Місцеві вибори 2010: оцінки, проблеми, наслідки

Анкета

1.      Як Ви вважаєте, чи склала Україна на місцевих виборах іспит на демократію? Дайте оцінку за 5-бальною шкалою

1 – вибори зовсім не відповідали демократичним стандартам  (9 експертів)

2 – вибори не зовсім відповідали демократичним стандартам   (5 експертів)

3 – вибори наполовину відповідали демократичним стандартам, наполовину – ні   (6 експертів)

4 – вибори переважно відповідали демократичним стандартам   (2 експертів)

5 – вибори повністю відповідали демократичним стандартам   (0 експертів)

Середній бал: 2,04

1. Як би Ви оцінили наступні складові місцевих виборів-2010 (за 5-бальною шкалою, де «1» – дуже погано, «5» – дуже добре)

3. Як Ви вважаєте, чи були місцеві вибори-2010 чесними?

1 – так, вибори пройшли цілком чесно,  без підтасувань  (0 експертів)

2 – були  окремі порушення на окремих виборчих дільницях, що істотно не вплинуло на кінцеві результати  (6 експертів)

3 – були  істотні системні порушення в окремих регіонах, які вплинули на отримані у цих регіонах результати (8 експертів)

4 – істотні системні порушення, які викривили  волю виборців, були  по всій країні (7 експертів)

5 – важко сказати  (1 експерт)

4. Що, на Вашу думку, було найбільш позитивним на місцевих виборах-2010?

1. Конкуренція кандидатів, висока активність партій та кандидатів, політичний  плюралізм (5 експертів)
2. Нічого не змінилося або стало гірше  (5 експертів)
3. Введення змішаної системи виборів, а саме мажоритарних округів  (3 експерти )
4. Наявність громадянської позиції, ініціативи в суспільстві, яка не інспірована штучно, негативна реакція виборців на зловживання (3 експерти)
5. Був шанс у нових партій та кандидатів запропонувати нові підходи в політиці (1 експерт)
6. Політики та партії зробили щось корисне для своїх виборців  (1 експерт)
7. Результат — відсутність явної монополії  ПР на місцевих виборах (1 експерт)
8. Факт того, що ці вибори взагалі відбулися (1 експерт)

5. Що, на Вашу думку, було найбільш негативним  на місцевих виборах-2010?

1. Законодавчі недоліки кампанії, інспіровані владою для забезпечення власної перемоги –  «Стислі строки кампанії, змішана система виборів, примусове висунення від партій кандидатів у депутати і міські голови,  яке створює вектор залежності самоврядування від політичної складової, низькі вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кандидатів, фактична відсутність інформації про повні списки від партій,  неналежна організація інформаційної складової виборів, узаконена корупція у виборчому процесі, не уточнений  Державний реєстр виборців, відсутність у протоколі відміток про кількість тих, хто проголосував вдома», «зняття кандидатур у переддень до дня голосування», «непропорційне представлення політичних сил у комісії».  

2.Ставка влади на адміністративний ресурс та фальсифікації, а не  на ідеологічну кампанію. Як результат — практично безкарна реалізація фальсифікацій   — «Тотальний контроль влади і сателітів над виборчим процесом»,  «реанімація практики адміністрування виборчого процесу, викривлення результатів виборів на користь ПР та її союзників», «Спроба побудувати у масштабах країни однопартійну систему, відмова Партії регіонів від співробітництва не лише з опозицією (що природно), а й з партнерами по коаліції. Відмова Партії регіонів від ведення змістовної ідеологічної кампанії, орієнтація на чистий адмінресурс»;  «Тотальна фальсифікація: каруселі, відкритий підкуп виборців, голосування вдома  до 20 % від числа виборців на дільницях, проставляння відміток самими членами комісій на окремих бюлетенях (по мажоритарним виборам), втручання виконавчої влади в виборчий процес, робота СБУ зі збору інформації про конкурентів на користь ПР тощо», «рейдерство при реєстрації партій та кандидатів, нечесний підрахунок голосів в окремих регіонах» і т.д. 

3. Відсутність розуміння суті  місцевих виборів, шляхів виходу з кризи — як владою, так і опозицією. «Громадянська незрілість» українського суспільства, і водночас  — розчарування людей у політиці, що зумовило  низьку явку. Цинізм і аморальність кампанії    — «Відсутність дискусії з питань вирішення місцевих та комунальних проблем, штучна політизація виборчого процесу, парламентська логіка виборчої кампанії», «неспроможність суспільства покінчити зі спробами його муштрування за білоруським зразком, недієздатність державних і суспільних інституцій у забезпеченні елементарних вимог до політичного процесу, невідповідність наявних політичних «еліт» до вимог епохи за критеріями моральності, професійності, спроможності діяти на користь розвитку суспільства, нації і держави».

