUR), далі йдуть Національна ліберальна партія (PNL) та «Союз порятунку Румунії» (USR) . Новостворена «Партія молодих людей» (POT), яка підтримувала ультраправого кандидата у президенти Келіна Джорджеску, який вийшов до другого туру, набирає лише близько 6% і долає виборчий поріг. Голосування відбулося між двома турами президентських виборів. Результати парламентських перегонів у Румунії, а також настрої перед президентськими виборами, які мають відбутися 8 грудня, в етері YouTube-каналу «Суспільне Новини» прокоментувала політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, координаторка проєкту «Дельта-24» Маріанна Присяжнюк.
– Чи були такі результати очікуваними, враховуючи результати першого туру президентських виборів?
– З огляду на результати першого туру президентських виборів, всі готувалися до найгіршого сценарію і з тривогою очікували прориву ультраправих партій. Фактично, ми побачили їхній прорив, але очікується, що ситуація буде більш-менш збалансованою, адже Соціал-демократична партія набирає впевнену кількість мандатів у майбутньому парламенті в обох палатах, її доповнить Національна ліберальна партія, значну присутність матиме і «Союз порятунку Румунії», а також Демократичний союз угорців Румунії, який теж є проєвропейською політичною силою, що може посилити майбутню коаліцію. Але проєвропейські сили будуть більш роздробленими, і їм, очевидно, буде важче домовитися про коаліцію в майбутньому парламенті.
Що стосується ультраправих проєктів, то в румунському парламенті їх буде аж три. Я б зосередила найбільшу увагу на ключовій політичній силі – «Союзі за об'єднання румунів» (AUR) Георге Сіміона. Хоча створена у 2023 році «Партія молодих людей», яка підтримувала Келіна Джорджеску, зробила яскравий старт завдяки своїй позиції щодо цього контраверсійного кандидата і вперше зайшла до парламенту, але все ж таки саме AUR перетворився на трамплін для деструктивних політичних сил.
Адже так само, як партія «SOS» Діани Шошоаке, яка вперше пройшла до Сенату за списком AUR, і засновниця «Партії молодих людей», яка теж були пов'язана з AUR, так і сам Келін Джорджеску є вихідцем із AUR, і саме він був запропонований цією політичною силою на посаду прем'єр-міністра у 2020 році.
Тобто AUR – це платформа, яка формує цей ультраправий порядок денний, координує всі зусилля, які потім перетворюються на окремі напрями політичної гри.
Тому те, що відбуватиметься навколо AUR, які зв'язки вони вибудовуватимуть – це найголовніше. І хоча сама політична сила Георге Сіміона є більш-менш конструктивною, не закликає до прямого протистояння ЄС чи НАТО, як, наприклад, Келін Джорджеску, вона все одно стимулює пригнічені настрої серед своїх виборців, стає майданчиком для більш радикальних заяв, таким чином просуваючи політиків, які наповну виступають за підтримку Росії та проти ЄС, роздмухуючи поляризовані настрої в суспільстві загалом.
Сьогодні Конституційний суд має винести своє остаточне рішення в контексті перерахунку голосів у першому турі президентських виборів. І є ймовірність, як повідомляють румунські ЗМІ, що перший тур президентських виборів буде навіть перепризначено. Адже Рада безпеки при президенті Клаусі Йоганнісі чітко заявила, що розглянула аргументи і докази, які вказували на маніпуляції з передвиборчим контекстом, що в підсумку зіграло на користь одного з кандидатів. Очевидно, що мова йде про Келіна Джорджеску. Тож ситуація непроста, адже є і зустрічна критика, що це атака на демократичний процес. І я сподіваюся, що нинішній уряд, а також судова система зможуть технічно і вміло вийти з цієї ситуації, не зашкодивши демократичному процесу як такому і не послабивши національну безпеку країни, що також дуже важливо.
– Чи може таке волевиявлення в Румунії допомогти Конституційному суду ухвалити рішення, оскільки показує, що те, як люди проголосували на парламентських виборах, дещо суперечить результатам першого туру президентських виборів? Адже «Партія молодих людей», яка підтримала Джорджеску, набрала лише 6%, а партія («Союз порятунку Румунії» – ред.) іншої кандидатки в президенти, Елени Ласконі, яка також вийшла до другого туру, посіла лише четверте місце за кількістю голосів.
– Мені здається, що Конституційний суд в Румунії, як і Конституційний суд в Україні та в будь-якій іншій державі, керується не настроями населення, а нормами Конституції та чинним законодавством. Тому все, на що можуть вплинути суспільні настрої, відбувається під час виборів. Ми зараз бачимо суспільні настрої в результатах парламентських виборів, ми бачили суспільні настрої в результатах першого туру президентських виборів – і про те, наскільки ці суспільні настрої були підраховані і перевірені чесно, відповідно до чинного румунського законодавства, й говоритиме Конституційний суд. Він не визначатиме, чи правильні, чи неправильні суспільні настрої. Він виступатиме на їх захист, наскільки справедливо були підраховані ці голоси. Що стосується того, чи відповідає ця процедура демократичним стандартам, я думаю, ми залишимо це румунським юристам і експертам, які критикуватимуть або підтримають рішення найвищого судового органу.
– А чи є вже розуміння, якою буде коаліція в новому парламенті?
– У мене є передчуття, що буде щось схоже на доковідний період. Тоді, після виборів 2020 року, в парламенті також набрала силу USR, а переговори про формування коаліції тривали рік. Були складні перемовини як між самими партіями, так і всередині самих партій про можливість чи неможливість укладати певні союзи. Щось подібне може повторитися і цього разу. На жаль, це своєрідна петля часу.
У 2020 році це завершилось тим, що PSD і PNL врешті-решт сформували ротаційну коаліцію, по черзі призначаючи уряд. І це мало як стабілізаційний ефект, так і деструктивний, тому що партії фактично розчинилися одна в одній. І цю розгубленість виборця, який втратив свій політичний орієнтир, ми побачили за результатами цих виборів. Тому що на європейських виборах до Європарламенту, які відбулися в червні цього року, дві класичні партії – PSD і PNL – йшли єдиним списком і набрали понад 50%.
Помилки політичних гравців і їхні підкилимні ігри роздратували румунів. Тому все це призвело до того, що проєвропейські політичні сили втратили, а ультраправі за рахунок цього набрали. І навіть протестні голоси, які також присутні в цьому контексті, не мають вибору, вони йдуть до ультраправих. Тому маємо наразі таку поляризовану ситуацію на кордонах України.
