Медіапростір Одеси: аналіз контенту, який споживають одесити

Аналітика
Перегляди: 662
18 квітня 2024


Анастасія Стах,
студентка 4-го курсу спеціальності
«Політологія» ОНУ імені І.І. Мечникова

На сьогодні для влади актуальним є впровадження якісної державної політики в інформаційній сфері. Одеська область – полінаціональний регіон, тож цікаво й важливо дослідити медіавподобання, частоту споживання аудіовізуального контенту, його види, найбільш популярні джерела інформації серед мешканців Одеси та Одеської області, а також бар’єри переходу від російськомовного контенту до україномовного. Обласна влада хоче побудувати якісну та дієву інформаційну кампанію, спрямовану на популяризацію та заохочення до споживання вітчизняного медіапродукту, підвищення рівня довіри до нього та зміцнення суспільної згуртованості. Цікаво також проаналізувати контент телеграм-каналів Одеського регіону та чим вони привертають увагу.

Рейтинги сторінок у соцмережах

Згідно з результатами дослідження видання  «Інтент»,  серед Фейсбук-сторінок одеських медіа перше місце за кількістю підписників і позначок «Подобається» посідає «Одесса как она есть» (213 тис. позначок та майже 300 тис. підписників). Цікаво, що видання «Бессарабія.ua» (32 тис. позначок) – єдине медіа у цьому списку, яке представляє область, а не обласний центр.

Можна помітити, що у трійці лідерів – російськомовні сторінки: «Одесса как она есть», «Одесса.net» (124 тис.) та «Думская.net» (79 тис.). 

Джерело: Інтент

Російськомовна сторінка видання «Думська» налічує 150 тис. підписників, натомість україномовна – 79 тис. підписників і 27 тис. уподобань. Щодо ведення сторінки державною мовою, то в десятку найкращих одеських медіа за позначкою «Подобається» увійшли два телеканали – «Перший міський» та «7 канал», а також газета «Одеське життя» (25 тис.). 

Джерело: Інтент

Щоб визначити рейтинг одеських телеграм-  та YouTube-каналів, я провела власне дослідження, взявши до уваги кількість підписників, і отримала такі результати.

З дев’яти каналів, що увійшли до рейтингу, два – повністю російськомовні, а канал «Думская – новости» має також україномовну версію «Думська­ – новини Одеси». До речі, цей канал було створено 10 липня 2020 року як резервний, і спочатку він розміщував публікації російською мовою. 19 лютого 2022 року канал призупинив активність. Після відновлення роботи 12 серпня 2022 року канал було перейменовано на «Думська – новини Одеси та України», і тоді він перейшов на українську мову. Канали «Одеське життя» та «Перший міський» почали викладати контент державною 30 березня 2022 року та 31 липня 2022-го відповідно, телеграм-канал «Новини Волкова» зробив це 1 січня 2023 року. А ось на каналі «Vgorode.ua Одеса» перехід на українську відбувався поступово з літа 2022 року по весну 2023-го.

Рейтинг YouTube-каналів за кількістю підписників має такий вигляд:

      У цьому рейтингу є не тільки телеканали, а й електронні медіа та канал журналіста, котрий висвітлює події, що відбуваються в місті та країні. Першу четвірку очолюють саме телеканали, адже готувати відеосюжети  є їхньою безпосередньою діяльністю.  Привертає увагу той факт, що лідер серед електронних медіа, видання «Думська»,  стоїть у рейтингу на сходинку вище за телеканал «Град». Ще раз хочу наголосити, що головний офіс електронного медіа «Бессарабія інформ» розташований не в обласному центрі, однак воно входить у рейтинг кращих. Варто відзначити, що всі YouTube-канали в цьому рейтингу ведуть мовлення державною мовою.

Аналіз контенту телеграм-каналів

Під час дослідження також було проаналізовано контент телеграм-каналів, які поширюють новини, щоб зрозуміти, що привертає увагу людей і чому одні канали мають більшу популярність, а інші – меншу. Окрім того, в цьому розділі проаналізуємо  мовне питання і контент телеграм-каналів, що стали предметом дослідження.

Більшість телеграм-каналів викладають пости про війну та політику – це зрозуміло, з огляду на реалії, в яких  ми живемо. Тож особливих відмінностей у контентах каналів ніби немає. Що ж змушує людей віддавати перевагу одному каналу перед іншим? Досліджуючи цю тему,  звернула увагу, що канали, які поширюють інформацію лише одного спрямування, наприклад, винятково політичні новини, без  візуального або відеосупроводу, – збирають менше реакцій від людей. Якщо пост складається лише із заголовка та посилання на сайт з повним текстом статті, то читачі таким постом практично не цікавляться.

