Комунікатор реформ
Перегляди: 270
24 лютого 2018

Монетизацію субсидій можна проводити лише після перевірки субсидіантів з Царського села

Про те, коли реально почне працювати монетизація субсидій, у програмі «Реформи: інструкція до використання» на Громадському радіо пояснює та прогнозує координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «ОПОРА» та членкиня ради РПР Тетяна БОЙКО.

Ірина Соломко: Енергетика, тарифи, субсидії, комуналка – це дуже корупціогенна територія. Якщо оцінювати, що за останній рік в цьому плані було зроблено саме в царині, за яку ви відповідаєте, там прогрес є?

Тетяна Бойко: Монетизація – це таке страшне слово. Чому це є однією з вимог Світового банку і  МВФ? Тому що це система, при якій держава чітко бачить конкретного отримувача соціальної допомоги, пільги чи субсидії. На сьогодні є балаган, особливо коли у нас існувала система клірингових розрахунків в теплопостачанні, водопостачанні, там, де присутні електрика і газ. Це були неживі кошти, це була система взаєморозрахунків між підприємствами-монополістами, які постачали тепло, і “Нафтогазом” чи “Енергоринком”. Податки “Нафтогазу” були перекриті зобов’язаннями водоканалів, теплоенерго. Яким чином це пов’язано з конкретним субсидіантом? Яким чином це його стимулює заощаджувати тепло чи міняти поведінку?

Дмитро Тузов: Що значить “клірингові розрахунки”?

Тетяна Бойко: Клірингові – це бартерні, коли податки “Нафтогазу” перекриваються борговими зобов’язаннями підприємств тепло- чи водопостачання. Люди живих коштів не бачать, до сьогоднішнього дня їх не бачили навіть підприємства.

Ірина Соломко: Монетизація відбулася давно, з літа минулого року, але це не реальна монетизація. Через неї у ОСББ, які готові працювати по-новому, почалися проблеми: люди не отримували субсидію, держава була винна сотні тисяч гривень цим ОСББ. Тобто було зроблено все, щоб нівелювати слово “реформа”. Важливо, що ОСББ показали свою згуртованість. Кілька тижнів тому вони приїхали до Києва, провели прес-конференцію на цю тему, і почався рух.

Тетяна Бойко: До кінця 2017 року був певний порядок. Він був поганий, але кращий, ніж там, де є кліринг. В ОСББ ніколи не було взаємозаліків, ОСББ завжди приходили гроші, вони приходили з великими затримками, але якийсь механізм був. Коли уряд прийняв свою постанову, були ще борги за 2017 рік, вони залишаються невідшкодованими.

Механізму для того, щоб погасити ті борги, немає, щодо того, що робити в будинках з ОСББ з 2018 року, нічого не сказано. Замість того, щоб прийняти рішення, уряд почав щось вигадувати. Я думаю, що в цьому питанні не було злого умислу, тут просто було нерозуміння, тому що вся ця постанова мала стосуватися тих, у кого є кліринг. Основна ідеологія постанови була скасувати кліринг і почати фінансові розрахунки. ОСББ просто туди дописали випадково.

Голови ОСББ тоді сказали, що їм набридло бавитися з державою у всілякі такі ігри, коли вони ходять, вибивають. Соціальна роль держави – забезпечити кожного конкретного субсидіанта-пільговика соціальним захистом. ОСББ об’єдналися. У нас у Фейсбук-групі близько 250 асоціацій ОСББ з різних міст і містечок. Вони почали акцію “Реальні кошти – реальним споживачам”.

Нам розказували, що це дуже складно, дуже довго, майже неможливо, але так сталося, що фактично у всій Україні, крім міста Вінниці (хоча з Вінниці були письмові заяви),  зібралися представники ОСББ, провели флешмоби, записали на відеокамери звернення до уряду, де повідомляють, що змушені виставляти повні рахунки. Постанова, яку проголосували 21 лютого, набуде чинності, ймовірно, аж 12 березня. Що буде відбуватися з отримувачами субсидій січень, лютий і, можливо, березень, поки точно не знає ніхто. В постанові написано, що цей порядок застосовується з 1 січня 2018 року. Ми дуже сподіваємося, що вже за новим алгоритмом кошти прийдуть конкретним споживачам. 