4. Неефективність громадського контролю, зокрема, низька кваліфікація спостерігачів та членів виборчих комісій  — «відсутність навчання членів ДВК і ТВК,  відсутність якісних екзит-полів», «відсутність ефективного громадського контролю за виборами і підрахунком голосів»

5.  Надмірна кількість кандидатів, ускладнення виборчого процесу  — «Через велику кількість бюлетенів, партії, які приймали участь у виборах за партійними списками та кандидатів по мажоритарних округах, виборець не мав можливості зробити свідомий вибір – 90% виборців»

6.  Як зміниться політичний ландшафт України внаслідок отриманих результатів місцевих виборів? 

Більшість експертів згодні з тим, що Партія регіонів внаслідок виборів істотно  посилить свої  позиції    — «ПР домінуватиме на більшості територій, а у інші буде потроху заходити різними засобами», «Всі перефарбувалися у синій колір партії влади, хто не встиг, або не захотів - будуть недопущені до виборних посад».

Чимало експертів  вважають, що авторитарні тенденції тепер посилюватимуться,  зростатиме тиск влади  — «Незалежно від результатів виборів у багатомандатних округах, враховуючи зміни в політичній системі і скасування імперативного мандата для депутатів, в обласних радах фактична більшість буде формуватися переважно під інтереси владної піраміди», «Україна впевнено просувається до російської авторитарної системи «виборів без вибору», яка зарекомендувала себе неефективною з точки зору завдань модернізації навіть в РФ».

Партія регіонів ігноруватиме не тільки опозицію, але й власних союзників по коаліціях у парламенті і місцевих радах.

Щодо опозиції, то вона, як наголошують деякі  експерти, продовжуватиме протягом найближчого часу слабшати та маргіналізуватися, хоча і раніше там мало хто був налаштований на серйозну системну боротьбу з владою — «Здається, асиметрія зростає: позиції Партії регіонів посилюються, а «Батьківщини» послаблюються. Підтвердили право на присутність «політичні новачки» – «Фронт змін» та «Сильна Україна». Завершився політичний проект під назвою «Наша Україна». Вже не можна вважати випадковістю присутність радикалізованої «Свободи» . Хоча деякі експерти прогнозують і послаблення позицій влади через наступаючу недовіру у населення — «підрив суспільних позицій ПР в містах «м‘якого сходу» - Харкові, Херсоні, Запоріжжі, Одесі» .

Політична мапа України може стати  більш строкатою — через явну тенденцію до регіоналізації влади в Україні — «прискорення процесу регіоналізації політики та процесу формування „держави общин” на противагу національної державності», «Ландшафт стане більш строкатим, навіть у межах одного міста, що не сприятиме укріпленню вертикалі влад. Захід України взагалі може отримати протистояння із владою у Києві».

Однак для самого населення, як вважають деякі експерти, особливо ситуація не зміниться — по-перше, обрані ним депутати насамперед розв’язуватимуть власні проблеми, а по-друге, система місцевого самоврядування в Україні напряму залежить від органів виконавчої влади.  —  «Потрібно буде шукати шляхи відпрацювання вкладених коштів, а таким чином продовжуватиметься „дерибан” землі, майна і т.д.»,  « в Україні органи місцевого самоврядування не наділені у достатній мірі відповідними повноваженнями та фінансами, щоб реально впливати на формування у регіонах політики».

7. Які короткотермінові наслідки для України матимуть місцеві вибори-2010?

Головний короткостроковий наслідок  –  підготовка до виборів Верховної Ради у березні 2011 року (хоча остаточно не вирішено, коли саме вони мають бути).

 Експерти вказують на зміну політичної географії, аж до деградації місцевого самоврядування,  можливості повної «зачистки» опозиції та формування «однопартійної демократії» російського зразка.

Експерти  прогнозують соціальну апатію, недовіру до влади.  Очікується і перерозподіл ресурсів на місцях на користь новообраних політиків. Є і позитивні наслідки — по-перше, визначено, хто нестиме відповідальність за події в Україні, а по-друге, влада, побоюючись програти, зменшила свої реальні квазіреформаторські амбіції — зокрема, відтермінувала підвищення пенсійного віку.

8. Які довготермінові наслідки для України можуть  мати місцеві вибори-2010?

Експерти вважають, що ці вибори матимуть декілька віддалених наслідків. 

