Москва проти Варшави, і що треба врахувати Києву – думки експертів
15 жовтня польські виборці обиратимуть депутатів Сейму та Сенату – двох палат національного парламенту. Цю кампанію багато аналітиків розглядають як провідну європейську політичну подію другої половини року. З урахуванням тісного зв’язку між країнами, і підтримки України у боротьбі проти російських окупантів, Група з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру взялася дослідити гібридний вплив московської пропаганди на польські парламентські вибори. Під час дискусії на тему «Аналіз російської пропаганди навколо парламентських виборів у Польщі» провідні українські аналітики поділилися своїми думками про те, який вплив російська пропаганда чинитиме на парламентські вибори в Польщі.
У контексті втручання Росії у польські вибори слід очікувати збільшення дезінформації, фейків і підігрування антизахідним сантиментам
Зі слів керівниці Групи Маріанни Присяжнюк, Польща є одним з найрішучіших союзників України на східному фланзі, і тому дуже важливо спостерігати за тими впливами, які чиняться на неї з боку Москви, особливо з огляду на те, що українське питання на польських політичних перегонах використовується досить активно.
З одного боку, треба відрізняти антиукраїнську риторику, задіяну винятково з передвиборчою метою, від заяв праворадикальних угруповань. З іншого, вивчати те, що відбувається у російському інформаційному просторі для нагнітання емоційної обстановки, радикалізації настроїв між Польщею і Білоруссю, а також між нею та Україною і Європейським Союзом.
«Ми говоримо про експлуатацію усіх таких сенситивних точок у суспільстві, які можуть породити нову динаміку на рівні групових конфліктів і виявити нові групи, які б між собою створювали конфронтацію з новими емоціями, закликами, заходами і все це лягло на дуже напружену передвиборчу обстановку у Польщі», – наголосила керівниця Групи з аналізу гібридних загроз УКМЦ.
Маріанна Присяжнюк представила Плейбук інформаційних впливів РФ у контексті польських виборів. Він містить короткий огляд того, як російська пропаганда вибудовує польський трек, та опис технік, яких варто очікувати в контексті втручання Росії у вибори.
«Збільшення дезінформації, фейків вже можна фіксувати. – пояснила вона. – Далі – створення емоційних реакцій і тригерів як у нових, так і в старих темах. Крім того, підігрування антизахідним сантиментам. На мою думку, це доволі небезпечно, тому що такі екстравагантні політичні формування як Конфедерація удвічі посилили підтримку серед виборців. Щось подібне відбувається і в Румунії, де контроверсійні сили співають ті ж самі пісні, і на тих самих програмах хочуть зайти в парламент. Не слід забувати і про молдовські вибори восени».
Ми бачимо складну динаміку в українсько-польських відносинах, і Росія на цьому активно гратиме
Політичний експерт Євген Магда попередив: треба бути готовим до того, що українське питання на цьогорічних виборах у Польщі звучатиме гостро як ніколи.
«Ми бачимо складну динаміку в українсько-польських відносинах, і зрозуміло, що на цьому будуть активно грати. Слід додати, що 14 жовтня – за день до виборів – відзначатиметься річниця створення УПА, і тема волинської трагедії так чи інакше зіграє на фінішній прямій парламентської кампанії. А ось тема робочих місць для українців через рекордно низький рівень безробіття в країні навряд чи буде використана, чого не скажеш про проблему надання соціальних послуг – місця у дитячих садочках і школах. За моїми спостереженнями, проблема буде не у великих містах, а в глибинці, де теж посіли наші біженці».
До потенційних драйверів антиукраїнських настроїв Євген Магда також відніс тему зерна з України.
Щодо взаємин України й Польщі, то, на думку аналітика, обидві країни мають більше говорити одна одній компліменти.
«Ми маємо більше говорити один одному компліментів. У нас величезний масив позитивних даних один про одного. Замість цього вишукуємо якесь лайно і несемо його в інформаційний простір, масштабуючи зовсім не те, що нам потрібно», – каже експерт.
Згадавши нещодавній дипломатичний обмін ляпасами між країнами, він зазначив, що Україна не скористалася можливістю перегорнути цю сторінку у відносинах. Для цього було потрібно направити на святкування Дня Війська Польського знакових українських військових або військову делегацію, але, на жаль, час згаяний.
