Комунікатор реформ
Перегляди: 412
16 лютого 2018

Очільник Фонду держмайна пояснив, як працюватиме новий закон про приватизацію

Проект закону про приватизацію державного майна ухвалено 18 січня. Наразі він поданий  на підпис президенту. Про те, як працюватиме новий закон  у програмі у програмі  «Реформи: інструкція до використання» на  Громадському радіо   розповів виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій ТРУБАРОВ.

Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина?

Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом.

Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством?

Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії - велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей.

За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 - 8 десятків підприємств.

Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз?

Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко.

Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичиній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий.

Головна мета в межах великої приватизації - приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник - дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж.

Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ "Центренерго". Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство.

Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово “приватизація” може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта?

Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів.

Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінщики.

Василь Шандро: Це оцінщики Фонду держмайна?

Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оціночного руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінщиків на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оціночними стандартами буде вираховуватися початкова ціна.

Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом?

Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджементу держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція фонду державного майна - зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги.

Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь.

Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бахгалтерської вартості. Як це може бути?

Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості.

Андрій Куликов: Чому?

Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття.

Андрій Куликов: Себто оцінять усе?

Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією.

Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки - третій, а квитки продавала четверта. Як у нас?

Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що “Укрзалізниця” повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для “Укрзалізниці”.

Василь Шандро:  Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться  у державній власності?

Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані.

Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість?

Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався.

Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія - це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України.

Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження?

Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу.

Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова?

Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення.

Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична.

Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик.

Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви.

Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо.

Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними?

Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна - гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми).

Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини.

Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів.

Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа “Криворожстали” по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты?

Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи “Криворожстали”. Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу “Криворожстали” и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так.

Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів.

Слухачка з Чернігова: Для чого приватизувати стратегічні об’єкти?

Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією - бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

 

 

Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu
Проект закону про приватизацію державного майна був прийнятий 18 січня. Наразі він направлений на підпис президенту Важливе Едуард Гурвіц // Думская Труханов - це людина, яка винесе ключі агресору, - екс-мер Одеси Володимир Співаковський // Громадське радіо Я вклав гроші в розробку унікальних саней, а бобслеїст не встиг у них заскочити, - Співаковський Суд, Айдар // За що бійці ЗСУ отримали вісім років позбавлення волі? trubarov.jpg Віталій Трубаров // Фото: Громадське радіо Віталій Трубаров Фото: Громадське радіо У студії Громадського радіо — виконувач обов’язків голови Фонду держмайна Віталій Трубаров. Андрій Куликов: Скільки великих об’єктів буде приватизовано? Де починається ця величина? Віталій Трубаров: Буде велика приватизація, буде мала приватизація. На сьогодні у мене вже є впевненість в тому, що ми, мабуть, вже з травня почнемо вибудовувати наші стосунки з точки зору реалізації нового прийнятого закону, який дозволяє нам відкрито казати про те, що ми маємо продукт, який дозволить вітчизняному інвестору, закордонному інвестору співпрацювати з державою і приватизовувати великі і малі підприємства. Велика і мала приватизації відбудуться вже найближчим часом. Андрій Куликов: Де межа між великим і малим підприємством? Віталій Трубаров: Новий закон чітко поділяє усе майно на дві великі категорії — велику і малу приватизації. До великої приватизації будуть відноситися всі об’єкти, підприємства, які за останній фінансовий рік мають своїх активів понад 250 мільйонів гривень. Все, що нижче за цю планку, буде малою приватизацією. Активи складаються з майна, з грошей. За аналізом, який зробив МЕРТ, до великої приватизації будуть відноситися 7 — 8 десятків підприємств. Василь Шандро: Цей закон був ухвалений 18 січня. За нього проголосували трохи більше половини депутатів, але це не левова частка. Ймовірно, в парламенті є частина депутатів, які не зовсім хотіли цих змін. У чому полягають найбільші зміни в законодавчому полі? Скільки законів регулювали приватизацію до цього часу? Скільки законів регулюватимуть приватизацію зараз? Віталій Трубаров: Щодо політичної складової мені важко відповісти на це питання. Я спілкувався майже з усіма фракціями і групами, коли ми приймали закон в першому читанні, між першим і другим читанням, але робити якийсь аналіз того, хто за, хто проти, дуже важко. Щодо основних моментів, які існують в цьому законі, то ми один уже назвали. Це поділ на велику і малу приватизації. Але все інше стосується як великої, так і малої приватизації з точки зору змін. Так, на сьогодні, до цього закону, процеси приватизації регулювали 7 законів. Також були декілька десятків підзаконних актів до кожного закону. Тому фізичній чи юридичній особі, яка не знаходиться всередині цього процесу, було дуже важко розібратися у всіх тонкощах, тому люди вважали, що процес приватизації дещо незрозумілий. Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника Головна мета в межах великої приватизації — приватизація на відкритих торгах, але із залученням радника. Радник — дуже поважна організація зі світовим європейським ім’ям, яка буде виконувати дві основні функції. Держава наймає радника, щоб продати. Підприємство, яке хоче купити, наймає радника, щоб купити. Радники повинні спілкуватися між собою, щоб знайти точки, в яких вони будуть збігатися, щоб відбувся продаж. Наприклад, ми готуємо приватизацію ПАТ «Центренерго». Ми відібрали на конкурсних засадах польську філію Ernst & Young. Ця установа буде радником щодо цього підприємства. Будемо приватизовувати енергетичну галузь, енергетичні підприємства. Або буде відбиратися один радник на усі, або кожен радник на одне окреме підприємство. Василь Шандро: В уяві частини наших слухачів слово «приватизація» може асоціюватися з не дуже чистим отриманням у власність майна, яке належало державі. Хто визначає ціну того чи іншого об’єкта? Віталій Трубаров: Якщо ми кажемо про велику приватизацію, то однією з головиних функцій радника є функція початкової ціни. Ціна продажу буде вираховуватися з точки зору відкритих торгів. Коли ми кажемо про малу приватизацію, то там є декілька моментів. Якщо є бухгалтерська вартість, то ми починаємо з неї. Якщо її неможливо вирахувати або вона не існує, тоді вступають наші оцінники. Василь Шандро: Це оцінники Фонду держмайна? Віталій Трубаров: Фонд держмайна є регулятором оцінювального руху в Україні, тому в нас є методика, конкурсні комісії. Ми відбираємо оцінників на конкурсних засадах, тому кожна особа, яка буде брати участь у цьому конкурсі, має на це право. Згідно з міжнародними оцінювальними стандартами буде вираховуватися початкова ціна. Василь Шандро: Чи прописана якась методика чи інструкції про те, як максимально унеможливити корупцію, як зробити максимально прозорими ці торги і приватизацію загалом? Віталій Трубаров: Новий закон унеможливлює будь-яке втручання держави або менеджменту держави в усі процеси. Функція держави в межах малої приватизації стосується тільки того, щоб зібрати папери. Мала приватизація відбуватиметься на електронних майданчиках. Функція Фонду державного майна — зробити певні дії і виштовхнути на цей майданчик. Зараз буде пілотний проект з ProZorro.