Комунікатор реформ
Перегляди: 265
11 грудня 2017

Нові амбулаторії та режим 24\7: медики з Вінниччини обговорили труднощі та здобутки медичної реформи

Вінницька область пам'ятає, як реформувати медичну сферу, оскільки була пілотним регіоном із реорганізації у 2011–2014 роках. Експеримент завершився, залишивши по собі як певні надбання, так і відчуття незавершеності та несистемності. Тож і нова медична реформа викликає у лікарів багато запитань і сумнівів.

«Об’єднані територіальні громади вже за цей рік зареєстрували шість нових закладів охорони здоров’я і близько десяти – в процесі реорганізації. Де дієві ОТГ – там утворюються такі заклади, переходять на баланс громади. Вони вже можуть дбати про умови роботи лікарів, і можемо хвалитись досвідом першопрохідників – Калинівки, Немирова. Тут дотримуються нових вимог МОЗ щодо взаємодії пацієнта і лікаря, нових умов побудови лабораторій, зміни ставлення населення до свого здоров’я. Хоча це лише перші кроки тривалого процесу», – зазначила Ольга Задорожна, начальник управління лікувально-профілактичної допомоги ДОЗ ОДА.

Вона наголосила, що відповідно до опитування, проведеного  департаментом охорони здоров’я, більшість населення в ОТГ, де відбулись зміни, задоволені рівнем надання в них медичної допомоги.

Ольга Задорожна поінформувала, що на підтримку охорони здоров’я в ОТГ виділено 4 мільярди гривень, які вже розподілені Мінрегіонбудом. Ці кошти будуть спрямовані на побудову нових амбулаторій,  реконструкцію старих приміщень, нове обладнання, забезпечення санітарним транспортом та соціальним компонентом (тобто надання житла для лікаря та медперсоналу на території амбулаторії чи поруч).

Учасники круглого столу запропонували при формуванні мережі амбулаторій у рамках цієї програми підходити до трактування закону гнучко, аби в підсумку мати кращий результат.

«Відповідно до закону про сільську медицину, лікарі мають обслуговувати територію 5 км навколо амбулаторії. А в нашому районі села розміщені за 7 кілометрів, і в кожному проживає 2–3 сотні осіб. То чи є сенс будувати в кожному такому селі окрему амбулаторію за 25 млн гривень, чи краще одну в центрі – і нормально забезпечити мобільним транспортом. Адже все ж після сімейного лікаря багато пацієнтів матимуть потребу у вузьких фахівцях, які в районі», – каже головний лікар Немирівського міського ЦПМСД Вадим Чернега.

Він же озвучує одну з болючих проблем лікарень – велику кількість охочих обслуговуватись у нових прогресивних закладах охорони здоров’я.

«Крім 15 тисяч населення громади, до нас зареєструвалось ще 5 тисяч осіб, які не проживають у громаді, але мешкають неподалік. Сьогодні ми отримуємо фінансування з розрахунку 274 гривні на жителя громади, а хто ж фінансуватиме лікування цих 5 тисяч?», – запитує Вадим Чернега.

З подібним моментом стикнулись і в Могилеві-Подільському.

«Ми першими в області відкрили в 1999 році амбулаторію сімейної медицини, де зараз працює три педіатри та три терапевти. Досвід дуже позитивний, населення задоволене, але ми обслуговуємо жителів із трьох суміжних районів, пологи приймаємо з двох районів і міста Могилева-Подільського, аналогічно з інфекційними хворими. Маршрутизація травмованих хворих передбачає їх доставку до нас. Однак фінансування передбачає лише жителів нашого району, то як діяти?», – запитує Василь Миколюк, головний лікар Могилів-Подільського ОЛІЛ.

Загалом підчас круглого столу усі присутні відзначили те, що в реформованих закладах охорони здоров’я стала краща якість надання послуг, що відзначає населення. Ще одним позитивом реформи назвали програму «Доступні ліки», яка діє з квітня 2017 року.

Більше було аспектів, де ще немає розуміння, як реформа має працювати. Медиків лякає перспектива, що лікар має працювати в режимі 24\7 – мовляв, це дуже виснажливо.

Є певні нарікання на брак кваліфікованих сімейних лікарів. Мовляв, педіатри та терапевти не готові перекваліфіковуватись і брати на себе відповідальність за життя тієї категорії пацієнтів, з якою раніше не працював.

Оскільки присутні були переважно менеджери, то поставало багато запитань про фінансово-матеріальну базу, про те, як  фінансуватимуться комунальні послуги, ремонт, оновлення обладнання, медикаменти.

Високим був запит на отримання чітких інструкцій, «правил гри», для успішного керування лікувальними закладами та взаємодії з населенням.

«Дуже потрібна активна комунікація МОЗ з населенням щодо реформи, бо де бракує комунікації, там є неприйняття і нерозуміння. Ми були пілотним регіоном з медичної реформи з 2011 року, але коли експеримент припинили, то ми не почули підсумків, роботи над помилками. А реформа будь-яка має бути неодмінно доведена до логічного завершення, а не кинута на півдорозі, бо змінився уряд. Тоді буде хаос, а не результат», – додав Ярослав Хребтій, голова комісії з питань охорони здоров’я Вінницької облради.

 _____________________________________

Круглий стіл відбувся в межах  проекту  «Комунікатор реформ – підтримка процесу висвітлення та імплементації реформ на регіональному рівні у синергії засобів масової інформації, організацій громадського суспільства та експертного середовища». Виконавці - Благодійний Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва», ПГО ТРК "Громадське радіо". Партнер - Реанімаційний пакет реформ (РПР), онлайн-видання Vlasno.info. Проект здійснюється в рамках програми "Просування реформ в регіони", що реалізується громадськими організаціями «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та "Європейська правда" за фінансової підтримки Євросоюзу.

Top