Коментарі
Перегляди: 2244
5 січня 2020

Криза в США, Близький Схід у вогні, суперечлива Європа: яким буде світ у 2020-му

2020 рік тільки почався, але вже очевидно, що буде він непростий. Протести в Багдаді, організовані за підтримки Ірану, завершилися атакою на посольство США в Іраку. З великими труднощами іракським військовим вдалося відтіснити від посольства натовп, підбурюваний активістами шиїтського угруповання "Катаїб Хезболла". При цьому протестувальники спалили одну з будівель на території посольства, розбили вікна в інших будівлях і камери спостереження по периметру.

"Адресна відповідь" із США прилетіла негайно – у вигляді ракет. В результаті удару був убитий легендарний в Ірані генерал – голова спецпідрозділу "Кудс" (сили зовнішніх спецоперацій і військової розвідки) Корпусу вартових ісламської революції Касем Сулеймані. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї заявив, що держава помститься за смерть генерала. Вашингтон привів свої війська в повну бойову готовність. Генсек ООН Антоніу Гутерріш закликав США і Іран не допустити війни. Нафта стрімко зросла в ціні.

Це лише одна з подій початку 2020 року. А ще була відмова Північної Кореї від випробувань ядерної зброї і міжконтинентальних балістичних ракет, що викликала подив Дональда Трампа. Рішення Туреччини спрямувати війська до Лівії, де вже і без того тісно від "інтересів" США, європейських країн. Єгипту, ОАЕ, Росії (яка присутня в країні у вигляді в тому числі ПВК Вагнера).

Події, до яких прикута увага світової громадськості в перші дні нового року, чітко і недвозначно демонструють: спокійно в світі в 2020-му не буде. Занадто багато нерозв'язаних проблем залишив нам у спадок 2019-й, занадто серйозні питання не дістали відповідей. Навколо чого крутитиметься міжнародна політика, де можна очікувати зростання напруженості, які події стануть визначальними нинішнього року, спрогнозували експерти сайту "Сьогодні".

Ілля Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього":

- Наступного року у фокусі уваги будуть країни Латинської Америки, де спостерігається відхід від лівого боліваріанства: Венесуела, Болівія, Куба, можливо, Нікарагуа. А також ті країни, де ліві рухи були дискредитовані й відійшли від влади (Аргентина, Перу, Бразилія), але нові праві лідери також сьогодні відчувають себе не дуже впевнено. За цими країнами варто спостерігати, оскільки там нині революційна ситуація ц можливі різні події.

У США, звичайно, темами "номер один" будуть імпічмент і вибори президента. Увесь рік вся політика США  крутитиметься навколо цього.

В Європі головною подією буде "Брекзит" і все, що з ним пов'язано, наприклад можливий референдум про незалежність Шотландії. У фокусі буде політична ситуація у Франції і Німеччині, де триває занепад традиційних еліт і ослаблення їхніх позицій. В Іспанії, як і раніше, головним буде питання Каталонії. При цьому на його рішення безпосередньо впливатиме політична ситуація в країні. Постійні перевибори (з 2015 року в Іспанії чотири рази проводили вибори до парламенту, політичним силам не вдавалося сформувати стійку коаліцію. – Авт. ) і нездатність затвердити уряд послаблюватимуть Мадрид. Каталонці можуть скористатися цим.

Гарячою точкою планети буде Східне Середземномор'я, де загострюється конфлікт навколо газових шельфів Кіпру. У регіоні триває активне переозброєння багатьох країн. Плюс у багатьох з'явилися програми розвитку флоту, оскільки мілітарізуються сьогодні і Східне Середземномор'я, і Червоне море. Крім того, гаряче буде в західній частині Індійського океану – Ормузька протока, Аденська затока, Ємен.

Можливі протести в Іраку, Лівані, Алжирі, Судані. Загалом  ситуація на Близькому Сході, в точках, де ескалація спостерігалася в минулому році, залишатиметься напруженою і таїтиме в собі спалахи конфліктів. Це стосується і Сирії, і Іраку, й Ірану, та Ємену – загалом тих країн, де протягом попередніх років проблеми не вирішувалися, а спліталися у все більш складні і міцні вузли.

Торгові війни між Китаєм і США триватимуть. Можливо, з якихось питань сторони досягнуть домовленостей. Але далеко не з усіх – суперечностей і проблем у всіх сферах накопичилося багато. На Сході цікаво буде поспостерігати за Японією і Південною Кореєю, які постануть перед потребою вибудовувати власні геополітичні зміни в регіоні.