Доки ОСББ не об’єдналися, уряд удавав, що проблеми немає, чи реально не усвідомлював, що вона настільки велика. Міністерство фінансів ініціювало у себе обговорення, зареєструвалося дуже багато людей. У нас була зустріч з міністром фінансів, була зустріч з міністром соціального захисту. Ми випрацювали дуже компромісне рішення, яке було прийнято 21 лютого. Воно складається з двох етапів – кошти будуть надходити для кожної конкретної людини, але на першому етапі вони будуть надходити ще на рахунки ОСББ, але всі нарахування будуть здійснювати управління праці і соціального захисту.

Фактично залишиться другий технічний етап, коли люди мають піти і відкрити рахунки. Тут мала б відбутися узгоджувальна нарада, де держава мала б прийняти рішення, чи це мають бути картки зі спеціальним режимом використання, що люди зможуть з них заплатити тільки за комунальні послуги, чи це мають бути звичайні картки, але тоді має бути жорстка система відповідальності: якщо ти не платиш, у тебе забирають субсидію. Цього питання вже ніхто не обговорював.

Спочатку ми очікували, що в цій постанові будуть прописані вже два етапи. Коли ми почали радитися, юристи сказали, що ці два етапи досить складно прописати в одній постанові, більш правильно дати окреме протокольне доручення для того, щоб до кінця місяця розробити цей новий порядок, і він набуде чинності з першого травня.

Дмитро Тузов: Про які кошти йдеться? Я чув, що вже понад 50% домогосподарств отримують субсидії.

Тетяна Бойко: Поки ми говоримо тільки про групу ОСББ як пілотний проект. Ми не можемо зараз зробити монетизацію для всіх. Там, де був кліринг, система тільки починає налагоджуватися, вони тільки починають звітувати, скільки реально споживають люди. Я думаю, що ще місяці 2 піде на те, щоб налагодити нову систему, а в ОСББ вже все готово.

Дмитро Тузов: Мається на увазі, що ОСББ отримують певні субсидії і субвенції у зв’язку з проведенням, наприклад, заходів з енергозбереження?

Тетяна Бойко: На всі види внесків. Це і утримання (коли, наприклад, дахова котельня), коли ОСББ виступає колективним замовником з теплопостачання. Якраз про це була дискусія, тому що Мінфін пропонував взяти якийсь вид внеску (наприклад, на управління будинком). Але Мінсоц запропонував варіант, який нам більше підходить, але взяти саме пілотну групу. Я думаю, що ідеться про 1,5 – 3 мільйони людей. Середня сума субсидій десь 1100 гривень на 1 домогосподарство на місяць в опалювальний сезон.

Ірина Соломко: Монетизація загалом – це мільярди гривень.

Тетяна Бойко: Близько 80 мільярдів гривень на рік.

Ірина Соломко: Скільки триватиме пілотний проект? Коли ми зможемо говорити, що весь цей обсяг коштів потрапить під це “сонячне світло”?

Тетяна Бойко: Я вам скажу своє бачення і те, як сьогодні говорить законодавство України. Законодавство передбачає, що з 1 січня 2019 року настане монетизація для всіх. Щоб вона настала для всіх, треба почати вже, тому що це величезний обсяг коштів. Ми зараз налагоджуємо саму систему взаємодії, коли будуть зводитися всі ці реєстри, щоб держава побачила кожного окремого субсидіанта, але далі його треба верифікувати, подивитися його доходи. У нас є дуже багато субсидіантів, які живуть в Царському селі. Нещодавно була програма “СтопКору”. Вони спеціально ходили по Царському селу, заходили в будинки, де стоїть охорона, і там прописана бабуся-субсидіант. На жаль, це масово, коли далеко не бідні люди отримують субсидію, і є досить великий прошарок реально бідних людей, яким потрібно було дати більше соціального захисту.

