Місцеві вибори, реформи, євроінтеграція – погляд одеситів

8 жовтня в Одесі відбувся один із круглих столів серії «Політична осінь в Україні», які Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва організував у  низці  регіонів країни.  Співорганізатором круглого столу «Політична осінь на Півдні: больові точки Одещини» виступив Центр міжнародних досліджень. У заході взяли участь політичні аналітики, громадські активісти, соціологи, викладачі Одеського національного університету, журналісти.

На круглому столі обговорювали три блоки питань:

• реформи в Україні та ставлення населення до них;
• громадська думка щодо євроатлантичної інтеграції;
• місцеві вибори.

Після вступного слова директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика, який представив учасників круглого столу, дискусію розпочав науковий директор фонду «Демократичні ініціативи», професор  політології Олексій Гарань.

Звертаючись до аудиторії,  він насамперед подякував одеситам, які захистили Одесу,   зробили все для того,  щоб вона  була українською і щоб у ній був мир.

Науковець відзначив, що на сьогодні однією із ключових політичних подій є  місцеві вибори, які проходитимуть  за непростих умов війни. «Проводити вибори і при цьому забезпечувати демократичні свободи в умовах війни  –   дуже складно, – наголосив професор. – Це складно навіть для західних країн. Адже дуже часто в умовах війни вибори відкладаються і відтерміновуються». Олексій Гарань вважає, що на відміну від парламентських дострокових виборів, які були справді потрібні, щоб змінити склад Верховної Ради, який не спроможний був ухвалювати закони, потрібні суспільству, місцеві вибори необов'язково було проводити  саме у ці  терміни. «Для цього були законні підстави, – каже науковий директор «Демініціатив», – особливо коли, попри підписання Мінську-2,  наступ Росії продовжувався, а бойовики захопили  Дебальцеве. Це давало законні підстави для введення надзвичайного стану і, відповідно, відтермінування виборів, принаймні в двох областях Донбасу. Цей крок був би зрозумілий і міжнародному товариству також», – переконаний Олексій Гарань.

Аргументацію проведення виборів  політолог розуміє. Вона полягає в тому, пояснює Олексій Гарань,  що старі місцеві ради теж не спроможні виконувати завдання, які на них покладаються, особливо на Сході країни. Але вибори ці відбуватимуться в надскладних умовах. Люстрація не проведена, новий закон про вибори, як запевняє  Олексій Гарань, «не найкращий».

 «Сили, які ухвалювали цей закон, стали заручниками власних обіцянок, – пояснює свою думку політолог. – Обіцяли змінити  закон про вибори,  прийнятий за часів Януковича, 2010 року, який,  був спрямований на те, щоб в мажоритарних округах використовувати адміністративний ресурс. У програмі коаліції записали, що треба  відмовитись від цього закону і перейти до відкритих партійних списків. Однак до відкритих партійних списків не перейшли, виборчий бар'єр підняли, чим ускладнили можливості бути обраним для активістів з громадянського суспільства».

Висловив свою думку  політолог і щодо подальшого розвитку подій на Сході. Перемир'я, на думку Олексія Гараня,  швидше за все зберігатиметься, тому що для Путіна зараз основне завдання  –– пом'якшити санкції. «Далі виникає питання, яким буде закон про вибори на окупованих територіях? Очевидно, що Росія буде нав'язувати свій порядок денний, а ми  –– свій. Там є безліч питань, які є насправді ключовими, починаючи від дій українських партій, ЗМІ, прапора, який буде вивішений на дільницях. Адже,  якщо вибори  проходитимуть за українським законом, то там має висіти український прапор. Важливий і той момент – а хто охоронятиме виборчі дільниці? Бойовики чи українська міліція або поліція? Як голосуватимуть переселенці?  Хто буде допущений до виборів як кандидат? Чи будуть російські війська на території Донбасу? Вже пролунали заяви і від пана Клімкіна, і від пана Луценка, що вибори будуть проводитися лише після виводу російських військ. Було б добре, але Росія це всіляко саботуватиме і намагатиметься вплинути через західних партнерів, для яких найголовніше,щоб не було військового конфлікту».

