Медіа
Перегляди: 2679
8 березня 2015

Конституційна реформа: що про це знають і думають громадяни

Завантажити повні результати дослідження

Як можна зрозуміти із заяв Президента та спікера Верховної Ради, незабаром розпочнеться конституційна реформа. Проводити її в сьогоднішніх умовах буде нелегко. Потрібна ретельно продумана стратегія реформи із врахуванням усіх ризиків. Для укладення стратегії необхідно з’ясувати думку суспільства.

Саме тому на замовлення Центру політико-правових реформ було проведено соціологічне дослідження щодо Конституції та конституційної реформи. Опитування було проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціологічною  службою  Центру Разумкова з 19 по 24 грудня 2014 року. Опитано 2008 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Більшість громадян вважає, що  конституційну реформу в Україні проводити потрібно. При цьому 27% думають, що це необхідно робити якомога швидше, і ще 43,5% реформу підтримують, але вважають, що її початок можна відтермінувати  до  загальної стабілізації ситуації в країні. Непотрібною і неактуальною конституційну реформу в Україні вважають лише 7% населення. 

Однак обізнаність щодо ініціативи конституційної реформи є доволі низькою. Переважна частина населення знає про ініціативи та ідеї щодо внесення змін до Основного Закону:  50%  дещо про це чули і ще 12% точно знають про ці плани.  При цьому  7%  населення знає, які саме зміни  до Конституції наразі пропонуються, а 45,5% зазначають, що  щось чули про пропоновані нововведення. Практично стільки ж, 47% населення, нічого не знають і нічого не чули про  те, що саме планується змінити в конституційному устрої України. 

Розробкою змін до Конституції повинен, на думку 41% громадськості, займатися  незалежний  орган, який  об’єднав би  представників різних гілок влади та незалежних  експертів. Спеціальній  комісії  Верховної Ради це довірили б  16% громадян, а неурядовим експертним організаціям – 14%.

Переважна частина суспільства (55%) вважає висвітлення конституційної реформ  засобами масової інформації  недостатнім. Лише 11% опитуваних   зазначають, що  у медійному просторі темі конституційної реформи   приділяється достатньо уваги і ще 2% -  вважають цю увагу надмірною.

Більшість  українців   підтримують ідею змішаної форми правління, коли влада  не зосереджується в руках однієї гілки влади або одного інституту, а розподіляється між Президентом, Верховною Радою та урядом. Так, відносна більшість - 37% -  надає  перевагу  нинішній моделі - парламентсько-президентській, за якої  уряд призначається Верховною Радою за згодою Президента,  відправляється у відставку також  лише парламентом, а основна   частина  державної влади зосереджується в руках прем’єр-міністра. Поряд з цим 28% населення  підтримують  змішану форму правління з домінуванням ролі Президента,  коли уряд призначався би Президентом за згоди парламенту, звільнявся би  ними обома, але саме Президент мав би основну частину державної влади і повноважень.

У суспільстві практично немає підтримки як суто президентської форми правління, так і чисто парламентської. Так, президентська модель,  за якої Президент був би ядром  політичної системи країни, призначав і звільняв уряд, а також визначав загальний напрямок  політики держави, влаштовує лише 9% українців. Суто парламентська форма правління, коли посади Президента або не було б взагалі, або він обирався б у парламенті, а уряд повністю залежав від більшості у Верховній Раді, є пріоритетною тільки для 5%.

Існуючу нині змішану виборчу систему підтримують лише 16% населення, в той же час беззаперечним лідером  громадської підтримки є  пропорційна виборча система  з «відкритими» списками – саме за нею  мають відбуватися наступні вибори до Верховної Ради, на думку 48% населення. Повністю або пропорційна із закритими списками, або мажоритарна виборчі системи  підтримки у суспільстві не знаходить – за них виступають 5,5% та 14%, відповідно. 

Крім ставлення до конституційної реформи, не менш важливою метою дослідження було з'ясувати ставлення суспільства до Конституції. 

З Основним Законом України ознайомлені 37% населення, 8% з яких читали його повністю і 29% - окремі розділи Конституції України. Ще 14% українців читали про Конституцію у засобах масової інформації. В той же час майже половина населення (49%) ніколи не читала Конституцію. Громадяни знайомилися зі змістом Конституції переважно для того, аби дізнатися про свої права або через те, що це потрібно було для навчання чи роботи.

      

 

Найважливішим завданням Конституції громадяни в абсолютній більшості вважають закріплення прав і свобод людини і громадянина (69%). Інші цілі існування Конституції виявилися набагато менш важливими. Так, 21,5% вважають, що головним завданням Основного Закону є сам факт її наявності як атрибуту державності, оскільки практично всі держави мають Конституцію. На відміну від фіксації прав і свобод як завдання Конституції, значно менша частка людей вважає, що Конституція потрібна для визначення основних обов’язків громадянина (17%).

 

Єдиним джерелом влади та носієм суверенітету в Україні, згідно Конституції, є громадяни України – так вважають 57% населення. Здивував результат, за яким 26% думають, що носієм суверенітету є Президент України.

 

Лише 6% населення вважають, що вищі органи державної влади та посадові особи не порушують взагалі або рідко порушують Конституцію України. Натомість 87,5% громадян переконані - органи влади і посадовці Основний Закон порушують, при чому 45% говорять, що це відбувається постійно.

Одним із найважливіших показників, на думку Центру політико-правових реформ, є те, що 74 % населення вважає, що виправдань для порушення Конституції України органом влади бути не може, це є недопустимим за будь-яких умов. Це при тому, що альтернативні варіанти були сформульовані так, щоб саме з'ясувати цінність дотримання правового порядку, навіть коли його недотримання обгрунтовується досягненням якоїсь короткострокової користі. 

 

Основною причиною порушення Конституції громадяни вважають нехтування законами та правом з боку посадовців (63%). На другому місці - низька правова культура політиків, але цей чинник причиною порушення Конституції вважають значно менше – 12% населення.