Кирило Тимошенко програв боротьбу всередині Офісу президента – Петро Бурковський
Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, розповів в інтерв'ю Radio NV, як напруженість між різними керівниками Офіса президента перетворилася на владні ігри за отримання повноважень.
— Стосовно Кирила Тимошенко. Як ви вважаєте з чим могло бути пов’язане таке швидке рішення щодо нього і чому саме зараз?
— Перше, що спадає на думку — це шлейф медіа-скандалів, який тягнувся декілька місяців. Ми пам’ятаємо резонансну публікацію на Українській правді, на Радіо Свобода Схеми, де вони висвітлили сумнівну закупівлю і сумнівні послуги, які були закуплені з ремонту доріг в Дніпропетровській області. І там згадувався Кирило Тимошенко, як людина, що може бути причетною. Тобто там не було чітких, абсолютно неспростовних доказів, але висловлювалася підозра, що він міг сприяти цьому контракту величезному на цей ремонт доріг.
І журналісти показували інші свідчення і наводили інші факти, які говорили про те, що гроші можуть бути розкраденими. Там непрозора схема того, як виділялися ті кошти і як вони розподіляються. Були ще низка інших публікацій про особисте майно Тимошенко. Напевно, накопичувався якийсь негатив. Це, по-перше. А, по-друге, в це не хотілося б вірити, тому що все-таки ми воюємо, що існує в Офісі президента напруженість між різними його керівниками. На жаль, навіть під час воєнного стану апаратні ігри не зупиняються, вони продовжуються, триває боротьба за владу.
Хоча цього б не мало бути. Кожен мав би займатися своїми речами, а не намагатися, як кажуть, перетягнути ковдру на себе чи забрати собі більше влади в країні. Не зрозуміло взагалі, як можна ділити владу в країні, яка бореться за своє виживання. Але друга версія — що це, можливо, боротьба всередині Офісу президента і Кирило Тимошенко в ній програв.
— Стосовно цієї можливої кулуарної боротьби. Насправді журналісти, які слідкували за тим, що відбувається в Офісі президента, вказували на протистояння певні між главою Офісу Андрієм Єрмаком і його заступником Кирилом Тимошенко. А як ви вважаєте, чи це означає, що Андрій Єрмак зараз отримає певну монополію на дії в Офісі?
— Так. Дві речі. Перша — ми маємо пам’ятати, що Офіс президента не є конституційним органом, конституційним органом є президент України. В президента України є достатньо конституційних важелів для управління країною, особливо у воєнних час, під час війни. Проте, по суті, Офіс президента виконує дуже важливу роль. І якщо подивитися відсторонено, якщо уявити, що у нас в країні немає війни, то це все виглядає на звичайну українську політику, коли в команді будь якого президента, який приходить до влади, виникають протиріччя. Хтось з команди йде, а хтось нарощує свій вплив.
Ми це бачили в перший термін Кучми, в другий термін Кучми, при Ющенко ми це бачили, ми це бачили при Петрові Порошенко. Невже ця історія знову повторюється і невже у людей вистачає совісті продовжувати оці ігри в концентрацію влади на тлі того, що ми боремося за виживання. Невже не можна розумно розподілити обов’язки і перестати вести оцю конкуренцію. Кожен мав би займатися своїми речами, а не ділити владу в країні. Тут виникає дуже багато питань до Офісу президента.
— Народний депутат Железняк, він в себе в Telegram-каналі написав так: додам трішки конспірології і звертає увагу на те, що насправді на Заході міжнародні донори давно звернули увагу на Велике будівництво, що з ним відбувається щось не так. І що тепер під час відбудови країни, і під час надання нам грошей на реформи, вони би не хотіли, щоб гроші так само використовувалися, як використовувалися під час Великого будівництва. Як ви вважаєте, чи може тут ситуація із нашими західними партнерами якось бути пов’язана?
— Я думаю, тут пов’язано лише таким чином, що Володимир Зеленський з початку війни показав себе видатним лідером, навколо якого об'єдналася країна, людиною, яка змогла змінити роль. Я часто в спілкуванні з іноземцями після 24 лютого, підкреслюю такий факт, що в грудні 2021 року на відкрите питання: кого ви вважаєте розчаруванням року, 45 відсотків респондентів, українців, назвали Володимира Зеленського. Для 45 відсотків громадян до війни, Володимир Зеленський був найбільшим розчаруванням. У серпні цього року, коли ми проводили опитування, абсолютна довіра до президента досягла — 70 відсотків.
Тобто це надзвичайний результат і він має всі свої підстави. Проте ми також пам’ятаємо, що ніхто за порушення і ці всі питання про оборудки за Велике будівництво, вони не були розслідувані. Ніхто не поніс покарання — ні за Велике будівництво, ні за витрачання коштів під час коронавірусної кризи. Але ж йде війна. І всі громадяни, і в цьому наші західні партнери не є винятком, хотіли би вірити, що ці видатні якості, які проявив президент, він проявить і на іншому фронті робіт — в сфері ефективного управління державними ресурсами.