Як приклад можна навести канал «Одесса как она есть». Він посів друге місце в моєму рейтингу. Цей канал публікує контент для різних цільових аудиторій. Тут можна знайти новини про війну та політику, погоду в Одесі, події в місті, заходи, які можна відвідати на вихідних, а також багато новин про надзвичайні ситуації в місті та області (відключення води та світла, аварії, кримінальна хроніка). Цей канал  обрав своєрідну подачу матеріалу з легкою  іронією, що також привертає увагу одеситів. Новини у форматі «не серйозно про серйозне» читати легше. Читач може здогадатися, про що йтиметься в тексті, за фотографією. Текст зазвичай короткий і змістовний. У деяких випадках новина  завершується окремим абзацом на одне-два речення з підсумком. Водночас, цей телеграм-канал поширює не тільки новини. Він узяв на себе відповідальність інформувати людей про початок тривоги, куди саме летять ракети і коли можна «видихнути». Незрозуміло, щоправда, чи мають автори цього каналу власні поінформовані джерела, чи беруть інформацію з каналів, які ведуть військові, щоб збільшити інтерес до свого пабліку. Можливо, це психологічних хід – під час тривоги, коли люди перебувають у стресовому стані, вони можуть трохи заспокоїтися, читаючи новини, які безпосередньо не стосуються війни. Слід також зауважити, що цей телеграм-канал існує вже багато років і навіть мав свою сторінку в російській мережі «вКонтакте» аж до 4 листопада 2022 року.

Перші два місця в рейтингу очолюють канали, які ведуть мовлення мовою ворога. Своїми думками про те, чому російськомовні пабліки досі популярні, поділилися з нами журналіст та головний редактор «Медіа-центру України» Михайло Штекель та ведучий, колишній режисер і сценарист каналу СТБ Дмитро Колцун.

 

Так,  на думку журналіста Михайла Штекеля, люди просто продовжують читати новини на звичних для себе сторінках в Телеграмі:

«Питання не в контенті, а в тому, до чого звикла людина».

Навіть під час переїзду до іншої країни знання мови визначає, якою мовою людина споживатиме інформацію, і найякісніший контент не приверне увагу, якщо на заваді стоїть мовний бар’єр.

 

 

У цьому контексті також важливо розуміти, що медіа продають не тільки інформацію.

Журналіст Дмитро Колцун зазначає:

«ЗМІ продають не інформацію, а емоції, які отримують люди під час перегляду контенту. Інтерпретація дії означає більше, ніж сама дія».

Отож популярні телеграм-канали навчились давати людям ті емоції, яких вони потребують.

 

Результати опитування мешканців Одеського регіону

У межах дослідження було опитано 100 мешканців Одеси та області: зокрема 74 жінки та 26 чоловіків різного віку. Опитування відбувалося методом анкетування.

65 осіб віком від 18 до 30 років, 20 осіб – від 30 до 45 років, та 15 – віком 45 і більше років.

На перше запитання «Як часто ви переглядаєте новини?» більшість, а це 78%, відповіли, що «кілька разів на день», 8% обрали відповідь «тільки під час тривоги», ще 7% цікавляться новинами один раз на день. Лише 3% зазначили, що роблять це дуже рідко. Решта, навпаки, переглядають новини приблизно раз на годину.

Такий вигляд має діаграма, яка показує, з яких джерел користувачі беруть інформацію:

Як видно з діаграми, значна більшість людей отримує інформацію саме з телеграм-каналів. Цікавим є і те, що телебачення втратило популярність у одеситів. Наразі вони віддають перевагу Телеграму, YouТube та інтернет-виданням. Тільки 8% відповіли, що дізнаються новини, переглядаючи телевізор.

Проаналізувавши відповіді на запитання, чому зручніше користуватися саме телеграм-каналами, можна зробити такі висновки. Серед головних чинників:

1. Зручність та швидкість: більшість користувачів відзначають оперативність отримання інформації через телеграм-канали.

2. Достовірність інформації: користувачі відзначають, що телеграм-канали надають достовірну інформацію. Вони довіряють контенту, розміщеному на каналах, і вважають, що тут інформацію подають без прикрас та фейків.

3. Актуальність та цікавість: частина користувачів наголосила, що телеграм-канали подають актуальні та цікаві новини.

4. Лаконічність: користувачі зазначають, що телеграм-канали надають інформацію без так званих «ліричних відступів», тобто лаконічно та по суті.  

