Логіка Кремля залишається незмінною: посилювати тиск на полі бою та вимагати більше на переговорах – Марія Золкіна
Марія Золкіна, голова напряму «Регіональна безпека та дослідження конфліктів» Фонду «Демократичні ініціативи» Імені Ілька Кучеріва, дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук, в інтерв'ю ВВС підбила перші підсумки розмови Трампа та Путіна.
– Якими Ви бачите результати розмови Трампа і Путіна з української точки зору?
– Це було цілком очікувано, що Путін намагатиметься вибити якомога більше поступок від України. Він розуміє, що Трамп прагне припинення вогню будь-якою ціною, без деталей, як контролюватиметься припинення вогню і гарантій стабільності. Фактично, ми побачили підтвердження того, що тактика Росії залишається незмінною. Надалі варто очікувати, що Москва намагатиметься тиснути на президента США, щоб той схиляв Україну до компромісів, зокрема у питаннях військової допомоги та надання розвідданих. Мета Росії — змусити Україну як слабшу, так би мовити, сторону в цьому трикутнику між США, Росією та Україною, погодитися на умови Кремля задля припинення вогню.
– Ви вважаєте, що Путін справді хоче миру?
– Абсолютно ні. Ми бачимо, що Росія мобілізує наявні ресурси для посилення тиску на полі бою, особливо в Харківській, Запорізькій та Сумській областях. Сумщина, як прикордонний регіон, щодня зазнає руйнувань і спустошується. Логіка Кремля проста: посилювати військовий тиск, щоб домагатися максимально вигідних умов на переговорах.
На жаль, Трамп дуже відкритий до певних вимог Путіна на цьому етапі переговорів. Він ще під час передвиборчої кампанії пообіцяв припинити війну, тому зацікавлений у якнайшвидшому завершенні бойових дій, навіть без реальних гарантій для України.
– Якою має бути позиція України зараз? Що повинен робити президент Зеленський?
– Після провалу дипломатичних контактів між США та Україною в Овальному кабінеті ситуація дещо стабілізувалася. Українська дипломатія нині демонструє максимальну конструктивність, що підтверджується згодою на 30-денне припинення вогню.
Ще до зустрічі в Джидді Київ не був готовий до таких кроків. Тепер ми побачимо, як українська дипломатія переконуватиме Вашингтон, що Путін не є надійним партнером. Якщо він навіть не дотримується тимчасового припинення вогню, то чому варто вірити в його готовність до довгострокової угоди?
– Дехто може сказати, що 30-денна пауза в атаках на українську енергетичну інфраструктуру — це краще, ніж нічого. Ви згодні?
– Так, це краще, ніж нічого. Але варто розуміти, що основна мета Росії полягала в повному руйнуванні енергосистеми України саме в зимовий період. Березень в Україні ще досить холодний, але світловий день стає довшим, і нинішні атаки вже не матимуть такого руйнівного ефекту, як наприкінці осені чи взимку.
Водночас для України тимчасова заборона на удари вглиб території Росії за допомогою безпілотників українського виробництва, зокрема по нафтопереробних заводах, матиме більш негативний ефект в короткостроковій перспективі.
На жаль, США не використовують цей важіль тиску, щоб підштовхнути Кремль до реальних поступок. Хоча саме такі удари вразливі для російської економіки та стабільності.
