Кінець останнього романтика

Медіа
Перегляди: 351
12 листопада 2004

Ірина Бекешкіна, для УП , 12.11.2004, 17:29

Останній тиждень мені важко щось робити. Знаєте, людині, щоб жити у цьому світі потрібно на щось спиратися, у чомусь бути впевненим. Для одних це – діти, для інших – своя "половинка", для мене цими "китами", що тримають на плаву були підтримка близьких, вірність друзів і впевненість у чесності і порядності свого професійного середовища. А коли одна з життєвих засад вибивається, потрібен час, щоб набути рівноваги.

Думаю, і журналісти, і усі, хто активно цікавиться громадським життям знають, як ревно і завзято я завжди обстоювала професійну честь і людську гідність соціологів – де могла, і як могла.

Якось, після одного з численних інтерв'ю, де я знов і знов доводила, що відмінності між даними соціологів пояснюються не їх непорядністю чи "продажністю", а різними причинами – різним часом опитування, різною методикою, різним інструментарієм тощо і що про "продажність соціологів" не може бути мови просто за визначенням, бо вони – професійні соціологи, молоденькі журналісти з СТБ, що дивилися на мене, як на живий релікт, сказали: "Ви, мабуть, останній романтик у цій країні".

Все. Романтиків більше немає. Ніч у Хеллоуїн 31 жовтня стала для соціологів своєю "Післямовою" української соціології, після якої, боюся, почнуться процеси, аналогічні тим, що відбуваються у журналістиці. Дуже боляче, що робиться це руками соціологів ("голова" цього, підозрюю, знаходиться у іншому середовищі).

Але спробуємо полишити емоції і звернутися до фактів. Що ж трапилося з соціологами у ніч "Хеллоуїна" і що відбувалося далі? Загалом ситуація достатньо добре викладена у статті Тетяни Силіної в "Дзеркалі тижня", хоча, на жаль, висновок щодо "перемоги громадянської мужності і професійної чесності над страхом і безпринципністю" виявився дещо передчасним. Я намагатимусь викладати події так, як вони виглядали "зсередини".

Отже, проводити екзіт-пол зібралися колеги, об'єднані багатьма роками спільної роботи і дружніх стосунків. Це – важливо, бо вносить додатковий чинник нестиковок особистих пояснень і публічних заяв деяких фігурантів справи.

І знов емоції, цього разу – ностальгічні: як ми усі збиралися разом, як узгоджували усе, кожний папірець, кожну інструкцію, пили каву, чай, а одного разу нас навіть пригостили непоганим коньяком, до речі, саме у Балакірєвої у "Соціальному моніторингу".

Узгоджували й загальний для всіх принцип зважування даних (що ґрунтується на відмінності прогнозованої явки виборців у областях від реальної за даними ЦВК і застосовувався при усіх попередніх екзіт-полах).

Коли виникла пропозиція колег змінити метод, бо передвиборчі опитування виявили чинник побоювання респондентів відверто відповідати на запитання, частина членів Консорціуму відмовилася працювати зі "скриньками", аргументувавши це неготовністю фірм "Соціс" і "Соціальний моніторинг" так швидко змінити методику.

На цьому й згодилися: половина Консорціуму працює за одним, вже звичним в Україні методом, половина – за іншим, з таємним опитуванням і скриньками – методом, не звичним в Україні, але використовуваним і апробованим у багатьох інших країнах.

Нам як науковцям було цікаво подивитися, чи будуть відмінності у результатах за двома методами і яким є відсоток страху у виборців (він прогнозувався на рівні 3-5%). Ніякого тиску не було, так само як і натяків на вихід з Консорціуму.

Що ж сталося у драматичну ніч 31 жовтня? Я стверджую, що наймасштабніший в історії України і дуже складний екзіт-пол на 50000 респондентів, проведений Консорціумом, пройшов успішно. Чітко і організовано спрацювало "поле" (емпіричний збір інформації на місцях).

Майже зійшлися дані, отримані Київським міжнародним інститутом соціології та Центром Разумкова, які працювали методом таємного опитування і "скриньок". Дані "Соцісу" і "Соціального моніторингу", що працювали звичним методом особистого опитування дещо розійшлися, проте були об'єднані.

