Найбільший успіх України за останні півроку – уникнення дострокових виборів, основна проблема –неефективний парламент – експерти

Київ, 22 липня 2016 року – Найбільшим успіхом України за останні півроку можна вважати уникнення дострокових виборів, а найбільш негативна тенденція – ослаблення парламенту і фактично відсутність коаліції. З такою думкою виступили більшість із 50 експертів, опитаних у рамках дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва щодо політичних процесів в Україні.  «Ми можемо бачити, що основною політичною подією стала політична криза і її наслідки. […] Вихід з неї, обрання нового уряду та уникнення перевиборів вважають однією із найбільш позитивних подій. Сама політична криза та низька ефективність роботи парламенту – серед топ-негативних», – розповів Андрій  Сухарина,  молодший аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, презентуючи результати експертного опитування під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Серед основних успіхів більшість експертів назвали активізацію антикорупційної роботи – перші кейси від НАБУ та спеціалізованої антикорупційної прокуратури. «Якщо на початку року у нас домінували корупційні скандали, то зараз ми бачимо антикорупційні арешти. Тепер, якщо буде правильний розвиток подій, мають бути судові вироки, які і будуть підтвердженням прогресу», – констатував Володимир Фесенко, голова Правління  Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Успіхом називають також старт судової реформи і те, що парламент, у якому фактично немає більшості, зібрав необхідні 2/3 голосів; певну стабілізацію економіки і декомунізацію. У зовнішній політиці серед успіхів виокремлюють продовження санкцій проти РФ. «Плюс у тому, що Україна при цьому не поступилася з принципових питань: нам вдалося обійти як особливий статус, так і закон про вибори», – зазначив Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія». На користь України грає і те, що на Варшавському саміті НАТО чітко прозвучала заява про те, що спершу необхідно забезпечити безпеку, і лиш потім – політичне врегулювання. Ще один успіх – угода про зону вільної торгівлі з Канадою.

Серед негативних тенденцій проблемою №1 називають слабкість і неефективність Верховної Ради. «Найгірше те, що у нас послаблюється те, що має бути епіцентром реформ – парламент. Це абсурдна ситуація, коли у парламенті дві опозиції і немає більшості», – підкреслив Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр». «Ми не маємо жодних підстав говорити про існування коаліції. У коаліції має бути 226 народних депутатів щонайменше, маємо 223», – констатував Костянтин Матвієнко, публіцист і громадський діяч, політичний експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика».

Експерти нагадали про масові прогули депутатів і несвоєчасний розгляд, або взагалі саботаж життєво важливих законів. Наприклад, зараз парламентарі пішли на канікули, не виконавши обов’язки щодо бюджетного процесу. Причому, додав Віктор Небоженко, на відміну від схожих ситуацій раніше, зараз послаблені всі три гілки влади. «Зовні Президент виглядає найбільш енергійним гравцем. Так, йому вдалося послабити парламент, так, вдалося створити технічний Кабмін. Але виявилося, що насправді не вдається провести жодної реформи. В умовах всіх викликів для України, це доволі небезпечна ситуація», – підкреслив він.

Другий негативний тренд – інтенсифікація бойових дій на Донбасі. «Гадаю, що ескалація, яку зараз створює Росія – це очевидний тиск на Україну і наших західних партнерів, щоб змусити приймати закон про вибори на окупованих територіях на умовах Путіна. Я не виключаю, що восени цей закон може бути прийнятий в рамках дипломатичного маневрування. Проблема у тому, щоб прийняти закон, написаний на наших умовах, а не умовах Путіна. […] Але якщо не забезпечить безпековий компонент, ніякого закону у парламенті прийнято не буде», – зазначив Олексій Гарань. Серед негативних подій згадують процес переписування закону для того, щоб Юрій Луценко міг бути назначений Генеральним прокурором, а також різке підвищення тарифів, до якого абсолютна більшість населення виявилася неготовою. «Головна інтрига осені – це тарифна проблема. Тут «хто кого»: або переможуть політичні сили, які домагаються дострокових парламентських виборів, або уряд. Якщо вони ефективно застосують програму соціальних субсидій, тоді вони незначною мірою можуть нейтралізувати нинішні соціальні і політичні ризики», – зазначив Володимир Фесенко. Негативним трендом назвали також відсутність адекватної державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб, зокрема ситуацію зі скасуванням виплат до підтвердження реального місця проживання.

Ірина Бекешкіна,  директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, звернула увагу на відсутність ефективної комунікації, внаслідок чого громадяни не завжди знають навіть про ті успіхи, які реально є.

Аналізуючи перелік подій, визначених як успіхи і поразки, експерти звернули увагу на те, що у результатах дослідження перемоги нерідко дублюються із поразками. Наприклад, частина з опитаних експертів вважають, що реальних результатів у боротьбі з корупцією немає, а спротив недоброчесних суддів, які тепер отримали більше незалежності, ризикує нівелювати позитивний потенціал судової реформи. 

«Крім того, в успіхах у нас превалюють лише тактичні напрямки, а стратегічні напрямки превалюють у поразках. І це доволі страшна тенденція, тому що вона свідчить про певну реакційність політики, відсутність її системності, і «завислість» ситуації:  реформи ніби відбуваються, але й не відбуваються», – підкреслив Олег Саакян, політолог, лідер Єдиного координаційного центру «Донбас».

У цілому, зазначив Володимир Паніотто,  генеральний  директор Київського міжнародного інституту соціології, професор НаУКМА, ситуація стала більш напруженою, а довіра до влади ще більш знизилася, як і оцінка ефективності роботи уряду.

Відповідно, змінилися рейтинги різних політичних сил: найбільше знизився рейтинг «Народного фронту» і «Блоку Петра Порошенка», за їхній рахунок отримали більшу підтримку політичні сили, що позиціонують себе як опозиція – особливо «Батьківщина» Юлії Тимошенко, завдяки вдалій грі на ситуації з тарифами. «Зараз, за нашими даними, перше місце у партійному рейтингу займає Тимошенко. У неї значуща різниця з 2-м місцем – БПП. У нього трохи більше, ніж у інших, але ця різниця незначуща», – зазначив Володимир Паніотто. Сценарій із достроковими виборами оцінюють як небажаний. «Ми розуміємо, що дочасні вибори за тим законом, який є зараз, принципово якісно склад парламенту не змінять. Якщо вони будуть, треба домовлятися про зміни закону про вибори і приймати його на тій самій пропорційній основі, на якій функціонують міські ради», – зазначив Костянтин Матвієнко.

Серед оптимістичних соціально-політичних трендів, відзначають експерти – доволі висока активність громадянського суспільства, порівняно із часом після Помаранчевої революції. Найяскравішим її проявом є волонтерські рухи. Також, відзначив Олег Саакян, активізується політичне поле на регіональному і місцевому рівні. Крім того, з 2014 року в українців «прокинулася» політична пам’ять. «Люди пам’ятають усе – Майдан, Небесну сотню, обіцянки. Раніше все пробачали і знову були готові голосувати за авантюристів», – зазначив Віктор Небоженко.  «Те, що суспільство після революції не розслабилося, не залишило позицій – це дуже важливо. Найнебезпечніше, що може бути у суспільстві – втрата надії, оптимізму і втрата віри в свої сили, тому що там, де ми починаємо боротися, у нас виходить», – підкреслила Ірина Бекешкіна.

За матеріалами Українського Кризового медіа центру: http://uacrisis.org/ua/45493-6-summary

ДИВИТИСЬ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

WATCH IN ENG