Що ці гроші не будуть розкрадатися, що не будуть підписуватися контракти, як от нещодавній контракт в Міноборони, що таких речей взагалі не буде. Що корупція буде жорстко присікатися і їй навіть не будуть давати шансів, щоб вони з’явилася. Що людей, які дискредитували Україну і владу з 2019 по 2021 рік — їх буде усунено від влади.
У нас достатньо людей, достатньо талантів, достатньо управлінців, яким не потрібно красти, які розуміють, що потрібно боротися за виживання України. І я думаю, що наші західні союзники чекають цих кроків. Подивіться: наполягали, тиснули на владу, що ліквідуйте Окружний адміністративний суд, звільніть неефективного генпрокурора, розблокуйте призначення керівника САП, розблокуйте конкурс з обрання кандидата на директора НАБУ. Все це сталося. Це зрештою сталося.
Влада під тиском, але пішла на ці кроки, вона зробила правильні кроки. Напевно, зараз час не лише міняти стрілочників, фронтменів, просто закривати якісь корупційні оборудки, а — змінювати підходи до державної політики. Тут ціна є дуже високою. Дуже простий приклад. Оцей контракт з Міноборони, він на 460 мільйонів доларів, якщо взяти по курсу НБУ. І там, якщо подивитися просто на публікацію на Дзеркалі тижня, якщо дуже грубо сказати, то вкрадено щонайменше 120 мільйонів доларів. 120 мільйонів доларів — це дві роти танків Leopard 2, який ми просимо від союзників.
Це майже 4 машин типу Bushmaster, броньованих машин. Приблизно таку ж кількість нам передали на останньому Рамштайні, який відбувся недавно. І у союзників виникають питання: з одного боку ми передаємо, скрізь шукаємо ці всі ресурси, щоб передати Україні безкоштовно, а з іншого — в Україні знаходяться люди, які просто розкрадають той самий обсяг ресурсів. Тому питання з відставками заступника міністра не обійдеться. Треба змінювати підходи до управління.
— Стосовно ось цієї відставки заступника міністра Шаповалова через скандал з завищеними цінами. В Мінобороні кажуть, що Шаповалов відповідав за тилове забезпечення ЗСУ і його попросили звільнитися, щоб не створювати загрозу для стабільного забезпечення. Мовляв те, що сталося, вся ця інформація в Дзеркалі тижня — це кампанія звинувачень, пов’язаних з закупкою відповідно послуг харчування. Тобто це така медійна кампанія і Резніков казав раніше, що це все маніпуляції. Так, якщо це маніпуляції, то навіщо звільняти людину, яка є гарним фахівцем?
— Ви абсолютно правильно кажете. На жаль, те, що ми бачимо — це намагання використати заступника міністра, членів Національного комітету з питань безпеки і оборони, депутатів, які були на цьому засіданні, про яких повідомляла Безугла, їх всіх хочуть використати як фігові листки, щоб прикрити срам, який був виявлений журналістами. Це жахлива річ насправді. Комунікаційна кампанія провалюється. Щоб ви зрозуміли масштаб шкоди, яка зараз завдається посадовцями Міністерства оборони і людьми, які намагаються в такий доволі недолугий, неправильний спосіб показати, що там немає корупції, що це якась маніпуляційна кампанія.
Я даю часто коментарі арабським телеканалам. Уявіть собі, що сьогодні зранку Sky News передзвонило арабське і запитало, чи можна у вас взяти коментар про корупцію в українській армії. Історія вже поширилася світом. І це не російська пропаганда — це наші корупціонери підривають довіру до України по всьому світу. Розумієте, про це вже на Близькому Сході будуть говорити, про це будуть точно говорити в Америці наші вороги. Говорили, і ви ж пам’ятаєте, що минулого року була тема про те, що треба в Україні встановити жорсткий контроль над тим, як розпоряджаються озброєнням.
— Тут цікаво, що декого після скандалів звільняють, а декого по факту звільнити та не можна. Я кажу про народних депутатів. Бачимо, що нардепа Павла Халімона, його звільнили після скандалу з придбанням маєтку в центрі Києва просто з посади заступника голови фракції Слуга народу. Це покарання для нардепа Халімона, як ви вважаєте? <...> Можете пояснити, це покарання і чи взагалі в юридичному плані все відповідно, так би мовити, до цього скандалу?
— Ви знаєте, шкода, що зараз в ці дні, коли тривають бої і є серйозне питання, що і як ми будемо робити навесні цього року, що йде змагання з часом, коли ми готуємося, щоб дати відсіч росіянам, росіяни готуються до наступу. А тут доводиться обговорювати такі речі, про депутатів, які порушують свою присягу, я б сказав так нехтують своїми обов’язками під час воєнного стану. Тому коротка відповідь: так, це було зроблено правильно. Довга відповідь: невже для цього потрібно виносити, робити це розслідування, оприлюднювати ці всі факти, щоб натиснути нарешті на керівництво партії, на керівництво Верховної Ради, щоб вони зробили відповідні висновки. Невже у правлячій партії все так погано, що про поведінку своїх членів партії, своїх депутатів, вони дізнаються з медіа і після цього вже в такому пожежному варіанті реагують. Напевно, і тут треба змінювати принципи і партійної дисципліни і партійного будівництва, і змінювати принципи роботи з кадрами, щоб такого під час війн взагалі не траплялося. Що як тільки це стає відомо, навіть бажано до того, як це потрапляє в медіа, щоб виходили люди і все робили для того, щоб зменшити репутаційну шкоду і для партії, і для парламенту, і для країни. Тобто все було зроблено правильно, але ж це не вирішує глибинних питань стосунків всередині правлячої партії, того, як взагалі зараз цей організм функціонує.