Отже, для більшості користувачів телеграм-канали є зручним та достовірним джерелом інформації, яке надає оперативну та цікаву інформацію без фейків.

На запитання «Що ви дивитесь на YouTubeнайпопулярніші відповіді були такі:

1. Розважальний контент: дуже багато користувачів зазначили, що дивляться розважальний контент, зокрема цікаві відео, шоу, мультфільми, улюблених блогерів.

2. Новини й інформація про суспільне життя: частина користувачів переглядає відео з новинами, інтерв'ю з медійними особами, аналітичні програми, сюжети про розслідування злочинів, щоб бути в курсі подій.

3. Цікаві теми: користувачі також цікавляться такими темами, як історія, музика, спорт, кіно, культура, кухарство, йога та відео про саморозвиток і самопізнання.

4. Політичний контент: користувачі стежать за політичною ситуацією, переглядають політичні новини, програми, інтерв'ю з політичними експертами та громадськими діячами.

5. Військовий контент: інтерес викликають відео на військову тематику,  інтерв'ю та підкасти з військовими.

З огляду на це, можна зробити висновок, що YouTube є джерелом різноманітного контенту, який задовольняє різні інтереси й потреби користувачів: від розважального до інформаційного та пізнавального.

На запитання «Чи споживаєте ви російський контент?» відповіді були такими: 76% відповіли, що не споживають, а 24% сказали, що  продовжують це робити.

Щодо того, чому деякі люди досі споживають російський контент, найпопулярнішими відповідями були такі:

1. Мовна прив'язка: багато респондентів зазначили, що споживають російський контент через свою мовну прив'язку. Деякі з них зазначили,  що розмовляють російською з народження і звикли до неї.

2. Прив'язка до авторів: деякі опитані зауважили, що мають «life-long» прив'язку до конкретних авторів російського контенту або споживають його, тому що він якісніший.

3. Пізнавальний контент: дехто дивиться російський контент, щоб  отримати інформацію, яку не може знайти в українському інформаційному полі, або для розуміння медійного порядку денного «ворога».

4. Культурна різноманітність: окремі відповіді свідчать про те, що одесити мають інтерес до різноманітного контенту й різних культур, в тому числі російської.

5. Політична підтримка: деякі відповіді вказують на те, що люди споживають російський контент тільки тих осіб, що підтримують Україну.

Своєю думкою щодо цього результату поділився Володимир Кіров, практикуючий психолог та експерт у галузі права та управління.

Не завжди люди споживають російський контент саме через мову:

«Це залежить від цінностей. Люди споживають російський контент не тому, що він російською, а тому, що цей контент збігається з їхніми цінностями», – зауважив Володимир Кіров, пояснюючи мовну прихильність.

Журналіст Дмитро Колцун, коментуючи прив’язку до авторів, зазначає, що успіх російських блогерів, ведучих та зірок шоу-бізнесу не обов'язково залежить від мови, якою вони ведуть свої трансляції.

Він зауважує: «Річ не в мові, російські блогери та актори популярні не тому, що говорять російською, а тому, що в тій країні більше населення, більша конкуренція. І щоб їх дивилися, треба пройти жорсткий відбір, знайти нові прийоми для того, щоб утримувати увагу людей».

Це стосується не тільки країни ворога. Що більше населення в країні, то більше треба робити, аби стати відомим та навчитися завойовувати увагу людей і тримати свою аудиторію.

Отож ідеться про різні мотивації споживання російського контенту навіть в умовах широкомасштабного вторгнення та щоденних обстрілів Одеського регіону.

Ще одне запитання звучало так: «Якою мовою вам комфортніше переглядати відео та читати новини?» На цій діаграмі можна побачити результати опитування:

Ми бачимо, що цифри  збігаються. 24% продовжують споживати російський контент і 24% заявили, що їм комфортніше отримувати новини російською мовою. Але чи можна зробити висновок, що вибір мови визначає політичні та національні уподобання? Журналіст та медіаексперт Михайло Штекель так не вважає: «Одне не обов’язково витікає з іншого. Якщо людина розмовляє російською, це не означає, що вона чекає на Путіна; і навпаки, якщо людина розмовляє українською, не означає, що вона НЕ чекає на Путіна».

Що стосується запитання «Які є або були бар’єри під час переходу від російськомовного до україномовного контенту?»,  то  під  час опитування було отримано такі відповіді.

Перешкоди у переході від російськомовного контенту до україномовного можна умовно поділити на кілька категорій:

1. Немає перешкод/Жодних перешкод: ця група відповідей свідчить, що багато респондентів не відчувають конкретних перешкод у переході від російськомовного до україномовного контенту.

