Мир та боротьба з корупцією дозволять українцям з надією дивитися у майбутнє

Про це  у програмі «Реформи: інструкція до використання» на Громадському радіо в рамках проекту «Комунікатор реформ»  розповідає   Ірина Бекешкіна, директорка фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерева.

Лариса Денисенко: Якщо говорити загалом про відмінності аналітичного бачення експертів та пересічних громадян, чи збігаються аналітики експертного середовища і звичайних людей стосовного того, що відбувається в країні?

Ірина Бекешкіна: Де в чому збігаються, а де в чому – ні. Абсолютно збігаються у питанні «Подія року». Це отримання безвізового режиму. На цю подію вказали люди і експерти самі.

Потім у нас було питання: «Наскільки для вас особисто важливий безвізовий режим». Очевидно, важливий, оскільки 43% відповідали, що важливо. А я маю сказати, що цей відсоток значно більший, ніж відсоток людей, які мають закордонні паспорти, включаючи і нові паспорти, і старі. Очевидно, люди бачать перспективу для себе або для своїх дітей.

Стосовно всього іншого складніше. Наприклад, експерти більше все ж таки підкреслюють реформи, вони говорять про те, що реформи почалися: медична, освітня, пенсійна реформи. Проте пересічні громадяни ще не бачать результатів. Що стосується пенсійної реформи, то я б не сказала, що це взагалі реформа, це просто підвищення пенсій, адже реформа буде тільки далі, але саме люди її помітили. В минулому опитуванні 77% простих людей сказали, що не помітили жодної успішної реформи, а найбільш успішною була пенсійна реформа, її зазначили 9%.

Те, що буде вносити медична реформа, принаймні, не зіпсує нинішню ситуацію

Андрій Куликов: Це минуле опитування – річної давнини?

Ірина Бекешкіна: Так, теж грудневе за рідсумками року.

Лариса Денисенко: Як до медичної реформи ставляться експерти, і як її оцінюють люди?

Ірина Бекешкіна: Експерти ставляться до медичної реформи краще. Але, на мою думку, гірше не буде. Коли ми досліджували це питання, то зрозуміли, що безкоштовної медицини взагалі немає. Лише 11% людей в державних медичних закладах принципово не платили хабарі, і ще 16% людей не платили, бо в них грошей не було. Решта людей платили гроші, в нас немає безкоштовної медицини. Очевидно, те, що буде вносити медична реформа, принаймні, не зіпсує нинішню ситуацію.

В нашому попередньому оцінюванні люди і експерти розходяться в думках в тому, що експерти бачать позитивні моменти реформи, населення – не бачать. І зараз, якщо в пересічного громадянина спитати, а в чому полягає медична реформа, я майже певна, що він не скаже, в чому конкретно вона полягає. Та й інші реформи теж, бо в нас немає комунікації. І в попередньому опитувані лише 5% задоволені комунікацією.

Андрій Куликов: А як експерти оцінюють якість комунікації?

Ірина Бекешкіна: Експерти теж негативно оцінюють.

Слухач Артем з Дніпра: Коли проводяться соцопитування, я знаю, що надзвичайно високий відсоток відмови серед молоді. Чи можна вважати це соцопитування репрезентативним? Тому що не факт, що той один молодий чоловік з 50, що погодився відповісти, репрезентує своє покоління?

І чи не проводили ви опитування щодо паспорта українця, щоб мати зв’язок з діаспорою?

Ірина Бекешкіна: Один з п’ятдесяти – це явно перебір, тому що опитування ми проводимо опитування вдома. Відсоток відмов великий – це 50%, як правило, але я не помітила, щоб серед молоді відмов було більше. Я б сказала навпаки – більше відмовляються люди старшого віку, коли не впевнені, що розбираються в цьому питанні.

Що стосується паспортів для діаспори, то це буде взагалі подвійне громадянство, яке суперечить нашій Конституції.

Корупція – це такий величезний камінь, який лежить на шляху розвитку України, і поки ми це не здолаємо, Україна так і буде товктися на місці

Андрій Куликов: Це може бути якийсь неформальний документ.

Ірина Бекешкіна: Можливо, якийсь почесний документ, але його потрібно заслужити.

Слухачка Світлана з Одеси: Коли в Україні будуть створені умови для того, щоб економіка виходила з тіні? Коли будуть створені умови для нашого українського виробника і для реалізації українців?

Ірина Бекешкіна: Очевидно, це питання потрібно ставити нашій владі, але я тут згодна з пафосом слухачки, тому що, якщо не буде подолано тіньову економіку, то в нас не зможуть зростати зарплати.

Лариса Денисенко: Так, і згідно з вашим опитуванням 49,2% громадян на заході, 51,7% на сході вважають, що Україна рухається в неправильному напряму, тому що залишається великий рівень корупції. І це друга позиція рейтингу негараздів.

