Ольга Айвазовська розповіла, як запобігти фальшуванню на виборах
Представники громадської організації «ОПОРА» окремо досліджують якість проведення виборів, невтручання сторонніх осіб або зловживання з боку членів виборчої комісії. Тому таким даним довіряють так, що їх включають в загальний оприлюднений результат в межах паралельного підрахунку голосів на основі статистичної вибірки.
Про це на круглому столі «Соціологія і вибори: аргумент для розумного вибору чи маніпуляції?» говорила голова правління ВГО «Громадянська мережа «ОПОРА» Ольга Айвазовська.
«Я вважаю, що при відповідальній і адекватній роботі зі ЗМІ жодні штучні, підроблені або зманіпульовані рейтинги чи дані соціології не можуть вплинути або мати значний вплив на аудиторію і виборців. «ОПОРА» не є соціологічною організацією, але має експертів, яких запрошує ближче до дня голосування», – розповіла Айвазовська.
За її словами, організація не проводить ані рейтингових соціологічних досліджень, ані екзит-полів. Натомість ведеться паралельний підрахунок голосів на основі статистичної вибірки.
«Наприклад, коли у 2014 році на парламентських виборах шість екзит-полів показали інший порядок переможців і також засвідчили, що партія ВО «Свобода» набирає п’ять відсотків і проходить до парламенту, то «ОПОРА» в паралельному підрахунку голосів засвідчила, що це не так. І це не є фальшування результатів екзит-полів. Просто метод, який вимірює результати голосування громадян через опитування, він очевидно менш точний, ніж метод, який застосовуємо ми. Адже мова йде про бюлетені і протоколи», – зазначила вона.
Вона також сказала і про те, що громадян ніхто не опитує в приміщенні, де проводиться голосування чи на виходах з виборчих дільниць.
«В межах України на основі статистичної вибірки визначаються дільниці, на яких проводяться дослідження. Якщо було зафіксовано велику кількість порушень, дані кінцевого протоколу викидаються з вибірки. Якщо, умовно, буде критична маса таких дільниць, даних протоколів, яким ми не довіряємо, відповідно, паралельний підрахунок голосів на основі статистичної вибірки оприлюднюватись не буде. Адже це є принципова позиція», – наголосила Айвазовська.
Вона зазначила, що окремо досліджується якість проведення процедури проведення, невтручання в якийсь спосіб сторонніх осіб або зловживання з боку членів виборчої комісії. Тому даним підрахунку довіряють так, що вони включаються в загальний оприлюднений результат в межах паралельно підрахунку голосів на основі статистичної вибірки.
«Звісно, ми не можемо дати результати о восьмій годині вечора в день голосування, а лише вранці наступного дня. Але дані дуже відрізняються від офіційних результатів ЦВК, які надходять вранці і, на які зважають ЗМІ. Тому що у нашому випадку це фінальні результати з поля. А в ситуації з ЦВК – це перші протоколи, які часто надходять зі спеціальних виборчих дільниць, голосування на яких значно відрізняється від в цілому підтримки в межах території, округу або регіону. Йдеться про медзаклади, в’язниці, хоча вони не репрезентують національний результат», – вважає вона.
Згідно досліджень, за її словами, похибка в межах паралельного підрахунку голосів є значно меншою, ніж екзит-полу. Наприклад, у 2014 році похибка для ВО «Свободи» становила 0,2 відсотка. Тому, якщо будуть махінації до дня голосування і під час них, не буде можливості надати реальний результат виборів вранці понеділка 1 квітня. Відповідно, аналогічною ситуація буде і 22 квітня під час повторного голосування другого туру.
«Вибірка попередньо буде стосуватися півтори тисячі дільниць для презентації України. Також, якщо ми оприлюднюємо інформацію щодо якості процедур або порушень, вони теж є репрезентативними для країни. Наприклад, якщо ми говоримо, що на десяти відсотках дільниць зафіксовано фотографування виборчих бюлетенів, це означає, що на ста відсотках дільниць України була аналогічна ситуація. Саме цей метод використовується в світі з 1986 року», – констатувала Ольга Айвазовська.
Оригінал: ZIK