Перші попередні результати (станом на 14.00, опитано 70% респондентів) були оприлюднені о 20.00 в УНІАНі. За зведеними даними КМІС і Центру Разумкова, у Ющенка – 45.23%, Януковича – 36.79%; за зведеними даними "Соціс" і "Соціального моніторингу" у Ющенка – 41.98%, у Януковича – 40.11%.

Отже, і за даними другої пари попереду – Віктор Ющенко з різницею у 1.87%. Особисто я ці результати отримала від Ольги Балакірєвої по телефону, сидячи у студії "5 Каналу", отже, вона була з ними згодна.

Кінцеві результати опитування (хоча й не остаточні, які могли бути лише після отримання усіх документів "з поля") мали бути оприлюднені о 22.00 в УНІАНі. Ми усі сиділи у КМІСі, разом з усіма міжнародними експертами, вже маючи дані КМІС і Центру Разумкова, але не маючи даних "Соцісу" та "Соціального моніторингу".

За Угодою саме КМІС мав зводити усі дані (в тому числі і "Соцісу" й "Соціального моніторингу"), а також зважувати їх на підставі даних ЦВК про явку виборців. Саме КМІС, а не кожна окрема фірма.

Отже, пізній вечір 31 жовтня. Усе було дуже нервово, з УНІАНу увесь час дзвонили, журналісти чекали остаточних результатів. В цей час, виявляється, приблизно о 22.00 у прямому ефірі ICTV Ольгою Балакіревою були презентовані їх об'єднані дані з "Соцісом" (раніше, ніж вони були надані колегам і організаторам опитування).

І тепер Янукович вже мав 42.67%, а Ющенко – 38.28% Отже, відмінності між кандидатами змінилися на 5.46% на користь іншого кандидата.

Ці результати й були принесені Миколою Чуриловим о 22.51 організаторам екзіт-полу, терміново вписані у прес-реліз і оприлюднені в УНІАНі. Пам'ятаю, як директор центру "Соціс" Наталя Погоріла дещо розгублено спитала: "А звідки такі дані? У нас були інші".

Я спитала Миколу Чурилова, чому дані так різко змінилися, на що він відповів, що "інтерв'юери у роботі дуже перебрали кількість респондентів у західних областях". Свідчу: ніяких посилань на "міграційну гіпотезу" та "дані Інституту демографії" не було. Ніхто нічого не став перевіряти, ми звикли довіряти своїм колегам, з якими працюємо вже не одно десятиліття.

Наступного дня ознайомлення з надісланими о 22.00 даними "Соцісу" та "Соціального моніторингу", які істотно відрізнялися від оприлюднених, викликало подив і у двох інших членів консорціуму, і у організаторів екзіт-полу.

На спільному зібранні учасників консорціуму і донорів, яке відбулося 2 листопада, чіткі і зрозумілі пояснення, чому були так різко змінені дані, який "коефіцієнт зважування" використовувався і на яких підставах, чому про нього не було відомо іншим членам Консорціуму і організаторам опитування, так і не були надані.

А побажання донорів, щоб у другому турі консорціум виробив єдиний метод і працював як єдина команда, викликали дивні емоційні заяви Ольги Балакіревої та Миколи Чурилова щодо "тиску".

Шановні Ольга Миколаївна і Микола Миколайович! Хіба Вам не знати, що замовлення методів дослідження є звичайною практикою – саме замовник може обирати, використовуються методи випадкової чи квотної вибірки, особистого чи телефонного інтерв'ю тощо.

Звичайно, соціологи можуть пояснювати, що певний метод не дасть потрібного результату (наприклад, телефонне опитування за умов низького рівня телефонізації), можуть навіть відмовитися виконувати замовлення. Але я щось не пригадую жодного випадку, щоб з цього приводу був лемент про "страшенний тиск" і ґвалт на центральних телеканалах.

Після цієї розмови 4 листопада з фірми "Тейлор Нельсон Софрез", директором якої є Чурилов, надійшов лист до аудитора (не до колег з Консорціуму!), що перевіряв правомірність та підстави "зважування" даних, внаслідок якого вони так різко змінилися.