2. Психологічні фактори/Звичка: деякі відповіді вказують на психологічні фактори, такі як звичка або зона комфорту з російською мовою, які можуть становити перешкоду у переході до україномовного контенту.

З приводу того, що багатьом людям зручніше спілкуватися і переглядати контент російською мовою саме через звичку, висловився психолог Володимир Кіров. Він пояснив, що спілкування конкретною мовою – це звичка, при тому позитивна, оскільки навчають мові батьки, і вона кожен день підкріплюється спілкуванням з різними людьми. А щоб  перейти на іншу мову, треба мати  внутрішню і зовнішню мотивацію: «Для переходу треба зламати стару звичку і набути нової. На це впливають як зовнішні, так і внутрішні стимули. Зовнішні – це підтримка сім’ї, громади та держави. А внутрішні – має сформуватися сильна мотивація, а вона формується на основі  особистих цінностей людини».

3. Мовне середовище/Мовне оточення: частина респондентів згадувала мовне середовище або мовне оточення як чинник, що може впливати на вибір контенту.

4. Недостатня кількість україномовного контенту: дехто з опитаних назвали перешкодою нестачу якісного чи цікавого україномовного контенту.

5. Політичні або соціокультурні погляди: частина респондентів вважає перешкодою осуд російськомовних чи примус з боку влади чи окремих діячів культури до вибору мови контенту.

Важливо враховувати, що тиск з боку влади в цьому питанні може мати й непередбачувані наслідки. Як зазначає журналіст Михайло Штекель: «Коли влада намагається щось підтримати, вона перетворює це на елемент державної політики, і це може сприйматися у штики тими, хто й так негативно до неї ставиться». Тобто надмірне політизування мовного питання може відштовхнути від процесу українізації людей, які сприймають таку політику, як наступ влади на свої права.

На запитанням «Що вам допомогло під час переходу від російськомовного до україномовного контенту?» найпопулярніші відповіді були такі:

 1. Війна: частина респондентів зазначила, що воєнний конфлікт та повномасштабне вторгнення Росії стали головними чинниками у переході до україномовного контенту.

2. Бажання підтримати Україну та україномовні ресурси: багато людей вказали на гордість і патріотизм як мотиви переходу до україномовного контенту. Респонденти зазначають, що вони віддають перевагу українській мові, щоб підтримати свою країну та українських виробників контенту.

3. Різноманітність і якість україномовного контенту: у частині відповідей наголошується на збільшенні якісного україномовного контенту, зокрема музики, фільмів, блогів тощо. Це також називають одним із факторів, що сприяв переходу. Респонденти відзначають, що з часом україномовний контент став більш доступним і цікавим для них.

4. Негативне ставлення до російської мови та культури: деякі відповіді відображають негативне ставлення до російськомовного контенту через політичні аспекти, війну або недовіру до російської пропаганди.

5. Звичка та сімейне оточення: дехто з респондентів зазначив, що їхні звички та сімейне оточення, а також спілкування українською мовою допомогли їм легко перейти на україномовний  контент.

Вищезазначене свідчить про різні аспекти, що впливають на прийняття україномовного контенту. Наприклад, війна може створювати патріотичну мотивацію для споживання контенту рідною мовою. Водночас збільшення кількості якісного україномовного продукту позитивно впливає на розвиток медіасфери в Україні. Іншим вагомим фактором є внутрішня мотивація, особисті цінності та переконання щодо важливості підтримки рідної мови та культури. Ці дані можуть бути корисними для розуміння та аналізу тенденцій у попиті на медіапродукт в Україні та для розробки стратегій просування україномовного контенту.

І останнє запитання було таким: «Чого не вистачає україномовному контенту, щоб люди почали більше його споживати?» З відповідей випливає, що багато людей вважають, що україномовного контенту вистачає і він доволі цікавий, але є кілька аспектів, які можна покращити:

1. Якість та кількість контенту: підвищити якість україномовного контенту. Зокрема, люди зазначали, що їм бракує якісних українських фільмів та програм, а також експертності у виробництві україномовного контенту.

2. Актуальність: забезпечити актуальність та цікавість контенту, щоб привернути більше глядачів. Знімати відео на різноманітні теми, яких ще немає в українському сегменті YouTube. Контент може бути більш привабливим, якщо охоплюватиме різні теми та матиме нові ідеї подачі.

3. Відвертість і правдивість: створювати чесний україномовний контент.

4. Популяризація і підтримка держави: підтримати розвиток україномовного контенту, популяризувати його на державному рівні та забезпечити правильну маркетингову стратегію.