Дмитро Тузов: Про який бюджет, виділений на субсидії ОСББ, ідеться?

Тетяна Бойко: Думаю, про кілька мільярдів.

Дмитро Тузов: У мене є інформація про те, скільки грошей принесуть олігархам RAB-тарифи. Я зараз дивлюся розрахунки LIGA.net. Ідеться про те, що при прибутковості 12,5% на стару базу загальна податкова виручка власників 17 обленерго становитиме майже 18 мільярдів гривень на рік.  Наскільки це відповідає завданням реорганізувати енергетичний сектор?

Тетяна Бойко: RAB-тарифи – це хороша річ, але в тому виконанні, в якому вони у нас зараз є, я боюся, що нічого, крім збагачення олігархів, вони не принесуть. Єдиний плюс в тому, що RAB-тарифи ще не запроваджені. Гроші треба давати тим, хто вкладає інвестиції. Те, що зараз пропонується в RAB-тарифах, це 12,5% на стару базу активів, які були чи не безкоштовно приватизовані, зараз вартість оцінена по-новому, тому це не те.

Дмитро Тузов: Наскільки правда, що модернізація мереж і опалення загалом здійснюється за рахунок споживачів?

Тетяна Бойко: А за рахунок кого вона може ще здійснюватися? Якщо навіть зростуть тарифи для бізнесу, це означає, що зростуть тарифи для всіх.

Дмитро Тузов: Чи не спотворює це саму ідею субсидіювання, коли ми проголошуємо соціальну допомогу, але виймаємо з кишені у людей гроші?

Тетяна Бойко: Я думаю, що це два паралельні процеси.

Сама ідея RAB-тарифів непогана. У нас і електричні, і теплові мережі знаходяться в катастрофічному стані, тому модернізувати їх треба, частково за рахунок споживача, але споживач має платити стільки, щоб у підприємства-монополіста було достатньо коштів для того, щоб піти взяти кредит чи залучити інвестиції, а потім мати можливість їх повернути. Так має працювати система.

Ірина Соломко: Якщо початку роботи не відбудеться, у нас буде відкладання процесу?

Тетяна Бойко: Ми бачимо, до чого це все призводить. Якщо у нас буде ще більше зростати ціна на газ, як і на електроенергію, це прямо означає, що у нас зростуть тарифи для населення. Зараз у нас понад 50% субсидіантів. Якщо ціна на газ зросте на 30%, це означає, що буде 80% субсидіантів. Це є не зовсім нормально. Але й частина цих субсидіантів не є бідною.

Дмитро Тузов: Також дуже складно 20%, які принципово не беруть субсидію, тягнути на собі решту країни.

Тетяна Бойко: Це важкий вантаж в різних аспектах – в фінансовому та емоційному. Як людям прийняти рішення в багатоквартирному будинку, якщо одні хочуть утеплюватися, термомодернізуватися, а інші нічого не хочуть, бо у них є субсидії.

Ірина Соломко:  У нас є слухач на зв’язку.

Віктор Миколайович: Субсидии дают не людям, а тем предприятиям, которые предоставляют услуги. Если бы монетизировали, у нас бы все подъезды и квартиры стали более теплыми. Если бы человек получал деньги, он бы делал все, чтобы платить меньше. Сейчас эта 1000 гривен уходит Ахметову, а так бы человек получал деньги, утеплял квартиру, расходовал бы меньше тепла.

Тетяна Бойко: Наші опоненти кажуть, що люди не понесуть цих коштів, ми їх не побачимо, вони їх проп’ють. Мені здається, що люди, які це кажуть, не зовсім розуміють український народ. Більшість людей, на мою думку, думає саме так: ми використаємо ці кошти для утеплення, щоб менше платити, краще планувати своє енергоспоживання. Це і є ціль монетизації.

Дмитро Тузов: Ці опоненти можуть бути зацікавлені в тому, щоб гроші йшли не споживачам, а компаніям, які надають ці послуги. Як боротися з таким лобі?