У цьому листі визнавалося, що під час злиття даних центрів "Соціс" та "Соціальний моніторинг" сталася помилка як технічного характеру (переплутані коди областей), так і методологічного, бо була застосована "міграційна гіпотеза", внаслідок якої була різко зменшена вага західних областей.

Цей лист був узгоджений з Миколою Чуриловим. Ця ситуація була сприйнята членами Консорціуму, скоріше, із співчуттям. Мені добре відомо, які помилки бувають у соціологів, і якщо вони не доходять до широкого загалу, то тому, що зазвичай є час усе перевірити і виправити. Здавалося б, інцидент вичерпаний, і слід просто виправити помилку.

Що й збирався зробити організатор - Фонд "Демократичні ініціативи" разом з іншими учасниками Консорціуму на прес-конференції 4 листопада. Об'єктивні дані, тобто, на підставі введених документів з "поля" були надані усіма членами консорціуму, в тому числі й центрами "Соціс" та "Соціальний моніторинг". Повторюю, дані, подані як виправлені на прес-конференції 4 листопада були надані особисто Миколою Чуриловим і Ольгою Балакірєвою.

Якщо ви прочитаєте оприлюднений прес-реліз, то побачите, що "помилка" тлумачиться досить м'яко як просто "прикра", ніяких звинувачень там немає. І ніхто не говорив нам про свій вихід із Консорціуму.

Проте на самій прес-конференції відбувся справжній скандал. Після дуже дипломатичного виступу Паніотто, який нікого ні в чому не звинувачував, а просто пояснив, що серед членів Консорціуму існують різні точки зору, як слід зважувати результати, і тому подаються "чисті" дані, які були отримані "з поля", пішли міркування Чурилова про зважування на "трудову міграцію", причому якщо у надісланому листі ця "гіпотеза" рахується як помилка (але ж це – не публічно), то тепер стало і не зрозуміло, чи "виправленому" вірити чи ні?

Врешті, Ілько Кучерів зробив висновок, що з нього "роблять лоха". А далі – вже багато разів трансльований усіма телеканалами, на грані істерики, гала-виступ Ольги Балакірєвої (а я на початку прес-конференції все думала, з чого це до нас раптом виявили таку увагу "Інтер" та "1+1", які раніше ігнорували наш екзіт-пол?).

Тут було усе – і про "шалений тиск вдень і вночі (?)", і про "замовлений результат", і далі, вже на рівні крику, що у проведеному післявиборчому опитуванні переміг Янукович, у якого 39%, а у Ющенка – 35%. Але, Ольга Миколаївна, вдумайтеся у ці цифри.

Я вірю, що Ви їх отримали, але те, що по Ющенку вони істотно (на 5%) відрізняються від Ваших даних екзіт-полу, це й означає правильність висновку про наявність побоювань у виборців і про необхідність вносити відповідні корекції у наші звичні методики. Для цього потрібні дискусії фахівців, але ж не так, не у вигляді істерик перед телекамерами.

Чесно кажучи, я не пізнавала своїх колег-соціологів, для яких акуратне оперування цифрами є професійною якістю.

Так, у Ольги Балакірєвої, у відповідності з "міграційною теорією", кількість населення у Центральному та Західному регіонах, що просто "не могло" проголосувати так, як це подало ЦВК, становить 700-800 тисяч. У Миколи Чурилова ця цифра зросла вже до 2 млн.250 тис.-2млн.525 тис. у західних областях (якщо порахувати названі їм 75% від загальної гіпотетичної міграції). То хто і скільки віднімав від отриманих в екзіт-полі даних?

Кілька слів про "міграційний коефіцієнт", оскільки, відчуваю, він ще багато разів звучатиме як аргумент. Так, ми можемо використовувати будь-які гіпотези, коли плануємо уявну явку виборців. Скажімо, у відповідності з нашими уявленнями про трудову міграцію ми можемо закласти гіпотезу, що на вибори прийде не більше 50% дорослого населення.

