Комунікатор реформ
Перегляди: 404
17 березня 2018

Нові методи викладання, конструктори Lego та сучасні меблі: як освітня реформа змінить сільські школи України?

Майже три роки Україна йшла до освітньої реформи. Врешті у вересні 2017 року парламент ухвалив закон про освіту. Що змінить освітня реформа і чи вплинуть зміни на якість здобутої у школах освіти?

Про це у студії Громадського радіо розповів  заступник  Міністра освіти та науки України Павло ХОБЗЕЙ. 

 

Любомир Ференс: Якщо говорити про те, як запрацює реформа на практиці. У бюджетів міст більше грошей і, відповідно, можливостей  до змін, і увага до міських навчальних закладів зі сторони самого міністерства та управлінь на місцях прискіпливіша. Як освітня реформа буде працювати у селах?

Павло Хобзей: Нова освітня реформа стосується і міських, і сільських школи з 1 включно по 11 класи. Міністерство прийняло типові освітні програми за якими буде відбуватися навчання. Коли говоримо про реформу, то маємо на увазі зміст освіти, методики викладання та навчальне середовище. Ці компоненти однакові для усіх шкіл.

На навчання вчителів, які 1 вересня стануть класними керівниками першокласників, уряд виділив 370 млн грн. Програма цього навчання затверджена Міністром освіти. Вона складається з очної компоненти та дистанційного навчання, яке можна отримувати через інтернет. Дистанційний курс складається з 6 модулів, їх можна скачати на флешку і освоювати у зручний для цього час.

Уряд виділив 1 млрд грн субвенції на організацію освітнього середовища. Відповідно до постанови передбачене співфінансування цього процесу у розмірах 30% на 70% - для міста, 90% на 10% - для районів та ОТГ.

У концепції нової української школи ми хочемо позбавитися авторитарної педагогіки.

Сергій Стуканов: Якщо говорити про якість освіти в селі, то проблематичніше  з вчителями, які викладають у старших класах. За статистикою,на відмінно ЗНО в цілому по Україні склали 30% учнів, якщо говорити про сільську місцевість – 8%. Що буде  з якістю викладання предметів у середній та старшій школі, як тут досягнути успіху?

Павло Хобзей:  Як інструмент вирівнення якості освіти вже кілька років ми проводимо так звані зміни мережі для опорних шкіл.

Наприклад, 1/3 від кількості 10-х класів по селах не має і десяти учнів. Це означає, що школа не може організувати поглиблення вивчення якихось предметів.

У процесі урбанізації дітей по селах зменшилось, але шкіл, де є випускні класи, збільшилося. Чому? Бо страждаємо на популізм. І кожен депутат у своєму селі хотів мати школу. Тепер вони стоять порожні.

Любомир Ференс: У нас є додзвонювач.

Андрій з Лубен Полтавської області: Школа вийде з села – село щось втратить. Переїзди в опорну – це погіршення екології та додаткові ризики?

Павло Хобзей: Важливо, щоб жителі сіл могли самореалізовуватися. Ми забираємо дітей  з малочисельних шкіл тому, що там не можуть, на жаль, забезпечити якість освіти. Вчителям важко працювати, коли їх є всього декілька і вони не мають можливості спілкуватися  з колегами. Доведено, що вчителі найкраще розвиваються, коли мережево спілкуються між собою.

Нова українська школа – це комплексний підхід. В законі перераховані 10 основних компетентностей та наскрізні вміння як працювати в групах. Але у малочисельних школах часто немає таких можливостей. Важливою є і комунікативна компетентність рідною мовою. Коли мало дітей, складно організувати такі процеси. Соціум, спілкування, робота в групах – дуже важливі складові освіти.

Звичайно, концепція - це візія, до неї треба дійти. Не всюди цей шлях долатиметься однаково швидко. Наприклад, на Дніпропетровщині влада інвестувала у навчальне середовище області великі кошти. Не усі міські школи мають те, що дніпропетровські опорні. Але вчителю, який 30 працював по одній системі, за кілька модулів та декілька годин дистанційного навчання складно змінитися миттєво. У когось це виходитиме швидше, у когось – повільніше.

Завдяки роботі уряду минулого року зарплату вчителів підняли на 50%, цьогоріч - на 25%. Ця зарплата у селі, де в принципі немає роботи, дуже конкурентно спроможна. На жаль, прямої пропорції великої зарплати до високого рівня викладання – немає. Вчителі, які працювали добре, вони і надалі працюють добре. Ті, які працювали по-іншому, і далі будуть так працювати. Ми створюємо умови для змін та для навчання. Але це не означає, що кожен цим скористається.

Любомир Ференс: Як утворюються опорні школи?

