Молдова не перетвориться ані на другу Білорусь, ані на другу Грузію — Маріанна Присяжнюк
Оригінал – Українське радіо
Провладна партія "Дія та солідарність" (PAS) матиме приблизно 55 мандатів у парламенті Молдови і зможе самостійно сформувати більшість. Тож "найгіршого сценарію не сталося". Так прокоментувала результати парламентських виборів, що відбулися в Молдові напередодні 28 вересня, політична аналітикиня фонду "Демократичні ініціативи" та координаторка проєкту "Дельта-24" про регіон "Україна-Молдова-Румунія" Маріанна Присяжнюк. В етері Українського Радіо вона зауважила: "я особисто вітаю країну з тим, що вона не перетвориться ані на другу Білорусь, ані на другу Грузію і, принаймні, на 4 роки збереже свій рух в ЄС". Однак ситуація у Молдові залишається заблокованою між Росією і Брюсселем, додає експертка. І це впливає на розвиток країни, де треба займатися реформами. Післявиборчі потести, на думку Присяжнюк, у Молдові найімовірніше теж відбуватимуться, не виключені навіть провокації, тому "цікаві дні ще попереду".
Провладна партія "Дія та солідарність" матиме приблизно 55 мандатів
Напередодні, 28 вересня в Молдові відбулися парламентські вибори. За попередніми підсумками обробки протоколів, вимальовується п'ятірка тих, хто проходить до парламенту. На першому місці – "Дія та солідарність", заснована президенткою Молдови Маєю Санду, на другому місці – "Патріотичний блок", а також проходять проєвропейський блок "Альтернатива", "Наша партія" і "Демократія вдома". Про що свідчить такі результати і як загалом проходили ці вибори?
Загалом ми бачимо, що нічого не змінилося. Якщо оцінювати лише за цими результатами, то провладна партія "Дія та солідарність", як і в минулому складі, отримає приблизно 55 мандатів у парламенті Молдови, а потрібно 51 для отримання монобільшості. Тобто вони і надалі формуватимуть більшість і утримують владу в своїх руках одноосібно. Тобто в них залишається парламент, у них залишається президент. Вони завчасно призначили голову Конституційного суду на останній сесії для того, щоб у разі чого результати виборів не можна було скасувати. Тобто вони підстрахувалися на всіх фронтах. І маємо такий результат, що найгіршого сценарію не трапилось.
Президентка Молдови Мая Санду голосує на виборчій дільниці 28 вересня 2025 року. Фото: facebook/maia.sandu
"Я вітаю Молдову з тим, що вона не перетвориться ані на другу Білорусь, ані на другу Грузію"
Але проблема в тому, що ці вибори проходили за геополітичним трафаретом між Сходом і Заходом. І сама ситуація в країні дещо в фазі стагнації. Це, звісно, і фактор реальних зовнішніх загроз. Тобто і фактор війни, і фактор тих дій, які вчиняє Росія для того, щоб і зірвати ці вибори і взагалі, щоб утримати Молдову в сфері свого впливу. Тобто є певні об'єктивні і суб'єктивні чинники, але ситуація залишається заблокованою між Росією і Брюсселем. І це, звісно, впливає на розвиток країни безпосередньо, де треба займатися реформами, економікою й іншими речами, направленими на поліпшення життя громадян. Треба визнати просто в Молдові, що вони або перебувають у такому стані, де сусідня країна відбивається і вони займають солідарну позицію, або не гратися цими речами із "миротворчою риторикою". Тому що саме такий подвійний меседж, подекуди навіть маніпулятивний, збиває з толку і європейських партнерів, і в Києві викликає роздратування, і в самій Молдові викликає роздратування. Але в результаті я особисто вітаю країну з тим, що вона не перетвориться ані на другу Білорусь, ані на другу Грузію і, принаймні, на 4 роки збереже свій рух в ЄС. Із нами чи не з нами – це вже інше питання. Але найгіршого сценарію не трапилось. Треба працювати над тим, щоб цей сценарій, який вдалося зберегти, проходив найадекватніше, найраціональніше і з найбільшою вигодою для власних громадян.