Але усі гіпотези завжди корегуються, коли відомі дані ЦВК про явку на дільниці. І якщо ЦВК подає дані у 79%, то ми все рівно змушені будемо корегувати нашу гіпотезу у відповідності з даними ЦВК. Дивно, що це треба пояснювати соціологам.

Проте, дивного у цій історії взагалі дуже багато. Після цієї скандальної прес-конференції і Ольга Балакірєва, і Микола Чурилов пояснювали мені свою поведінку спонтанною реакцією на грубість Ілька Кучеріва. І скільки я картала його, вважаючи винним у розколі Консорціуму!

Але, здається, я і була тим самим "лохом". Наступного дня, у п'ятницю на сайті "Соціального моніторингу" з'явилася спільна Заява Ольги Балакірєвої та Миколи Чурилова про вихід з Консорціуму. Дуже раджу ознайомитися.

Чесно скажу, за всю історію української соціології з-під пера соціологів ніколи не виходити подібні "тексти". За стилем і виконанням це нагадує радянський агітпроп, коли когось "клеймили позором".

Чого там тільки немає! І знов про "шалений тиск", і про "знищення соціології як науки", і про :порушення професійної етики", і про "безвідповідальну маніпуляцію отриманими об'єктивним даними", і ще багато чого. Немає там одного – ЖОДНОГО ФАКТУ. Повторюю: ЖОДНОГО.

А ще цікаво от що. Коли колеги -"маніпулятори" поцікавилися у Миколи Чурилова, що він мав на увазі, той відповів, що, взагалі-то Заяви не читав, підмахнув після прес-конференції "сгоряча" текст, принесений Балакірєвою. А це значить, що вже на прес-конференцію Ольга прийшла із підготовленим текстом Заяви, отже, ні про яку "спонтанну реакцію на грубість" не йдеться.

І ще цікаво. Наприкінці Заяви (вже у четвер!) анонсується проведення спільними (! у четвер, ще до усяких "грубощів) зусиллями "Соцісу" і "Соціального моніторингу" власного екзіт-полу, і назва вже є – "Вибір народу". Думається, на той час вже було визначене й фінансування (принаймні, через 2 дні нашим партнерам по Консорціуму – КМІСу пропонували приєднатися на багато більш вигідних, ніж у нас, умовах).

Звичайно, нічого негожого нема у тому, що люди вирішили провести свій власний екзіт-пол, працювати окремо). Але викликає подив якась незрозуміла несамовитість, з якою колишні колеги публічно "мочать" своїх колишніх колег.

При цьому на не публічному, приватному рівні спілкування йшло зовсім інакше. Так, у суботу по телефону ми з Чуриловим говорили про те, що слід зустрітися тільки соціологам і спокійно розібратися з тим, що відбулося, обговорити питання методики, подивитися звіти інтерв'юерів.

А "Заява" Балакірєвою і Чурилова вже повним ходом ширилася (я про неї ще нічого не знала). З ким розмовляв Микола Чурилов про методологію? З "фальсифікатором" і "безвідповідальним маніпулятором"? Ще з одним таким "фальсифікатором і маніпулятором" , а саме – Володимиром Паніотто – зустрічалися Балакірєва і Чурилов у понеділок, агітуючи "бути третім", і знов розмова відбувалася аж ніяк не на підвищених тонах.

Зізнаюся, прочитавши "Заяву" я ніяк не могла второпати цієї роздвоєності: публічного "мочилова" і бажання зберегти стосунки на особистому рівні. І взагалі я не впізнавала своїх колег: завжди коректна і доброзичлива Балакірєва стала раптом істеричною і якоюсь несамовитою; завжди впевнений у собі Чурилов виглядав метушливим і суперечливим.

Що ж таке могло трапитися з моїми колегами? Та й, чесно кажучи, сам стиль їхньої Заяви викликав сумнів у авторстві – все ж науковці пишуть інакше, ну не може голова науковця не придумати хоч якихось аргументів.

Інсайт осяяв мене на конференції Комітету виборців 8 листопада, де Олександр Яременко – директор Українського інституту соціальних досліджень і постійний партнер "Соціального моніторингу" Ольги Балакірєвої представив свій прес-реліз. На першій сторінці уміщено таку собі табличку з порівнянням усіх екзіт-полів, проведених різними фірмами під час першого туру виборів. Наведу її повністю.