Нарешті, на початку 2021 року закінчується строк дії договору START (СНО-3) між Росією і США, який обмежує обсяги наступальних озброєнь. Залишається відкритим питання, чи буде договір пролонговано. Відмова від продовження договору завдасть ще більшого удару по системі безпеки, яка вже ґрунтовно похитнулася після відмови США і Росії від договору РСМД.

Олексій Гарань, політолог, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва:

- 2020-й – рік президентських виборів у США. Безумовно, вся політика в Сполучених Штатах буде сконцентрована навколо виборів, і це, звичайно, вплине на всю міжнародну політику.

Завершиться процес "Брекзиту", і ми, нарешті, побачимо, який вигляд це матиме на практиці.

Залишається ціла низка конфліктів у гарячих точках. Це і невирішені проблеми на Корейському півострові, Ірак, Сирія, ситуація на Близькому Сході в цілому. Проблема міжнародного тероризму не буде знята з порядку денного.

Для Європи, зокрема, буде важливо, як  вирішуватиметься питання Донбасу. Ситуація в Україні, санкції проти Росії впливають на ситуацію в Європі. Мій прогноз: конфлікт вирішено не буде, і санкційна політика провідних світових держав проти Росії продовжиться.

Петро Бурковський, голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень, політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва:

- У 2020 році стрижневі події відбудуться, звичайно, в США. На мій погляд, Трамп залишиться президентом. Це створить для нього гарний майданчик для переобрання. І якщо не станеться дива, Трамп буде обраний на другий термін. Але водночас, я вважаю, в майбутньому році американську політичну систему чекають серйозні потрясіння.

Річ у тім, що в наступного року обирається не тільки президент США, а й частина Сенату. При цьому значна частина сенаторів, термін повноважень яких закінчується, – з так званих червоних штатів. Тому демократи мають шанси якщо не отримати більшість у Сенаті, то істотно збільшити своє представництво. Аж до паритету у верхній палаті з республіканцями. Це не дозволить демократам завершити імпічмент переобраного Трампа. Але заблокувати роботу Конгресу – цілком можливо. Тобто в США буде серйозний політичний конфлікт, люте протистояння.

Я навіть не виключаю, що за результатами президентських виборів може відбутися розкол двох основних партій. США все більше заглиблюватимуться в себе, звертаючи менше уваги на міжнародні питання. Втім, якщо для консолідації панівної еліті буде потрібно знайти ворога, цього ворога знайдуть – це може бути і Китай, і Росія.

У взаєминах США і Китаю відбудуться певні зрушення. Насамперед тому, що Китай не зацікавлений у конфлікті. США мають серйозні економічні важелі впливу на Китай, тому Пекін буде змушений іти на певні поступки в торговій війні. Що він уже, фактично, потихеньку робить. Звичайно, китайці не підуть на принизливі, на їхній погляд, поступки, але компроміс спробують знайти.

Стосовно Європи, поки в головних державах Старого континенту – Німеччини, Франції – залишатимуться при владі нинішні керівники, особливих змін не очікується. Стара еліта тримає удар і цементує Євросоюз. Інша річ, якщо до влади в основних країнах прийдуть праві. Припустимо, в Італії Сальвіні отримає одноосібну владу, у Франції – Ле Пен, у Німеччині більш внутрішньо орієнтований лідер. Тоді, звичайно, відцентрові процеси в Європі активізуються. Але поки про це не йдеться. У будь-якому разі це не питання 2020 року.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Закон США про допомогу Україні передбачає фінансування і наступного року ― Олексій Гарань

Олексій Гарань прокоментував схвалений Палатою представників Конгресу США законопроєкт про фінансову і військову допомогу Україні і перекона...
22 квітня 2024

«Крок назад адміністрації Байдена». Втретє Іран буде готовий до ескалації, застосовуючи ядерну зброю — Тарас Жовтенко

Тактика «уникнення ескалації» — це крок назад адміністрації США, вважає Тарас Жовтенко
16 квітня 2024

Законопроєкт про мобілізацію з'явився із запізненням і не вирішує глибинних проблем, що стоять перед Україною – Петро Бурковський

Петро Бурковський, аналітик Фонду "Демократичні ініціативи", прокоментував виданню The New York Times ухвалення нового закону про мобілізац...
15 квітня 2024

В перемогу вірять 83% опитаних українців, проте часові рамки зміщуються – Олексій Гарань

Олексій Гарань прокоментував нещодавні результати опитування Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумк...
12 квітня 2024