Павло Хобзей: В Україні зараз існує 499 опорних шкіл і близько 1000 філій. Маємо унікальне Закарпаття, де немає жодної опорної школи. Утворення опорних шкіл річ не примусова. Опорна школа – це інструмент, яким має користуватися ОТГ. Коли люди, яких обрала громада, пояснюють своїм жителям, що важливо дати можливість дітям вчитися у школах з обладнанням, інтернетом, спілкуванням, а не просто зберегти школу у тому стані, якому вона є, бо вона є, то люди швидше оголошують на утворення опорних шкіл.

Сергій Стуканов: Як фінансуються опорні школи?

Павло Хобзей: Вже впродовж кількох років уряд виділяє кошти на опорні школи. Близько 400 млн грн виділили у 2016 році, 500 млн у 2017-му і окремо виділялися гроші на школи ОТГ.

Децентралізація залишає велику кількість доходів у місцевих бюджетах. У тих 100 школах, які брали участь у цьогорічному пілотному проекті реформи, навчальні середовища створювали самі громади. З державного бюджету не використали ні копійки.

Існує освітня субвенція, її формула залежить від кількості учнів і від нормативної наповнюваності класів. Вона покриває лише заробітну плату педагогічних працівників. А умови начального середовища – зона відповідальності місцевої влади. Це ремонти, обладнання, опалення, харчування, довезення дітей до школи. Також є додаткові програми фінансування: 1 млрд грн виділили на навчальне середовище нової української школи, 450 млн грн на кабінети для шкіл математично-природничого спрямування, 200 млн грн на автобуси і т.п.

У будь-якій справі багато залежить від керівників і від самих учасників процесу. Немає поганої школи, є поганий директор школи. Наші завдання, як управлінців, - правильна кадрова політика та правильні призначення.

Сергій Стуканов: Правда, що директори більше не займатимуться господарською частиною функціонування школи, а працюватимуть лише над якістю освіти?

Павло Хобзей: Це наша мрія. Часто місцева влада з директорів робить завгоспів. Показники якості освіти мало кого цікавлять. Більше цікавить кількість використаної електроенергії, тепла, води і т.п.

Маємо приклади фінансово заможних ОТГ, де директори справді займаються виключно навчально-виховним процесом. Директор має бути лідером, надихати до змін вчителів і розвивати дітей.

Говориться також про те чи повинна кожна школа мати власний рахунок та бухгалтерію. Якщо - так, то відповідно директор повинен буде проводити рендери і займатиметься не лише навчально-виховним процесом. Як на мене, краще створювати при відповідних управліннях централізовані служби, де навчені люди будуть цим займатися.

Любомир Ференс: У нас є додзвонювач.

Надія з Лохвицького району Полтавської області: Раніше діти 10-11 класів вже довчалися в інших місцях, батьки наймали дітям квартири і вони там жили. Як зараз бути тій дитині,які годину треба буде тільки до школи добиратися. Відповідно на три години раніше прокидатися. Зрозуміло, що у неї будуть гірші знання, ніж у тих дітей, що зразу в місті і живуть.

Павло Хобзей: Відповідно до нормативів до опорної школи, дитина має доїжджати не довше, ніж тривалість одного уроку, тобто не більше 45 хвилин.

У прийнятому законі про освіту йдеться про те, що старша школа буде відділена від основної школи. Це відбудеться тоді, коли нова школа дійде до цього класу. У законі прописано, що це станеться у 2027 року, але можливо ця точка зміститься на 2023 рік. Тоді буде створена мережа академічних ліцеїв для 10-11класів і при них діти зможуть жити. Початкова школа буде наближена до місця проживання, основна школа повинна перейти у більші містечка в опорну школу. Самих академічних ліцеїв не буде у такій кількості, скільки зараз існує шкіл з 10-11 класами. В одній паралелі академічного ліцею повинно бути не менше 100 учнів. Тоді дитина зможе обирати предмети для поглибленого вивчення. Станом на сьогодні школи мають 17 обов’язкових предметів, а деякі і 22. Це нонсенс.

Сергій Стуканов: Які результати дії реформи можна буде побачити  вже у 2018-19 навчальному році у сільських школах?

Павло Хобзей: будуть навчені усі вчителі. Не лише ті, які ведуть перші класи, а й учителі, що викладають іноземні мови. Більшість школа отримає нові меблі. Кожна школа отримає дидактичні матеріали для змін підходів навчання. «Lego foundation» підтримуючи реформи в Україні і поділяючи цілі та цінності, які матимете нова українська школа готова поставити кожному учневі так звані 6 цеглинок та плей-бокси.

Любомир  Ференс: Що будуть робити аби залучати молодих вчителів до викладання?

Павло Хобзей: Не можу сказати, що на рівні міністерства у нас  вже  є для цього якісь дієві заходи, але, наприклад, на Одещині, готуючись до реформи, хочуть випускникам педагогічних училищ, де працюють пілотні школи, знайти місця праці і щоб молоді педагоги взяли перші класи.

 

______________________________________

Ця публікація була підготовлена в межах проекту «Просування реформ в регіони», який реалізуєтьсяІнститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.

Top