Яка гарна і переконлива табличка! Яка чітка подібність трьох екзіт-полів, де "перемагає" Янукович і майже з однаковим рахунком! І як різко з цієї однорідності вибивається один-єдиний екзіт-пол, де перемагає Ющенко. Якби там не було КМІСу (мабуть, саме тому його так агітують зараз вийти з Консорціуму), то взагалі могли б сказати: ну що ви хочете, ще ж дані "разумковців"...

А тепер, увага, сеанс розкриття "фокусу". По-перше, щодо "екзіт-полу Павловського". Фонд "Общественное мнение", що проводив екзіт-пол "Павловського" офіційно оголосив о 16.00 про припинення свого екзіт-полу у зв'язку з "великою кількістю відмов".

Проте Гліб Павловський чомусь оголосив дані цього екзіт-полу, причому, зауважте, ніяких результатів по інших кандидатах, крім Ющенка і Януковича немає. Усі спроби з'ясувати у ФОМі, що це за дані натикалися на єдину фразу: "Ми припинили свій екзіт-пол, він не відбувся, далі – no comments".

Цікаве питання: чи може соціолог (до того ж, віце-Президент Соціологічної асоціації України) посилатися на дані екзіт-полу, що був оголошений о 16.00 припиненим і "результати" якого були оголошені відомим махінатором Павловським?

Далі. Дані "Соцісу" і "Соціального моніторингу", не піддані обробці на "міграційний коефіцієнт" теж виглядають зовсім інакше. І ці, не викривлені дані на час укладення "таблиці Яременко" вже були оприлюднені 4 листопада на тій "скандальній" прес-конференції: "Соціс": Ющенко – 42.0%, Янукович – 41.1%; "Соціальний моніторинг": Ющенко – 40.1%, Янукович – 41.2%.

І тоді "табличка" виглядає зовсім інакше. ФОМу немає, за даними трьох "екзіт-полів" – КМІСу, Центру Разумкова і "Соціса" перемагає Ющенко, за даними Українського інституту соціальних досліджень Яременка та "Соціального моніторингу" Балакірєвої (які зазвичай працюють разом) – Янукович. Хоча я не впевнена, що дані, що подаються від УНСД теж не зважені на "міграційний коефіцієнт" (що попросту означає віднімання голосів західних областей).

Отже, невміння "маніпулювати екзіт-полами", свого часу оголошене Януковичем, швидко пройшло. І у ніч виборів надзвичайно важливо було добитися "однорідності" більшості екзіт-полів на користь Януковича. А не виходило. Навіть з ФОМом. А особливо важливо було добитися потрібних даних від членів Консорціуму, куди увійшли найбільш авторитетні в Україні організації і який фінансувався на кошти західних спонсорів.

Я підозрюю ("романтика" більше немає), що тиск на керівників "Соціального моніторингу" і "Соцісу" справді був, і справді шалений, але не з того боку. Ми не знаємо, що насправді трапилося 31 жовтня за час від 20.00 і 22.00 з нашими колегами. Але щось дуже серйозне, щоб зробити таке з власними даними і своїми колегами по Консорціуму.

Якби можна було повернути ту ніч, оголосити ті результати, які справді були отримані!

Так, я розумію, що мені просто жити, я нічим не ризикую, окрім самої себе, у мене за плечима немає власної фірми, а що у нас роблять з фірмами – добре відомо. І на мене ніхто і ніколи не чинив жодного тиску, отже, я просто не знаю, що це і як це відбувається.

Але ж, шановні, якщо те, що робилося у нас на виборах, стане нормою життя, подумайте, яким стане суспільство і кому у ньому буде потрібна соціологія і соціологи?

Начебто, усе сказано. Болить. В мені вмирає романтик.

Нарешті, ніяких пояснень щодо того, чому, все ж, були так різко змінені дані у ніч 31 жовтня ми так і не маємо, за винятком листа від фірми Чурилова про "помилку". Так це помилка чи щось інше?