«Я розумію, що рівень представництва країни на подібних заходах – це військовий аташе. Але якщо ми говоримо про особливе партнерство і його унікальний характер, то треба над цим підніматись. Ти більше, що це була зовсім не штучна нагода. Річниця Війська Польського тісно пов’язана з битвою за Варшаву, в якій Польща змогла зупинити наступ Червоної армії і домогтися перелому у війні», – акцентував Євген Магда.
Росія хоче посіяти серед поляків недовіру до влади
На думку, безпекового аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тараса Жовтенка, російський гібридний вплив під час парламентських виборів у Польщі має на меті вбити клин між польським суспільством і владою та підіграти праворадикальним популістам, які мають певний деструктивний потенціал.
«Логіка російського гібридного впливу під час передвиборчого циклу в Польщі … зводиться, фактично, не стільки до досягнення якихось конкретних цілей під час передвиборчої кампанії, скільки, як ми це бачили в США, загалом до дискредитації системи виборів і спроби вбити клин між суспільством і владою, посіяти недовіру та певний скепсис щодо того, що влада може захищати країну і суспільство від актуальних загроз», — сказав Жовтенко.
Він додав, що друга мета російського гібридного впливу – підігрування праворадикальним силам і яскравим популістам, які самі по собі мають певний деструктивний потенціал.
«Але це, скоріше, бонус, якщо говорити про якийсь цілеспрямований російський вплив у контексті внутрішньої політики виборів», — зазначив експерт.
Водночас він зауважив, що гібридна стратегія росіян передбачає використання не лише інструментів внутрішньополітичного впливу, а й цілого комплексу інших способів впливати на ситуацію не лише всередині Польщі, а в принципі у регіоні.
У цьому контексті експерт зазначив, що експорт українського зерна є одночасно польською внутрішньополітичною проблемою, яку росіяни точно експлуатуватимуть на рівні дезінформаційних кампаній. «Але для Росії це також серйозний геополітичний інструмент, яким вони розраховують «зіскочити» принаймні з частини санкцій», — вважає Жовтенко.
Іншим гібридним інструментом Росії, який буде суперактуальним упродовж передвиборчого періоду, він назвав ПВК «Вагнер», яка перебуває на території Білорусі.
«Якщо ці бойовики, яких офіційно, умовно кажучи, видворили з території РФ, проти яких заводили кримінальні справи – там туманна історія, чи їх закривали, будуть використані як гібридний інструмент проти Польщі як країни-члена НАТО, Росія завжди може сказати: «Так це ж злочинці, вони у нас заколот хотіли зробити, ми їх зараз оголосимо у міжнародний розшук, якщо ви їх зловите, будь ласка, привезіть їх нам, бо ми їх теж шукаємо», — спрогнозував експерт.
За його словами, наприклад, ймовірна диверсії вагнерівців з використанням «ядерних ранців» у Жешуві є не лише фактором впливу Росії на внутрішню політику Польщі, а водночас і тестом для НАТО на те, наскільки система колективної безпеки спроможна застосувати 5-ту статтю в такій ситуації.
«І зрештою, навіть якщо це все провалиться для росіян, їхня пропаганда все одно отримає картинку – от дивіться, не захистили, нема безпеки на території НАТО», – зазначив безпековий аналітик.
Саме тому історія російського впливу на польський виборчий процес є максимально комплексною, повторює Тарас Жовтенко. Бо йдеться не так про вибори, як про безпеку Центрально-Східної Європи загалом.
Відповідаючи на запитання модератора дискусії про те, що Україна може протиставити російським наративам у Польщі, аналітик відповів:
«Росіяни настільки глибоко влізли в ці процеси, що насправді стріляють собі в ногу. З одного боку вони ефективно відпрацювали сценарії гібридного впливу на внутрішні процеси, підігрування популістам. Раніше це в багатьох випадках їм вдавалось зробити. У випадку з Польщею ситуація інша. Поляки раз за разом викривають російські шпигунські мережі. Такі дії до певної міри можуть нівелювати зусилля гібридного впливу», – відповів експерт.
Тарас Жовтенко вважає, що Москва використовує проти Польщі ті ж самі інструменти гібридного впливу, що і проти України і країн Балтії. Тому моніторинг та розробка ефективних контрзасобів для нас вкрай важливі, і це мають бути спільні зусилля держави і громадського суспільства. Причому рух повинен йти в одному напрямку.
За матеріалами УКМЦ та Укрінформу