— Також президент затвердив рішення РНБО, яке передбачає заборону на в'їзд чиновників закордон в умовах воєнного стану. <...> Ми розуміємо, що таке рішення було ухвалене після резонансного відпочинку заступника генпрокурора Симоненка в Іспанії. А також можливе перебування певних депутатів закордоном. Але чи достатньо це рішення зважене — ось так всіх закривати. Можливо, комусь треба виїжджати закордон дійсно по важливих справах і там спілкуватися з міжнародними партнерами, проводити дипломатичну діяльність, волонтерську діяльність.
— Ви знаєте, коли ми ухвалюємо рішення, яке стосується організації дій влади, тут головне, щоб було дотримано Конституції України. При всій повазі, мені здається, що коли мова йде про народних депутатів і рішення приймає орган виконавчої влади: РНБО у нас є орган при президентові України, він має конституційний статус. Але тим не менш — це не законодавча гілка влади. І тут є питання в тому, як вони туди внесли депутатів Верховної Ради. З депутатами має розбиратися керівництво ВР, регламентний комітет і взагалі це все регулюється регламентом ВР або відповідними рішеннями. Я боюся, що тут знайдуться люди, депутати, наприклад, від ОПЗЖ або ще інші, які спробують це все оскаржити. І тут є велике питання щодо конституційності саме цих положень. А юридичні документі під час воєнного стану мають бути юридично-конституційно бездоганні. Що стосується, по суті: ви знаєте, напевно, люди, які думають про державні інтереси, їм не потрібні ці обмежені заходи, вони працюють по совісті. Ті, хто не хочуть працювати по совісті, то їх треба не обмежувати — їх треба просто звільняти.
— Стосовно юридичної бездоганності під час воєнного стану, те, що ви сказали. Ось керівник фракції Слуга народу Давид Арахамія заявив, що навесні ймовірно пройдуть активні арешти корумпованих чиновників. Він сказав: не виходить по людські - будемо за законами воєнного часу. Дуже цікава, гучна заява, але після неї виникає багато запитань. Наприклад, чим антикорупційне законодавство мирного часу відрізняється від антикорупційного законодавства воєнного часу. Який антикорупційний орган давав повноваження пану Арахамії обіцяти, що як тільки прийде весна, то будуть саджати?
— От ви згадали це гасло, напевно, це продовження, спроба реанімувати тему про обіцянки ще весни 2019 року з одного боку. А з іншого боку, ви знаєте, пан Арахамія нехай дасть відповідь про листа, який він написав в англійський суд на підтримку Романа Абрамовича з підкресленням ролі Романа Абрамовича, російського олігарха, гаманця Володимира Путіна. Людина, яка за кілька тижнів до вторгнення в Україну переписувала свої активи на людей, щоб вони не потрапили під санкції.
Тобто яка знала, що на Україну буде здійснений цей жахливий напад, вона по суті була співучасником цього нападу. І Давид Арахамія пише листа в суд з фактично пропозицією, що не потрібно проти Абрамовича запроваджувати санкції. Я думаю, що кожен має починати з себе і давати відповідь на такі питання: чому це було зроблено, наскільки це було доцільно, наскільки це було законно в тих умовах. Тому кожен в цьому випадку має починати з себе.
— Також бачимо, що переформатування Кабміну може статися. Про нього зараз багато говорять у ЗМІ. Чого нам всім треба очікувати від цього? І наскільки тяжко робити перестановки в уряді в умовах гарячої фази війни?
— Суто з точки зору ефективності, так, я думаю, що потрібно дивитися на результати роботи. Те, як люди справлялися з виконанням обов’язків своїх, чи дійсно там не було ознак якихось корупційних дій, зволікання чи зловживання владою? І тому з цієї точки зору треба робити кадрові перестановки, якщо є показники, що люди не справляються зі своєю роботою, або що їхні дії, як в випадку з Міноборони, призвели до такої жахливої шкоди для іміджу і позиції України у світі.
Тому так, я думаю, що тут питання не в тому, що це доцільно чи недоцільно робити під час воєнного стану, тут питання в тому, щоб зміцнювати державний апарат, зміцнювати державне управління, робити його більш ефективним. Питання не в людях — тут питання в функціях. Якщо люди справляються зі своїми функціями і завданнями, вони мають працювати, якщо ні - треба шукати кращих виконавців, звісно.
