Майже 65% киян вважають медичну реформу нагальною потребою
64,8% киян вважають, що реформа охорони здоров’я потрібна саме зараз. 8,8% жителів Києва говорять, що медичнареформа непотрібна. 10,6% киян вже обрали сімейного лікаря та уклали з ним контракт, проте 59,4% киян навіть не знають свого сімейного лікаря. Такі результати опитування представив експерт Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Максим Паращевін під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Близько 41% респондентів вважають, що протягом останніх двох років якість державних медичних послуг у столиці залишилося незмінною, 34% – погіршилася. Дослідження також показало, що кияни здебільшого звертаються до державних закладів, ніж до приватних – 64% та 35% відповідно. «При цьому оцінки якості останнього обслуговування, яке було, разюче відрізняються. Якщо, скажімо, у приватних закладах майже всі (більше 90%) дали високі оцінки. У державних закладах гарні оцінки дали менше половини», – розповів Максим Паращевін.
Лише 13% киян зазначили, що достатньо ознайомлені з положеннями медичної реформи, 37% – знайомі із загальними принципами медреформи. 49% респондентів нічого не знають про дану реформу або чули про неї дуже мало. «Для того, щоб громадяни були обізнані у реформі, недостатньо про неї говорити по мас-медіа. Надзвичайно важливо долучати їх до розробки цієї реформи та її реалізації», – наголосив речник Міністерства охорони здоров’я України Олександр Ябчанка.
У громадян відсутні знання не тільки про медичну реформу, але і про свої права як пацієнтів. Таку тезу висловила менеджер медичної групи Реанімаційного пакету реформ Світлана Бубенчикова. Особливо низький рівень поінформованості про свої права спостерігається у пацієнтів віком від 30 до 40 років. «Вони не володіють інформацією, що робити у випадку відмови на отримання ліків, які мають бути забезпечені згідно з державними програмами. Це теж рівень відповідальності, але вже індивідуальний. Коли я, як пацієнт, маю зробити так, щоб мій рівень знань дозволив мені захистити мої права», – зауважила Світлана Бубенчикова.
Олександр Ябчанка наголосив, що і лікарі, і пацієнти хочуть одного – зрозумілих правил. Пацієнт зі свої сторони хоче розуміти, що йому гарантує держава у випадку проблем зі здоров’ям. Він хоче знати, чим його лікують, хто його лікує та чи є ефективним те лікування, яке йому пропонується. Лікарі, у свою чергу, хочуть знати, що вони мають робити та скільки вони отримуватимуть за це коштів. «Друге, чого хочуть медики, – зрозуміти, як саме вони мають лікувати, аби бути юридично захищеними. Для того, щоб ці правила прописати так, як хочуть цього пацієнти та медики та збалансувати інтереси одних та інших, просто треба з ними більше спілкуватися. А найголовніше – садити їх за один стіл переговорів. Так робиться у цивілізованому світі, і, мені здається, ми теж так робимо», – підсумував Олександр Ябчанка.
Опитування проведене Київським міжнародним інститутот соціології (КМІС) разом з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Період проведення дослідження – 15-23 січня 2018 року.
