Нова робоча група по Мінському процесу: що відбувається в Раді навколо конфлікту на Донбасі
Учасники засідання парламентського комітету з питань державної влади 26 серпня ухвалили рішення створити робочу групу, яка розроблятиме законопроекти, які сприятимуть "безпосередньо мирному процесу і Мінському процесу, що передбачено Мінськими домовленостями". "Коментарі" поцікавилися в експертів, які перспективи такої роботи та чи не стане це черговою точкою розколу в Україні. З повним текстом статті можна ознайомитися тут.
"Виглядає як бюрократичне затягування процесу"
Професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань вважає, що можливі два сценарії розвитку подій. І все залежить від того, яке стратегічне рішення приймається на Банковій. Адже представник української сторони в ТКГ Леонід Кравчук має, за словами експерта, певний простір для маневру, який окреслено саме на Банковій.
"Перший варіант - таке перекидання в Раду "запиту" Росії та бойовиків може бути просто затягуванням часу. Кравчук каже: я не можу вирішити, ми перенаправили в ВР, там створять групу. Виглядає як бюрократичне затягування процесу. Мені складно уявити, що ВР змінить свою постанову. Адже зрозуміло, що ніяких виборів в ОРДЛО 25 жовтня бути не може, тим більше що всі терміни вже минули. Кравчук може сказати - ми хотіли розв'язати питання, але у нас же реальна демократія, у нас парламент. І наші західні партнери це зрозуміють", - підкреслює Олексій Гарань.
Він також зазначає, що у свій час Порошенко теж користувався такою можливістю.
"У Мінських угодах той же особливий статус ОРДЛО і вибори не є вигідними для України, - пояснює експерт. - І Порошенко говорив: ми будемо виконувати Мінські угоди, але ось парламент же не хоче приймати ті чи інші закони. Приїжджали західні представники, переконалися, що немає голосів в ВР. І такий сценарій, як на мене, досить прийнятний".
Але, за словами Алексія Гараня, є і другий - більш небезпечний - сценарій. Його суть в тому, що влада може піти на поступки. І в спробі дипломатичних маневрів - погіршити українські позиції.
"Таке вже відбувалося, - нагадує професор політології. - Ту ж формулу Штайнмайера взяли в гіршому варіанті, ніж вона була спочатку. У першому варіанті - вибори лише після дотримання умов безпеки. А ми підписали - вибори, потім особливий статус".
Олексій Гарань вважає дивним, коли РФ і бойовики кажуть "ви повинні змінити постанову", а Кравчук каже "ми не проти, але треба з Радою порадитися".
"З якого дива ми повинні в черговий раз йти на поступки? - запитує експерт. - Тоді як Росія не йде, хіба що стосовно перемир'я. Добре, звичайно, що воно діє. Правда, не повною мірою. Відбувається зміцнення позицій окупантів, з дрона скидається граната... До речі, тексту домовленості про перемир'я ми так і не бачили. Досі. Хто підписав? Як там були названі бойовики? Хто входить в СЦКК?"
Є, за словами Олексія Гараня, й інші - не менш важливі питання.
"Нардеп Качура сказав, що ця робоча група буде розробляти закони, які можуть принести мир, - зазначає він. - Але що це за закони? Про особливий статус, про вибори в ОРДЛО, про амністію? Питання - як вони будуть виглядати?"
До того ж підкреслює експерт, є і громадська думка. Коли проходять акції "Рух опору капітуляції", Зеленський вважає, що це роблять порохоботи. Він не надає особливого значення ветеранському маршу в День незалежності. Тим часом владі слід було б звернути увагу, в тому числі на те, що думають виборці щодо закону про особливий статус ОРДЛО.
"І більшість українців говорять, що такий закон може бути лише за умови, що там будуть діяти закони України. Згідно з нашим недавнім дослідженням, з електорату "Слуги народу" тільки 29% згодні з тим, що особливий статус може бути без виконання українських умов. А 56% або не згодні з особливим статусом, або - на певних умовах. І якщо влада буде продавлювати поступку РФ без урахування громадської думки, це буде приводити до дестабілізації ", - резюмує Олексій Гарань.