Тобто – вся боротьба попереду, констатував Олексій Гарань і додав, що тепер із суто  військової вона перейшла в політико-дипломатичну площину.

Соціологічний блок відкрила політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна, представивши результати опитування в південному макрорегіоні (Одеська, Миколаївська та Херсонська області), проведеного Фондом та Центром Разумкова в рамках проекту “Громадський соціологічний консорціум”. Запит на реформи в південних областях є настільки ж високим, як і по всій Україні.

Найбільш пріоритетною реформою є антикорупційна реформа, на яку чекають загалом по Україні 65% населення і 66% жителів південного макрорегіону. На другому місці — реформа органів правопорядку, зокрема й судочинства та правоохоронної системи. Змін у цих структурах прагнуть 54% населення. На Півдні трохи більше чекають реформи в пенсійній системі та системі соціального забезпечення — 48% проти середнього показника по Україні в 40%. 36% бажають першочергового реформування системи охорони здоров’я. І до першої п'ятірки першочергових завдань жителі південного макрорегіону віднесли  визначення політики держави Україна відносно тих територій, які є зараз окупованими, — 33% вважають, що це є пріоритетним питанням.

Марія Золкіна зауважила й незадовільний стан інформування населення щодо реформ. Більше половини жителів південного регіону не довіряють тій інформації, яку надають центральні органи влади. Вона наголосила: «Якщо реформи є, але інформаційної підтримки немає, то сподіватися на успіх не варто».

Основним питанням зовнішньополітичного блоку було ставлення жителів південного макрорегіону до НАТО. За останній рік рівень підтримки євроатлантичної інтеграції  тут виріс і наблизився до показника західних і центральних областей, хоча раніше в цих областях переважала підтримка проазійського вектору. На референдум щодо вступу в НАТО в липні прийшли б 42% жителів, 61% яких висловились би за вступ України до Альянсу. Що ж змінило громадську думку щодо НАТО? Очевидно, що це акт агресії проти нашої країни, каже експерт. Більшість людей, які висловлюються за вступ до НАТО, вважають, що це допоможе модернізувати українську армію, зміцнить обороноздатність країни та дасть змогу забезпечити територіальну цілісність України. Отже, основні мотиви їх вибору безпекові та оборонні.

Наприкінці свого слова  Марія Золкіна  наголосила: «Для того, щоб єврооптимізм перетворився на єврореалізм потрібні конкретні дії, а ці дії вже більшою мірою стосуються української влади, яка має підтвердити, що реформи можуть бути європейськими і що вони мають бути відчутними в позитивному плані для пересічних громадян».

Продовжила соціологічний блок доцент кафедри соціології Одеського національного Університету Оксана Личковська, яка зупинилась на особливостях ментальності саме одеситів. «Особливість одеської ментальності – орієнтування на себе і самоорганізованість, – каже експерт. – В Одесі проявляється зосередженість на локальних і соціально орієнтованих проблемах. На перше місце виходять питання, пов'язані з організацією місцевого господарства  – проблема перебоїв з електрикою, зі станом місцевого господарства. Постійно одесити відзначають погану екологічну ситуацію, зокрема забрудненість міста, поганий   стан автодоріг. У першій п’ятірці –  проблеми з послугами охорони здоров'я. Далі ідуть проблеми, пов'язані зі складною криміногенною  ситуацією. Набагато менше патерналістських очікувань, ніж у східних регіонах. Більше половини населення готові брати участь у розв’язанні проблем».

Оксана Личковська підтвердила слова колеги, що люди не довіряють інформації, яку надає влада. Стосовно ж зовнішньополітичних орієнтацій одеситів, то  підтримка Митного союзу падає тут справді падає, каже експерт, а Європейського союзу – зростає. «Але тут  варто зазначити, що високий відсоток людей  ще не визначився, – наголосила Оксана Личковська. – Таких в Одесі – аж 25%».