Перший  — посилення авторитарних тенденцій, побудова «партійної» вертикалі влади –– «Розвиток сучасної  демократичної нації в Україні відкладається років на 5–10. Можна також припустити, що іще більший час в Україні не буде жодних натяків на розбудову місцевого самоврядування за сучасними європейськими стандартами».

Другим наслідком може стати «зміна кодів державності», характеру та  міжнародного іміджу країни (це може бути прямо пов’язане з авторитарними тенденціями) (3 експерти) Влада може почати втрачати свою легітимність.

Експерти також побоюються, що технології фальсифікацій, застосовані на цих виборах, можуть бути перенесені на наступні вибори в Україні.

Ще експерти  зазначають, поряд з тенденціями авторитаризму у владі,  можливість подальшої радикалізації опозиційної діяльності. Дехто з експертів  прогнозує соціальні заворушення аж до можливості громадянської війни — «Повна зміна влади шляхом, можливо, збройного повстання».  В іншому разі, опозиція має перебудуватися та оновитися — «Зміна формату опозиції, зникнення націонал-демократів, послаблення БЮТ, поява ліберальної та лівої опозиції».

В міжнародному аспекті Україна може стати як об’єктом підвищеної уваги європейських правозахисних інститутів, так і навпаки, швидко стати повністю залежною від Росії країною, втративши перспективи вступу до ЄС.

9.      Що, на Вашу думку, у першу чергу треба зробити для проведення чесних демократичних виборів в Україні?

Половина опитаних експертів вважають, що найпершим кроком має бути зміна виборчого законодавства. З метою  недопущення фальсифікацій пропонується ввести такі норми, як «запровадження балансу влади і опозиції у виборчих комісіях, запровадження кворуму у 2/3 або 3/4 у виборчих комісіях, повна заборона голосування на дому, обов’язковий централізований друк захищених бюлетенів,  обов’язкова відеофіксація всього процесу підрахунку голосів і оголошення результатів на дільниці в присутності кворуму членів виборчих комісій, із можливістю висловлення заперечень і окремих думок членами комісій, запровадження системи виборів абсолютної більшості в мажоритарних округах, тобто у два тури». Також висловлюються наступні пропозиції: «встановити адекватні для  кожного рівня влади виборчі правила на тривалу перспективу, забезпечити законодавчі вимоги щодо розкриття необхідного обсягу інформації про кандидатів, вивести корупційну складову із виборчого законодавства», «повернення пропорційної системи виборів, прийняття правового за змістом закону про партії та політичні організації, стимулювання розвитку громадських інституцій», «законодавчо закріпити принцип відкритих партійних списків» і т.д. 

 Дехто з експертів сподівається на широкі просвітницькі кампанії щодо загальної ролі виборів, роз’яснення позицій опозиції та громадськості, поширення інформації про кандидатів.  Також згадується і про власне розбудову  опозиційних структур на місцях, місцевих громадських організацій. Однак кілька експертів вважають, що законодавчі зміни та конкретна інформаційна діяльність щодо виборів — це не головне. Головним засобом збереження демократії вони вважають «вирощування громадянина»   — «має бути створена потужна загальнонаціональна система, очолювана авторитетними в суспільстві людьми, спрямована на об’єднання нації на основі спільних цінностей, моралі і демократії».

Діяльність експертів та громадських активістів має бути спрямована на зміну політичної культури та установок у населення, зокрема у політиків, які «розглядають кожні вибори як війну».

 Деякі  експерти вважають,  що треба зачекати, поки суспільство саме переконається у тому, що такий стан речей його не влаштовує, поки зміниться покоління політиків та виборців, виникне нове громадянське суспільство.

   Ще кілька експертів ставляться скептично до перспектив змін у найближчі роки: «на мою думку, час втрачений. Вся ця система років на 10-15, не менше». А дехто  сподівається на допомогу Україні міжнародної спільноти.

Опитані експерти:

Юрій Бут

Олександр Вишняк

Лілія Гонюкова

Олексій Горецький

Катерина Дегтяр

Ігор Жданов

Віктор Зам’ятін

Вадим Карасьов

Світлана Конончук

Алла Лепеха

Сергій Макєєв

Михайло Міщенко

Олександр Палій

Василь Полуйко

Ігор Попов

Дмитро Потєхін

Віктор Рибаченко

Олександр Соломаха

Олександр Стегній

Аркадій Стенсеримський

Василь Стоякін

Олексій Тарасов

Юлія Тищенко

Олександр Черненко

Валентин Якушик