Кремлю вкрай важливо закинути ідею конфлікту по лінії Зеленський-Залужний задля розколу між Україною та її західними союзниками – Тарас Жовтенко
Тема можливих перемовин між Україною та Росією як спосіб завершення війни, розв'язаної (і стратегічно програної) Москвою, вже деякий час очолює список топ-тем кремлівської пропаганди. Про це безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко сказав у коментарі азербайджанському виданню «Зеркало», яке дізнавалося, чи можуть воєначальники України та Росії вести переговори про мир, ігноруючи заперечення Володимира Зеленського та Білого дому, про що на платформі Substack написав американський журналіст, лауреат Пулітцерівської премії Сеймур Херш.
«Цю тему активно просувають на різних рівнях і на найрізноманітніших майданчиках: починаючи від офіційних заяв вищого російського військового і політичного керівництва і закінчуючи вкиданнями в інформаційний і внутрішньополітичний простір як України, так і її західних союзників.
В Україні ця тема опосередковано формується кількома наративами, ключовим з яких є міф про нібито конфлікт між президентом Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ генералом Залужним.
Тлом для цього протистояння слугують побоювання Зеленського щодо дедалі більшої популярності генерала і його можливих (проте ніяк не підтверджених) політичних амбіцій.
Усе це посилюється політичними очікуваннями від літньо-осіннього контрнаступу ЗСУ, які не виправдали себе», – розповів аналітик.
Об'єктивно, подібні протиріччя між військовим і політичним керівництвом є абсолютною нормою для будь-якої, тим більше воюючої країни, зазначив він.
«Дивлячись на карту бойових дій, політик бачить політичні дивіденди та ризики, тоді як військовий професіонал – сукупність військових операцій, кожна з яких має свої унікальні завдання тактичного або оперативного рівня, об'єднані єдиним стратегічним задумом.
Такі нестиковки є загальноприйнятою нормою.
Але саме ці розбіжності між політиками і військовими можуть істотно посилити нинішні деструктивні наративи російської пропаганди, спрямовані на (1) розкол українського військово-політичного керівництва і суспільства, і (2) розкол між Україною та її західними союзниками.
Саме виходячи з останнього завдання, Кремлю вкрай важливо закинути ідею конфлікту по лінії Зеленський-Залужний ключовим союзникам України, насамперед США.
Для цього Кремль використовує свою агентуру впливу (та й просто «корисних ідіотів»), до числа яких можна сміливо зарахувати і пана Херша.
Він уже далеко не вперше усвідомлено і професійно поширює путінську пропаганду – досить згадати хоча б його сентенції з приводу теракту на обох "Північних потоках".
Таким чином, ми бачимо, як Кремль кидає дедалі більше зусиль на використання свого гібридного та пропагандистського інструментарію, адже від його ефективності насправді залежить, чи зможе Кремль уникнути повного військового фіаско на полі бою в Україні, остаточно поховавши в такий спосіб усі рештки мрій про будь-яку "геополітичну перевагу" в тому нібито "новому світі", який на крові намагається "будувати" путінський режим», – підсумував Тарас Жовтенко.