Продажі. Вже в електронному вигляді будуть відбуватися відкриті торги. Якщо це велика приватизація, то радник робить певні дії, потім під камери на території Фонду державного майна відбуваються торги. Всі можуть брати участь. Андрій Куликов: Мені здається, що є корупційні ризики на етапі визначення вартості і віднесення підприємств до об’єктів великої і малої приватизації. Як запобігти цьому? І дуже цікаво було почути, що існують об’єкти без бухгалтерської вартості. Як це може бути? Віталій Трубаров: Є об’єкти незавершеного будівництва. У них немає бухгалтерської вартості. Андрій Куликов: Чому? Віталій Трубаров: Є пакети акцій. У них немає бухгалтерської вартості, у них є номінальна вартість. Це економічні поняття. Андрій Куликов: Себто оцінять усе? Віталій Трубаров: Оцінять усе. Або радник, або згідно з методологією. Андрій Куликов: Наскільки українська приватизація далеко піде? Мені довелося працювати у Великій Британії на початку 90-х років. Там приватизували буквально все. Доприватизувалися до того, що потяги належали одній компанії, платформи належали другій, рейки — третій, а квитки продавала четверта. Як у нас? Віталій Трубаров: Якщо ви берете дуже вузький приклад, то я вважаю, що «Укрзалізниця» повинна лишитися у державній власності. З точки зору досвіду, який є в інших країнах, я не бачу гарних прикладів для «Укрзалізниці». Василь Шандро: Чи існуватиме якийсь антиприватизаційний список об’єктів, які не можна купити, які залишаться у державній власності? Віталій Трубаров: Є програма, розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Фондом державного майна і радниками, які існують у Кабміні та Адміністрації президента. Програма поділяє усі підприємства на групи. Є маленька група з 378 підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані. Є маленька група підприємств, які повинні залишитися за державою. Усі інші об’єкти повинні бути або приватизовані, або передані в концесію, або ліквідовані Андрій Куликов: Що таке концесія? Наскільки можливе поглинання і злиття перед приватизацією, щоб збільшити або зменшити вартість? Віталій Трубаров: Я ні про які злиття не чув, немає таких прикладів. Фонд державного майна не є власником державного майна. Ми займаємося своїми справами, коли нам міністерства та інші відомства це майно передадуть під цілі приватизації. До цього часу вони самостійно керують підприємствами. Я про можливе злиття не замислювався. Концесією буде займатися Кабінет міністрів України. Концесія — це одна з форм залучення інвестицій, але без зміни права власності. Підприємства залишаються у державній власності, але на певних умовах будуть залучені кошти інвестора. Він буде використовувати це майно, заробляти гроші собі, заробляти гроші для України. Василь Шандро: Хто не зможе купувати об’єкти державної власності? Чи є якісь обмеження? Віталій Трубаров: Обмеження стосуються осіб або юридичних установ, які не довели, що гроші, за які вони збираються купувати державне майно, легальні. Буде перевірятися походження. І є процедура стосовно країни-агресора, тобто фізичних і юридичних осіб, які належать до країни-агресора. Це питання мало багато дискусій, але знайшли формулу, яка каже, що юридична або фізична особа не має права бути учасником приватизації, якщо має у статутному капіталі 10% і більше російського капіталу. Андрій Куликов: Чому ви досі виконувач обов’язків, а не голова? Віталій Трубаров: Я не можу відповісти на 100%, чому не приймаються певні рішення. Андрій Куликов: Ми тоді залишаємося при припущенні, що причина політична. Віталій Трубаров: Вона не в мені, я не політик. Андрій Куликов: По-перше, вам можуть не довіряти. По-друге, на це місце можуть шукати людину, яка більше пов’язана з політикою, ніж ви. Віталій Трубаров: На жаль, у нас дуже складна праця. Політична фігура без досвіду не зможе нічого зробити. Такі приклади ми вже маємо. Василь Шандро: Чи надаватимуться комусь пільги і преференції, виходячи з нового закону? Чи матимуть переваги українські громадяни чи українські компанії перед іноземними? Віталій Трубаров: Всі рівні. Умова одна — гроші і додаткові обтяження (заробітна плата, робочі місця, інвестиції, екологічні норми). Коли ми розглядаємо питання малої приватизації, то той, хто запропонував більше грошей, той отримав підприємство або об’єкт. Якщо говоримо про велику приватизацію, то в рамках вибудови передприватизаційної підготовки, коли ми наймаємо радника, ми розраховуємо, що підприємство після продажу повинно працювати. Тому держава каже, що або працівників має бути стільки, скільки було, або на 20% треба зробити приріст, або покращити екологічну ситуацію на підприємстві. Ці норми будуть прописані. Потім Фонд державного майна буде відстежувати ці питання. Ще 5 років ми будемо відстежувати виконання взятих зобов’язань. Якщо вони не будуть виконуватися, то Фонд державного майна буде штрафувати або розривати договірні відносини. Андрій Куликов: У нас є дзвінки слухачів. Олександр Васильович: Сначала была первичная продажа «Криворожстали» по заниженной цене, потом была произведена переоценка, продано по значительно высшей цене. В обоих случаях инициатором процессов было государство. Это был результат картельного сговора монополистов или это результат жадности правящей элиты? Віталій Трубаров: Я не был участником тех практических процессов. Наверняка, в тот период времени было желание продать объект, у кого-то было желание его купить. Между собой не договорились, что привело к разрыву первичных договорных отношений и выстраиванию новой модели по продажи «Криворожстали». Все, что было после этой продажи, не было таким ярким. Я не склонен обсуждать исторические моменты. Я поддерживаю вторичную продажу «Криворожстали» и ту методологию, по которой это делалось. Новый закон говорит о том, что вся большая приватизация будет делаться так. Андрій Куликов: У нас є ще запитання від слухачів. Слухачка з Чернігова: Для чого відбувається приватизація? Віталій Трубаров: Держава повинна займатися основною функцією — бути регулятором економічних процесів в країні, а не виконувати функції менеджерів. На жаль, за весь час незалежності ми не знайшли менеджерів, які б довели наші підприємства до великих досягнень. Тому має бути застосований механізм приватизації.

Детальніше читайте на Громадському радіо: https://hromadskeradio.org/programs/reformy/ochilnyk-fondu-derzhmayna-poyasnyv-yak-pracyuvatyme-novyy-zakon-pro-pryvatyzaciyu

_____________________________________________

Ця публікація була підготовлена в межах проекту «Просування реформ в регіони», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.

Top