Ірина Бекешкіна: А перша – це війна. І ми вже втретє ставимо питання: «В чому Україна йде в неправильному напрямі?». Війна – перша причина, а друге – це високий рівень корупції, зростають ціни, а зарплати не ростуть, влада переслідує тих, хто бореться з корупцією тощо. Очевидно, що корупція – це такий величезний камінь, який лежить на шляху розвитку України, і поки ми це не здолаємо, Україна так і буде товктися на місці. 2% зростання економіки нікого не може задовольнити.

Андрій Куликов: Ви досліджували цього разу наміри українців, рішучість українців?

Ірина Бекешкіна: Ми постійно ставимо питання, наскільки українці готові брати участь в протестах, і рівень протестної активності зараз не найбільший. Ми ставимо це питання всі роки, скільки існує Україна, можливо, з 1998-99-го року, і тоді був дуже високий рівень протестної активності, людям роками не виплачували заробітні плати, але тоді не було ніяких масових виступів. Другий високий рівень протестних настроїв був у 2015-му році, коли рухнула гривня. Тоді начебто 40% збиралося брати участь у протестах, проте протестів теж не було. І перед Помаранчевою революцією, і перед Революцією Гідності рівень протестних настроїв був не найвищим. Але 20% — це теж високий рівень, в нас стабільно високий рівень, можна сказати. Досить сказати, що і у 2004-му, і у 2014-му році брали участь в Революції 15% населення, і цього вистачило.

Лариса Денисенко: Згідно з вашим опитуванням, в наших людей виникають три почуття, коли вони думають про майбутнє України, — надія, оптимізм, тривога.

Ірина Бекешкіна: Мене це здивувало, бо такого рівня оптимізму я давно не пам’ятаю, він був таким після Помаранчевої революції, навіть після Революції Гідності такого не було. Розумієте, все погано, ми не туди йдемо, дуже багато всякого неприємного, але ми все-таки сподіваємося на краще, і 30% оптимізму – це дуже багато. А 51% людей з надією дивляться в Україну. Це багато.

В нас немає популярних лідерів, тому що лідер серед лідерів Петро Порошенко має лише 10% підтримки, а це не те, що характерно для лідерів

Лариса Денисенко: Якщо говорити про ставлення наших громадян до політичних лідерок і лідерів, то нині з’явилося прізвище Саакашвілі. Минулого року, мені здається, його настільки щільно не було.

Ірина Бекешкіна: Ви знаєте, був. Причому, коли ми питали про успішних політиків, то фігурували і Саакашвілі, і Савченко. Зараз Савченко просто зникла, якщо брати загально національне опитування, а Махеіл Саакашвілі перемістився, але якщо його б не витягли на світ божий, то він би також зник.

Я хочу сказати, що в нас немає популярних лідерів, тому що лідер серед лідерів Петро Порошенко має лише 10% підтримки, а це не те, що характерно для лідерів. Проте вище в нас немає. Далі – Михеіл Саакашвілі  має 7%, і це серед тих, кого люди вважають політичним діячем 2017-го року. Позаминулого року були Саакашвілі і Савченко.

В нас була також цікава ідея, коли ми запитали: «Кого люди призначили б Дідом Морозом?» з відомих людей. І тут, якби був конкурс, то він би не відбувся, тому що максимальний відсоток був у лідера – 5%.

Андрій Куликов: І хто це?

Ірина Бекешкіна: Петро Порошенко. Тобто це говорить про те, що дуже популярних лідерів в нас зараз немає, і це стримує протести, тому що одна з необхідних умов – це те, щоб люди вірили тим людям, які їх будуть виводити на площі. Зараз такого немає.

Лариса Денисенко: Дуже багато людей, особливо по регіонах, вважають себе переважно щасливими.

Ірина Бекешкіна: Переважно щасливими, згідно з нашим опитуванням, себе відчувають в усіх регіонах, за виключенням Донбасу. Донбас – це взагалі сумний регіон. Вони і не відчувають себе щасливими, і серед відчуттів, які виникають у них, коли вони думають за Україну, на першому місці тривога і безвихідь. Тому дуже потрібно з цими людьми працювати.

Андрій Куликов: Чи проводите ви порівняння, як люди відповідають у сільській місцевості, і як у міській?

Ірина Бекешкіна: Безумовно. Тут ще грає вік населення. Сільське населення більше літнє, тому це теж відіграє свою роль. Сільське населення більш песимістичне, проте, з іншого боку, воно теж відчуває себе щасливим.

_________________________________________________________

Ця публікація із серії  «Комунікатор реформ»    була підготовлена в межах проекту «Просування реформ в регіони», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і "Європейською правдою" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є відповідальністю видання і жодним чином не віддзеркалює точку зору Європейського Союзу.

Оригінал: Громадське радіо