Тетяна Бойко: Через це ми і хочемо пілотний проект. Так ми зробили свого часу з теплими кредитами. Ніхто в них не вірив. Але ми запропонували взяти трошки грошей з коштів ЄС, спробували і побачили, що є реальна економія 50 – 60%.

Ірина Соломко:  У нас є слухачі на зв’язку.

Ігор: Хотілося б поставити питання щодо коректного обліку. Були питання до показників лічильника, наскільки все було правильно внесено. На сайті “Київенерго” є красива роздруківка, зрозумілі показники, нарахування. А з ГіОЦ, водоканалом є проблеми. Мені таки виправили інформацію, але в ручному режимі. Де я можу ознайомитися з нарахуваннями? Цієї інформації немає. Чи не було б правильно змусити всіх надавачів послуг надавати можливість переглядати всі значення?

Слухач: Люди здають в оренду житло. Вони з податковою не укладали договори і не будуть. Тепер оформлюють субсидії, тримають квартирантів. На Оболоні в готельках люди позаймали тамбури, живуть по 27 років, там людей 5 оформили по 10 метрів, ніхто за прибудинкову не платить.

Тетяна Бойко: Щодо питання першого слухача я не знаю, як це зробити практично. Хоча закон про комерційний облік говорить, що постачальник повинен давати ці дані. Тут, напевно, вихід буде тоді, коли буде ринок чи якийсь натяк на ринок управителів, коли люди самі зможуть обирати, хто в них буде займатися цим обліком, хто у них буде вести всі ці розрахунки. Я думаю, що з червня у людей буде набагато більше варіантів вибрати, а з наступного року буде можливість втілити.

Дмитро Тузов: Що ж вони можуть обирати?

Тетяна Бойко: Вони будуть обирати, хто буде здійснювати ці нарахування і виставляти ці квитанції.

Дмитро Тузов: Якщо буде ще компанія-посередник, яка буде проводити ці операції, люди будуть обурюватися, що з них беруть додаткові кошти, а безкоштовно працювати ніхто не буде. Хоча в тарифах ми уже платимо за цю послугу.

Тетяна Бойко: Коли все буде по-іншому, тоді з тарифу буде все вилучено. Послуга буде надаватися до зрізу в будинок. Якщо люди хочуть, щоб сам водоканал чи теплоенерго відповідали за тепло в батареї чи воду в крані, буде окремий рядочок “плата за абонентське обслуговування”.

Дмитро Тузов: Поки Київенерго і водоканал відповідають за тепло в батареї.

Тетяна Бойко: Це теоретично і на папері. Оскільки обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж займаються ЖЕК чи ОСББ, всі проблеми можна списати на ЖЕК чи ОСББ.

Тетяна Бойко: Щодо питання другого слухача, то для перевірки мала б бути комісія. Одна справа перевіряти громадян по реєстру, а інша - комісія. Звичайно, треба щось робити з незаконною здачею квартир в оренду. Я не хочу пропонувати рішень, хоча ідеї є. Це ненормально відносно сусідів, які знають, що є людина, яка здає чотири квартири, кожна з цих квартир типу отримує субсидії. Повертаючись до теми гуртожитків, то мені здається, що повинні бути комісії. Ці комісії зараз є в управліннях праці і соціального захисту, тільки вони перевіряють покупки на 50 тисяч (це можуть бути навіть ліки), забирають субсидію, потім приходить комісія, яка встановлює факт, чому ти це зробив. Якщо все нормально, то субсидію відновлюють. Мені здається, що такі комісії повинні реагувати на інші повідомлення. Наприклад, про те, що за документами гуртожиток є хатиною 30 квадратних метрів, а насправді 500.

Мені здається, що на першому етапі субсидіант має надати багато інформації. Якщо ці дані неправдиві, він має втрачати право на субсидію.

____________________________________

Ця публікація із серії  «Комунікатор реформ»    була підготовлена в межах проекту «Просування реформ в регіони», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.

 

 

 

 

 

 

 

Top