"Це не автентична "рука Бухареста"
Партія "Демократія вдома" теж проходить до парламенту Молдови і її пов'язують румунським ультраправим політиком Джордже Сіміоном. Чи є румунський вплив на ситуацію в Молдові і як далі він розвиватиметься?
Ця вісь є, але давайте не будемо казати, що це румунський вплив. У Румунії Джордже Сіміон програв вибори президента і в Румунії його політична сила AUR вважається маргіналізованим проєктом. І те, що він набирав там політичних обертів, викликало занепокоєння і в самій Румунії, і в Україні, і в Молдові. За механікою тих же страхів, що це партія, яка привідкриє двері російському впливу або якимось "трампіським" небезпечним тенденціям, які підриватимуть взагалі безпекову архітектуру в Європі. Тобто зараз некоректно, мені здається, асоціювати його із румунським впливом. Тому що румунський вплив теж неоднорідний і після 4-х кампаній в Румунії ми вже мали б в Україні це трошки вивчити. Але хочу сказати, що в Румунії він дійсно має підтримку і він дійсно оголосив свою підтримку лідеру партії "Демократія вдома" Васілє Костюку. Але це не автентична "рука Бухареств", яка діє в Кишиневі. Тому що і Нікушор Дан (президент Румунії – ред.) закликав зробити "найкращий вибір", звісно, в тих межах, як політик іншої країни може собі це дозволити. Але треба розуміти, що ця партія – це якраз "темна конячка", яка маскується під румунський вплив. Але таким вона не є.
"Риторика навколо ситуації з недопущенням війни – один із їхніх наративів"
Із чим, нагадайте, йшли на вибори ці політичні сили і що зрештою може утворитися за підсумками того, хто пройшов до парламенту?
Основна тема PAS ще з попередніх виборів – це антикорупція. Боротьба з корупцією, очищення системи. Цього разу, звісно, залишається і ця теза, але додається ще й миротворча. Тобто за мир, що саме наша партія є гарантією миру, що ми забезпечили безпеку в країні. Звісно, це не може трохи не дратувати в Україні, коли такі речі чуєш, особливо, знаючи реальність, що це, мабуть, ЗСУ забезпечило мир, в тому числі і в Молдові. Тобто, риторика навколо ситуації з недопущенням війни – це один із їхніх наративів.
"Парламентський етап став квінтесенцією цих всіх технологій"
"Патріотичний блок", який посів друге місце – це група чотирьох партій, найяскравішою з яких є Партія соціалістів Ігоря Додона. Це відома в Україні фігура, він також був президентом. По суті, це головний форвард російського впливу в політичному житті Молдови. І в них якраз така "умиротворницька політика". Тобто вони "заколисують", що ризиків немає, що небезпеки немає, що треба з усіма дружити, що ці всі "жовті" (корпоративний колір PAS) все нагнітають, використовуючи цю тему. Що Україна, мовляв, сама на себе напала, а ці маніпулюють політично. Тобто відбувалося нагнітання, експлуатація цієї ж теми, але в токсичний спосіб. Звісно, це проросійська сила, вони використовували український фактор у найнебезпечніший спосіб не для того, щоб показати, що може бути, якщо за них, за проросійську партію проголосують, а, навпаки, залякуючи тим, що буде з Молдовою, якщо вони начебто не виберуть Росію. Якщо вони відмовляться від Росії і не будуть дружити, бо українці, мовляв, відмовились від свого "російського коріння" чи "братерства" і от що Росія з ними зробила. Тобто, це насправді були не риторичні прийоми, а цілі психологічні кампанії, які були направлені на перелом свідомості. Але давайте чесно, це відбувалося і з боку провладної партії, яка залишається єдиною проєвропейською силою, так і з боку проросійської колони, яка була головним опонентом. Тому, уявіть собі стан виборця після цього місяця і за останні 3,5 роки. Тому що поки триває розв'язана Росією повномасштабна агресія і війна, стільки ж триває і передвиборча кампанія в Молдові, починаючи ще з місцевої кампанії, коли "шорівське" злочинне угрупування взяло під політичний контроль південний регіон Гагаузія. Після того ні на день кампанія не закінчувалася. Просто парламентський етап став квінтесенцією цих всіх технологій, які напрацювали і відпрацьовувалися всі ці роки.
