Основна проблема реформи децентралізації – відсутність законодавчого регулювання
Проблеми та успіхи реформи децентралізації в Україні, зокрема Чернівецькій області, експерти обговорили під час круглого столу напередодні виборів у об’єднаних територіальних громадах, які відбудуться цієї неділі, 29 жовтня. На Чернівеччині обиратимуть владу у чотирьох громадах – Герцаївському, Кіцманському та Новоселицькому районах.
«З літа 2016 року до літа 2017 року рівень обізнаності громадян щодо реформи децентралізації зріс з 12 до 20%. 42% опитаних підтримують процес децентралізації, тоді як 27% виступають проти цієї реформи. При цьому лише 10% опитаних вірить в те, що новообрана місцева влада справиться із своїми обов’язками, 32% - переважно впевнені у успіхові, решта – схиляється до більш негативних сценаріїв», – оголосив дані національних соціологічних досліджень, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» імені І.Кучеріва, Юрій Горбань, експерт вищезгаданого фонду.
З позитивів децентралізації опитані відзначили покращення якості доріг – 64%, покращення благоустрою – 30% та покращення стану місць для дозвілля – 35%. До негативів віднесли погіршення якості медичного обслуговування – 50%, обслуговування соціально вразливих категорій – 44% та забезпечення робочими місцями – 39%.
Про конкретні успіхи та труднощі діяльності однієї з перших утворених в області ОТГ – Вашковецької – розповів її очільник Валерій Романенко.
«Найбільша проблема української децентралізації – відсутність чіткості у законодавстві. Наприклад, через відсутність правового регулювання статусу земель за межами населених пунктів ми не можемо вирішити багато справ із землею, ставком, ремонтом дороги. Є проблеми й іншого походження – кадровий голод, адже більшість наших фахівців пенсійного та передпенсійного віку, а заміни їм немає. Бракує фахівців, які володіють досконало іноземною мовою, хоча б для написання проектних заявок. Занедбана інфраструктура потребує великих фінансових вкладень», – каже Валерій Романенко.
Однак голова Вашковецької ОТГ має і чим похвалитися. Придбали шкільний автобус, який використовують для потреб громади. Мають намір ще запровадити соціальний автобусний маршрут, аби збирати документи, потрібні для вирішення потреб мешканців. А далі – запровадити систему електронного врядування «Розумне село». Вирішують проблему відсутності дошкільного закладу та утилізації твердого сміття через укладення міжмуніципальних угод. Приватні підприємці ОТГ інвестують власні кошти у розвиток громади і стають рушіями позитивних змін.
Загалом Чернівецька область посідає 7 місце за впровадження реформи децентралізації, каже Христина Марчук, начальник відділу з питань децентралізації Департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОДА.
«На завершення 2017 року в нашій області буде вже 26 ОТГ, що охоплює майже 37% території області та 29% населення. Найбільша – Сторожинецька – 40 тисяч, найменша – Путильська, через те, що розміщена вона у гірській зоні, її чисельність сягає 2,5 тисяч осіб. У всіх районах є громади, за винятком Кельменецького. Спроможність громад різна. Замалим важко існувати, але законодавство дозволяє потім приєднувати населені пункти до ОТГ вже після об’єднання», – описує ситуацію на Чернівеччині Христина Марчук.
Оптимальним розміром громад для їх успішного функціонування експерти називають 10–12 тисяч осіб.
Тарас Прокоп, експерт Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування зазначив:
«Нині відбувається історичний процес. Про реформу децентралізації давно говорили, і без толку. Багато є скептиків. Однак ті, хто в числі перших реалізує її – має найбільші ризики та, водночас, найбільше виграє від реформи. Адже основні стимули (субвенції, навчальні програми тощо) сконцентрувались у вже сформованих громадах. Однак завжди залишаться ті, хто об’єднуватись не захоче. І тоді, мабуть, доведеться поступитись принципом добровільності, оскільки «правила гри» мають бути єдиними для всіх». Якщо вдасться добровільно об’єднати абсолютно всі громади – ми станемо першою такою країною в світі».
Свою думку висловив і Анатолій Круглашов, директор НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень ЧНУ ім. Ю. Федьковича:
«Я є прихильником децентралізації, щоб місцева влада мала серйозні повноваження адекватного управління державою. Тобто не може бути і мови про формати федерацій чи конфедерацій, коли адміністративна одиниця матиме право вето на, наприклад, рішення щодо зовнішньополітичного курсу. У виконавчої влади, однак, має залишитись повноваження на реалізацію загальнодержавних програм. Але проблема законодавства величезна – концепцію реформи децентралізації прийнято у 2014 році, її правозабезпечення суттєво відстає. Вже є конфлікт повноважень на районному та обласному рівнях, між ОТГ та РДА, і це лише поглиблюватиметься».
Експерти наголошують – для адекватного втілення реформи децентралізації потрібно внести зміни до Конституції, Бюджетного та Податкового кодексів, низки законів та підзаконних актів, а також переглянути механізм призначення деяких субвенцій.
Однак попри загальнодержавні проблеми, в силах громад та зацікавлених осіб працювати над реалізацією реформи децентралізації. Передусім шляхом її комунікації, донесення інформації про переваги та наслідки реформи до кожного українця, наголошує депутатка обласної ради Альона Гливко. Адже допоки люди чогось не розуміють – вони опираються цим змінам.
Круглий стіл відбувся у межах проекту «Комунікатор реформ», що здійснюється в рамках програми "Просування реформ в регіони", яку реалізують громадські організації «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та "Європейська правда" за фінансової підтримки Євросоюзу. Виконавці - Благодійний Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, ПГО ТРК "Громадське радіо". Партнери - Реанімаційний пакет реформ (РПР), Науково-дослідний інститут європейської інтеграції та регіональних досліджень ЧНУ імені Юрія Федьковича, Буковинський політологічний центр.
