Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 422
14 травня 2024

Кожен п'ятий українець готовий до мобілізації — Олексій Гарань

Яка ситуація з готовністю українців до мобілізації та захисту своєї країни загалом? Чи знизилася вона від початку Великої війни у лютому 2022 року? Про це в етері   Громадського Інтерактивного Телебачення  розповів професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

 Якщо порівняти цифри соціології щодо готовності українців захищати свою державу, які були до початку  повномасштабного вторгнення росії в Україну, з даними  нещодавнього опитування, які висновки можна зробити?

— Ми проводили опитування на початку лютого 2022 року, якраз перед вторгненням росії в Україну, і запитували українців, чи готові вони воювати й захищати свою країну або надавати допомогу армії. Тоді 22,5% громадян сказали, що  готові воювати, а ще 25% — що готові надавати невійськову допомогу, зокрема пожертвами, волонтерською роботою, здачею крові тощо. Тобто сумарно це була майже половина українців. Звісно, були й ті, хто казали, що виживатимуть, як зможуть, і, можливо, навіть спробують виїхати з країни. Таких було 25%.

Але  треба зазначити, що була певна категорія людей, які взагалі не вірили, що буде війна,  і таких  було майже 14%. Висновок із цифр такий, що  понад 20% українців справді  готові були воювати, і це високий показник. А ще 25% — допомагати армії. Тобто половині українців було небайдуже, що буде в разі російського нападу. Інша річ, що коли ми запитуємо людей, що вони робитимуть, коли почнеться війна, то тут, звісно, є елемент гіпотетичності. Людина може сказати, що піде в армію, але ми не знаємо, що станеться насправді.

Наприкінці березня цього року ми повторили ці запитання. Звісно, що вже не було категорії людей, які не вірили, що буде війни. І ми отримали такі цифри: 3% сказали, що вони вже служать у силах оборони — Нацгвардії,  Територіальній обороні, ЗСУ;  7% зазначили, що якщо їх мобілізують, то вони підуть служити; і ще 9% відповіли, що підуть воювати, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання.  Сумарно це 19% людей, які кажуть, що вони або вже воюють, або підуть воювати. І ще 35% сказали, що не підуть воювати, але готові допомагати грошима, волонтерською роботою, як донори крові тощо. Тобто загалом  це 55%.

Є, звісно, й категорія людей, яка просто намагатиметься вижити, таких 24%, і ще 5% кажуть, що спробують виїхати з країни. Тож з агалом є 30% людей, які не готові жертвувати собою і стикатися з проблемами, які виникають під час війни. Але знову ж таки, 19%, які готові мобілізуватися — це високий показник. І це є нашим резервом.

— Чому ж тоді виникають проблеми з мобілізацією?

— На це є об'єктивні причини. Насамперед те, що війна затягується. Інша об’єктивна причина — нестача західної техніки і спорядження. Бо коли немає снарядів, як воювати? Ще одна причина — надоптимістичні заяви, які лунали на початку 2023 року. Озираючись на 2022 рік, ми всі сподівалися, що підемо вперед, що росіяни посипляться, і ми все звільнимо. І якщо на морі виявилося, що наш контрнаступ був успішним, то на суходолі цього не сталося. Це все були об'єктивні ситуації, які призвели до того, що люди почали розчаровуватися, і з'явилася недовіра до влади. Рейтинги довіри до влади почали знижуватися. Крім того, у владі почалися скандали, які  розігрівалися Телеграмом і Ютубом. А ще одне наше дослідження, проведене в березні цього року, показує, що для українців ці дві мережі є основними джерелами інформації про війну. Наступна причина — відчуття відсутності справедливості. У людей постають питання, а хто ж з родичів наших можновладців воює на фронті?

Я навів об’єктивні чинники, але особливою причиною є непродумана комунікаційна стратегія щодо мобілізації. Людям треба роз'яснювати, що нам потрібні не тільки ті, хто піде на штурм, а що нам потрібні енергетики, логісти, кухарі, фінансисти і так далі. Пояснювати, що значна частина з них буде використана за спеціальністю. Але  оскільки комунікаційна стратегія була невдалою, плюс до цього додалися об'єктивні проблеми з затягуванням війни, з нашими втратами, то очевидно, що це призводить до того, що стимули до мобілізації зникають. Хоча опитування показує, що кожен п'ятий українець готовий до мобілізації. Тому я скажу так, що резерви є, але потрібна чесна розмова із суспільством.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Вибори до Європарламенту: успіх правих популістів і як це вплине на Україну

Олексій Гарань у статті ZN.UA розповів, про попередні результати виборів у Європарламент та чого очікувати Україні
12 червня 2024

"Критично важливо": Тарас Жовтенко пояснив, як вплинуть на Україну результати виборів до Європарламенту

Стратегічно ситуація для нового складу Європейського парламенту не є критичною, вважає Тарас Жовтенко
11 червня 2024

Зеленський і Байден звірили годинники щодо дій у війні з Росією. Є моменти, які роз'єднують погляди Києва та Вашингтона – Марія Золкіна

Про підсумки візиту Володимира Зеленського до Франції, його зустріч із президентами США та Франції – в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла Ма...
10 червня 2024

Якщо Лукашенку залишити хоча б одну ядерну боєголовку – для Путіна це великий ризик – Тарас Жовтенко

Про що свідчить заява Путіна, що Москва може почати постачати далекобійну зброю супротивникам західних країн - розповів Тарас Жовтенко
7 червня 2024