Агітаційний намет "Патріотичного блоку" в Кишиневі. Молдова, 26 вересня 2025 року. Фото: AP/Vadim Ghirda
"Для України важливо, що персонально ці політики робили"
Що будуть робити партії, які подолали бар'єр, але мають мало голосів? Вони будуть до когось приєднуватися чи одноосібно діятимуть? Яка їхня доля?
"Альтернатива" – це ще один блок, який можна назвати… У мене особисто він асоціюється із квазіпроросійською політичною силою, хоча в останні роки вони "відбілювали" свій політичний імідж і намагалися його подати як "переосмислений спадок" і в новому амплуа вийти перед виборцями. Ця політична сила, перш за все, побудована навколо мера Кишинева Іона Чебана. Він за роки перебування очільником столиці має якісь результати, має якісь до себе і претензії, але він намагався видати себе як проєвропейського лідера, як альтернативну силу, за яку можуть голосувати ті, кому близький європейський шлях, але кому вже набридла чинна влада і хто втомився від безглуздих обіцянок. Власне, так і була побудована їхня кампанія. І недарма цей блок названий саме "Альтернатива".
Але для України тут важливо дивитися не на те, що вони обіцяють громадянам Молдови, а на те, що персонально ці політики робили. І тут про Чебана я хочу окремо підкреслити. Цей політик у 2013 році агітував за референдум в Гагаузії. Той референдум, нагадаю, мав безпосередній вплив на нас, тому що саме тоді Росія відпрацювала технологію захоплення, окупації Криму через референдум. Саме через Молдову ця технологія була відпрацьована. Тому, щоб не казали ці політики, і може він навіть щиро зараз хоче жити десь в Комо, купити собі там віллу, але це не змінює ефекту його дій для нашої територіальної цілісності.
"Цікаві дні ще попереду"
Чи можемо ми сьогодні побачити протести в Кишиневі, до чого закликали проросійські опоненти чинної влади? Чи навіть, якщо щось і буде, то результатів це не матиме, бо Молдова дійсно підстрахувалася на всіх рівнях?
Я думаю, план "Б" є в усіх. Обов'язково ми побачимо і протести, і певні політичні провокації, і цікаві законодавчі ініціативи, які не матимуть реального шансу, але стануть приводами для якихось ширших політичних лобістських та комунікаційних кампаній. Тому, я думаю, що Росія і куратори безпосередньо цих політичних партій, як і з боку AUR, готувалися до варіанту, що PAS візьме більшість. Тому цікаві дні ще попереду. Мені здається, протести обов'язково будуть, особливо в перші дні. Будуть іншого роду провокації, впливи, тим більше, що і сама Росія показала досить "потужний результат", якщо можна так сказати, з точки зору якості тих технологій, які були застосовані. Ці технології вже дуже важко відрізнити від зовнішнього впливу. Межа між зовнішнім впливом і внутрішнім якимось підкупом і переконанням вже настільки тонка, що дуже важко з цим боротися. Тому, я думаю, що певної планки, певної висоти досягли усі актори. І як їхній онтологічний конфлікт далі розгортатися в політичній площині – це все матиме наслідки для нас.
Маріанна Присяжнюк, політична аналітикиня фонду "Демократичні ініціативи" та координаторка проєкту "Дельта-24" про регіон "Україна-Молдова-Румунія"