Зокрема, журналіст Дмитро Колцун зазначив: «Державі треба тільки видавати гранти на цікаві проєкти та відігнати будь-якого бюрократа від культури, тоді вона стане різнобарвною і цікавою глядачам». Тобто уряд має підтримувати культуру, а не контролювати її.

У свою чергу, психолог Володимир Кіров вважає, що є два варіанти розвитку процесу українізації:

«Або держава проводить лагідну політику, заохочуючи людей переходити на українську мову за рахунок впровадження речей, які дають певні бонуси людині, або, навпаки, використовує жорсткі методи, а це – заборона та примус. Коли держава використовує примусово негативні методи, в людей з’являється внутрішній супротив, і це спротив не Україні, мові та її культурі, а владній машині. Людям треба відрізняти культуру від держави, а владі треба показувати вигоду переходу від російського, до українського, мотивувати на державному рівні, а не примушувати».

5. Масовість і легкість: зробити українську культуру більш масовою та доступною для широкої аудиторії.

Щодо цього висловився політолог та журналіст Дмитро Колцун: «Україномовному контенту не вистачає емоцій для того, щоб люди почали більше споживати його. Що цікавішим ставатиме контент, то більше людей почнуть захоплюватися ним».

Український контент може вийти на світовий рівень, якщо даватиме людям ті емоції, яких вони потребують, створюватиме щось нове та знаходитиме оригінальні підходи для привернення уваги авдиторії.

6. Час: певна кількість опитаних вважає, що їм треба більше часу, аби перейти на українську мову.

Висновок

Отож, підсумовуючи відповіді експертів та респондентів щодо переходу одеситів на україномовний контент та відмови від російськомовного, можна визначити кілька напрямів:

1. Стимулювання виробництва україномовного контенту: влада може сприяти створенню та підтримці україномовних медійних проєктів, які задовольнять попит на якісний та цікавий контент.

2. Розвиток україномовних медійних платформ: важливо стимулювати розвиток та популяризацію медійних платформ, які спеціалізуються на україномовному контенті та забезпечують зручний доступ до нього користувачів.

3. Промоція україномовного контенту: важливо проводити інформаційні кампанії та заходи з промоції україномовного контенту серед населення, щоб залучити увагу та підвищити інтерес до нього.

4. Підтримка освіти та культури: влада може сприяти підтримці проєктів та заходів у сфері освіти та культури, спрямованих на підвищення патріотичності та національної свідомості, що може вплинути на споживання україномовного контенту.

5. Підтримка мовної політики: важливо забезпечити ефективну мовну політику, яка сприяє популяризації української мови та підвищенню її авторитету як державної мови в Україні.

Ці заходи можуть допомогти вплинути на споживання україномовного контенту серед одеситів та змусити їх відмовитися від російського контенту.

Нині споживання російськомовного контенту для одеситів є просто справою звички. Майже кожен із нас чув, як батьки, родичі, сусіди говорять російською. Але після повномасштабного вторгнення багато одеситів перейшли на українську мову або ще в процесі переходу. Одесити не проти української так само, як і не за російську, вони наразі на шляху до правильного вибору. І щоб цей процес відбувався якомога безболісно, треба відмовитися від примусу, висміювання, упередженого ставлення, а навпаки, з розумінням ставитися до людей, що переходять на українську. І така підтримка має бути не лише на рівні сім’ї, а й на рівні держави.

Останні новини з категорії Аналітика

Спроба Бразилії забезпечити участь лідера Росії в саміті G20 відвертає увагу від пріоритетів її головування

Чому дискусія про те, чи приїде Путін на зустріч лідерів у Ріо-де-Жанейро й чи буде рф представлена своїм міністром закордонних справ, може...
17 травня 2024

Відновлення Чернігівщини після окупації: як іде процес відбудови і звідки брати кошти

Микола Кірєєв та Юрій Горбань про те, яких збитків зазнала інфраструктура Чернігівщини, звідки область отримує кошти на відбудову та як ними...
17 травня 2024

Війна в душі. Як вберегти себе від внутрішнього вигорання і відновитися

Про "відновлення душ" й психологічну підтримку, яку фахівці Сумщини надають військовим, їхнім родинам та всім, хто її потребує - у статті Се...
15 травня 2024

Від аутсайдерів до майстрів сучасної війни: трансформація українських націоналістичних рухів у 2022-2023

Арабський центр досліджень і політичних студій (ACRPS) опублікував дослідження про трансформацію українських націоналістичних рухів у військ...
14 травня 2024