НАВ`ЯЗУВАННЯ ГРОМАДЯНСТВА ЯК НОВЕ ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЗАСІБ ЗДІЙСНЕННЯ АГРЕСИВНОЇ ЕКСПАНСІЇ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ В КОНТЕКСТІ ОКУПАЦІЇ КРИМУ
Аналітичний матеріал "Нав'язування громадянства як нове порушення прав людини та засіб здійснення агресивної експансії російською федерацією в контексті окупації Криму Російською Федерацією" опубліковано в рамках проекту «Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі». Проект реалізується Інститутом європейської політики (Берлін) у співпраці з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Статтю буде перекладено німецькою мовою і опубліковано на сайті Інституту європейської політики (Берлін).
Автор: Сергій Заєць, Регіональний центр з прав людини (Київ)
Резюме: З початком анексії Криму Російською Федерацією у 2014 р. спостерігаються чисельні порушення прав людини на півострові. Одним з таких порушень є нав’язування кримчанам російського громадянства. Нав’язування громадянства відбувалося за обставин, коли мешканці Криму не мали можливості робити усвідомлений вибір щодо власного майбутнього. Воно відбувалося за межами суверенної території Російської Федерації (на окупованій території) та мало колективний характер. Своїми діями Росія втрутилася одночасно у сферу приватного життя кримчан та у внутрішні справи України. Попередні випадки такого роду були пов’язані з історією Другої світової війни, після якої міжнародне право пройшло довгий і важливий шлях розвитку. Попри це, нав’язування громадянства стало новим викликом, до якого воно виявилося не готовим. Ця ситуація потребує нагальних рішень, котрі б унеможливили її повторення в майбутньому. Оцінка ситуації в термінах міжнародних стандартів прав людини надає можливість будь-якій особі, постраждалій від дій Російської Федерації, безпосередньо звернутися по захист до міжнародних судових та квазі-судових установ (Європейського суду з прав людини, Комітету ООН з прав людини, тощо) та ініціювати у такий спосіб діалог з пошуку рішень.