Громадський діяч і голова Одеського відділу Комітету виборців України Анатолій Бойко так само розкритикував новий  закон про вибори, відзначивши, що він є «найгіршим з того, що було запропоновано». Першою проблемою нового закону, на думку одеського голови КВУ, є скорочення місць у  місцевих радах, яке посилює конкуренцію і в такий спсіб позбавляє шансів бути обраним місцевих активістів, які не мають значних фінансових, не кажучи вже про адміністративні чи медійні, ресурсів. Друга проблема –  впровадження 5%-го бар’єра, який заганяє кандидатів у великі та відомі політичні партії. Таким чином, в Україні знову діє тимчасовий закон, який вигідний як коаліції, так і опозиційному блоку, але який необхідно буде через деякий час змінити,  акцентував Анатолій Бойко.

Запрошуючи до слова кандидата наук, доцента кафедри політології Інституту соціальних наук Одеського національного університету імені І.І.Мечникова Хорошилова Олега, Олексій Гарань постави запитання, на яке явно чекали ще від початку заходу місцеві журналісти – хто має шанси бути обраним в Одесі?

Хорошилов одразу застеріг, що стосовно цього питання він песиміст і якихось кардинальних змін не чекає. Фаворитами, на його думку, будуть Геннадій Труханов та Сергій Ківалов, які й вирішуватимуть долю крісла мера в другому турі виборів. Політолог упевнений,  що сподіватись на оновлення політичних еліт в Одесі та області наразі не варто.

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик також погодився із думкою своїх колег, що нова влада, як і стара,  не веде діалогу з людьми. «Щоб дізнатися що відбувається в країні, потрібно почитати статтю зарубіжного аналітика зарубіжною мовою», – каже Дубовик. Втім, нового губернатора Одеської області Міхеіла Саакашвілі експерт вважає більші відкритим. «Саакашвілі – і не провал, але й не тріумф. Обмежений у своїх можливостях. Але відкритий і йде до людей».

Одеський фінансист Євген Гекконов розповів про певні економічні особливості процесу реформ, наголосивши, що зараз потрібно якнайшвидше замінити стару індустріальну модель економіки на нову, бо саме заскорузла модель плодить корупцію й гальмує реформи.

У свою чергу доцент кафедри міжнародних відносин Одеського університету Сергій Глєбов наголосив на тому, що українська влада робить мляві кроки  в сфері євроінтеграції. «Угода про асоціацію напівзабута та відійшла на другий план, хоча зараз якраз час просування в цьому напрямку», – твердить Сергій Глєбов.

Продовжив тему реформ та євроатлантичної інтеграції ще один представник Одеського національного університету — Денис Кузьмін. Він також наголосив на тому, що в угоді про асоціацію з ЄС чітко прописано, що треба зробити, але замість цього українська влада  «вигадує велосипед». Інформування щодо асоціації та європейського вибору України  також недостатнє, хоча момент для цього вдалий, переконаний Денис Кузьмін.

Спеціаліст з міжнародних відносин Ірина Максименко зауважила, що багато людей відчувають погіршення якості життя у зв’язку із реформами, а відтак і ставлення до євроінтеграції погіршується. «У суспільстві існує думка про те, що все погано тому, що ми намагаємося ратифікувати угоду про асоціацію. Але таке твердження хибне, бо процес реформ не пов’язаний з євроінтеграцією. Тому важливо забезпечити процес реформ інформаційною підтримкою і роз’яснювати населенню й передусім молоді, що таке НАТО і навіщо взагалі потрібен Європейський Союз», – підсумувала Ірина Максименко.

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва висловлює подяку всім, хто взяв участь у обговоренні й особливо «Центру міжнародних досліджень», його директору Володимиру Дубовику і прес-центру «Паритет».

Підготував Ілля Свергун